Люблю роботи Хаяо Міядзакі, але ця мені не дуже зайшла, багато питань залишилось...

Якісь змішані враження.

Ніби прикольно, багато творчого всякого - як я люблю, але в той же час воно якесь "рване". Не вистачає якоїсь цілісності. Ніби просто понатикували багато цікавих ідей і змішали все в одну повнометражку.

YankoAnime,
будь ласка

Дякую за працю! Аніме не розчарувало, а як завжди навчило чогось новому. Це була дуже цікава історія, мені всі персонажі сподобались. Але ця синя чапля мене трохи лякала. Рекомендую  

Прода. Хоча воно вже не має ніякого значення, бо один з ключових моментів пропустив...

Обережно спойлери! Нажаль не зміг нормально під спойлером зробити, хоча і витратив на це свій довбаний, вільний час=/

Age,



Щось не схоже (перший момент), якщо чесно чи мова лише про те, що вона там одна була допоки мгг і Ко туди не прибули? Хоча там іх прадід був чи хто він там і Кіріко.

А те що змінився, так, це помітно було, що настрій та акценти змінювались по ходу.



А ось цей момент кардинально усе змінює, зовсім не помітив (дуже далеко не один я), нда. Причому шукав на різних сайтах інфу, так ніхто на цей момент на дав нормальної відповіді, чому все так з нею було.

Доречі, виходить, що матір мгг також зникала у свій час теж з Кіріко?



Ну частково, таким його і сприймав. Хоча знову таки, було добре видно, що частини п/ф між собою відрізняються і про це багато писали.



Памятаю цей момент з записом/ами, але тоді той сенс так і не зрозумів. Можливо, з часом ще раз передивлюсь, якщо буде норм якість.



А ось це важко не помітити, Хаяо, показував лише те, що, можливо, хотів показати. Правда про долю студії нічого не знав.



Ну насправді сенси тут +/- зрозумілі та частина їх банальна. Інша справа автобіографічність. Майже нічого не знаю про це. Хоча те, що він дуже любив "літати" - це помітно.

Цитата: Yandere-kun

Дякую за переклад та озвучку.

Будь ласка

Поясню як перекладач деякі моменти (бачу пропустив частки сюжету)

Прода.

Спойлери!!!

Хлопець, усвідомивши свою провину через якісь записи покійної матері (?) теж пішов за мачухою і почався артхаус заради артхауса у іншому світі з купою різних видів птахів, які у японців символізували, чи то тлінність буття, чи саму смерть з їхнім антиподом, тими кумедними кульками, яких їли пелікани (?), коли вони, як дитинчата черепах після того як вилупилися з яєць лізли у воду... тут кульки летіли у височінь, щоб стати душами для новонароджених дітей=/ Загалом, цей світ, в який потрапив мгг коли пішов за мачухою, швидше за все є - світом, який розташований між життям і смертю (привіт "Піратам Карибського Моря-3", там схожі кораблики пливли). І в цій подорожі мгг подорослішав, прийняв і повернув мачуху з жертовного вівтаря. А ось душі (?) чи живій, молодій ще матері з іншої тимчасової парадигми, яка не згорить і вогонь їй не страшний – з ними не пішла. Чому? Лінь напевно стало або сина з чоловіком не любить, тому вона вирушила в інший світ/вимір. Шкода, був би гарем із крутим татом (або інцест із сином=/), який зробив би те, що не зробив мГг з "5 наречених".

А тепер хочеться режим "критики" увімкнути. Проблема в тому, що це все настільки сумбурно і зім'ято було подано, прям на тяп ляп, що в цей розвиток історії та персонажів просто не віриш. Ні, все зрозуміло, хронометраж не гумовий, але подавалося воно все, як із бухти барахти з дуба впав. Ну не відчувалося ніякої хімії між персонажами, їхнє усвідомлення, прийняття чи дивна мотивація місцями взагалі по тій стороні осла та бобра. Мене вагітну послали в ліс, і я така розумна дурна навіщо і чому піду і втоплюся, а то й ляжу на жертовний вівтар, бо не можу порозумітися з сином загиблої (?) сестри "фейспалм", ну правда=/ Ситуація в школі теж не особливо зрозуміла, неможливо додумати на банальній основі що там трапилося і чому мгг заявив під кінець, що постарається там подружитися. На мій погляд, тут метр Міядзакі міг краще розпорядитися хронометражем.

Можливо ще буде одна частина.

Дякую за переклад та озвучку.

Тут будуть спойлери і вистачатиме дичини...

Давно не дивився в такому форматі (романтика!), так би мовити і краще напевно не дивився. Знав що оцінка у п/ф не дуже, як для твору Міядзакі (можна глянути у MAL на співвідношення навіть відгуків)! Тому зі скепсисом підходив, але початок начебто був нічого і трохи відлягло + цей самий звук (музика, нічого так, до речі=/ нехай і не до місця) і полум'я теж добре зробили, ні, навіть класно поставили сам момент і це навіть було видно у такому форматі! Мальовка з усіма витікаючих також класна і т.д. "Студія Гіблі" у своєму репертуарі, зі своїми перевіреними, типовими дизайнами та персонажами, які постійно будуть когось нагадувати, як не зовнішністю, так характером з часів манги "Навскія з Долини Вітрів"=/ Після початку, далі, все як то попливло в усьому цьому артхаусі заради артхауса і якби місцями не прискорення 2x, то навряд чи до кінця додивився (скільки воно тайтлів для мене за рік врятувало, навіть не порахувати). Так, багато символізмів і метафор зрозумілі, але... Також, при перегляді згадалася аналогія, з тим, як свого часу сприйняв "Агента Параної" після як мінімум класних, інших творів Сатоші Кона (Паприка, Perfect Blue та Millennium Actress), ну, крім "Tokyo Godfathers", він теж вирізнявся. Персонажі тут дратували, скажені бабки та неприємна людино-чапля чого тільки коштували. Хоча ось батько мгг красень. Взяв і зробив ще одну дитину сестрі "колишній" дружини. Молодець так і треба, практичний підхід, а не постійна жалоба, соплі, соплі в цукрі і т.д. Якщо чесно, часом у різних історіях хочеться бачити подібний "прагматизм", а не що зазвичай буває. А ось далі буде важливіше.

Загалом дивний твір, який викликає/залишає по ходу перегляду та після деяку кількість питань. Так, багато тут зрозуміло якщо знайомі з творами Міядзакі, японською культурою/міфологією і через потрібно багато додумувати, а часом і гадати. Просто не хочеться отримувати тут саму банальщину у "загадках". Вся можлива суть тайтла після початку історії, після того, як батько мгг познайомив його з мачухою, вони не зійшлися, хоч мачуха була сестрою матері і через деякий час, хлопець "пошле в ліс" вагітну мачуху і вона покірно піде (дичина).

Можливо буде продовження, і не одне=/

Пвіч,
поки невідомо.