Продовження.

Обережно є спойлери!

Ну і як же не обійшлося без знущань у школах... і мені сподобався кінець, не в тому плані, що хлопець з метою самооборони та інстинкту самозбереження - пірнув одного з виблюдків викруткою, а тим, що обговорювали "розумники і судді" в чаті. Що - знущання в школах це звичайно погано (також відгукувалися деякі індивіди і про самооборону дівчини, яка з коми вийшла - "Знущання - це погано, АЛЕ СТРІЛЯТИ У РІДНОГО БАТЬКА - це дуже погано"), але вбити за таке... або що рукоприкладства - це все дійшло, чомусь мені це все нагадало деякі фрагменти з фільму "Джокер". Коротше, ситий голодному НІКОЛИ не повірить і людина людині вовк. Та й якщо іншому не давати відсіч, то він спокійно залізе тобі на голову... через що згадав один фрагмент з репертуару Лао Ше - Сусіді.

Діалоги в принципі непогані, є навіть добрі випади, проте наївняку теж вистачає і є... вода в них.

Музика рівна і приблизно вся гарна під настрій та тему, іноді підтримує атмосферу, інтригу та напружений момент. Також опенінг і ендінг зайшли, нехай перший (до речі його за ідеєю співав той самий чоловік, що й опенінг до Another) мені до кінця приївся.

Мальовка вдала, мені зайшла, навіть мене цікавила сама задумка, нехай багато й було вже заїжджено до дірок. Крім різних кліше як то - наскільки тісний цей світ і жарти про плоскодонок.

Кінцівку на мій смак затягнули, можна було і трохи швидше зробити оповідь або зовсім не серіал, а один фільм на години 2 за часом, але гроші - все розумію. Проте фінал мені сподобався як і те, що відбувалося в титрах під музику... хоча хотілося б більш конкретики, але з того, що було в 13-ой серії, тобто. у поспіш. В цілому спочатку як побачив дітей, думав підуть знову пики/чібі, недоречний і дурний гумор та інше. Але ні, виявилося все інакше, нехай і була та ж наївність, проте - це непогана чи хороша соціальна драма, з нальотом містики та психологічного трилера, нехай місцями багато речей не тягне, крім того, що місцями затягнуте оповідання.

Продовження.

Обережно є спойлери!

Одразу ж варто написати, що неодноразово були показані збочені чи спотворені стосунки у сім'ях і як воно може бути і до чого привести в плані поведінки, психіки та різного плану наслідків. Одна стає практично маніяком через те, що робив з нею батько, одразу ж зрозумів куди вітер дме, а там ще й вставка між рядків була. Їй якої скрізь бачаться вороги, тут згадав Шрама зі Ст. Алхіміка Братство і як він у несвідомому стані вбив ні в чому невинних людей, нехай і з ворожого табору по відношенню до його народу.Тут же вона, Асуна вбила батька-покидька (який листом їй і далі життя продовжив псувати вже після смерті) і хлопця який її справді любив, але загнаному звірові цього не зрозуміти, бо він у всьому бачить небезпеку. Добре як на цей рахунок добре сказала Фураміко: "Вона нормальна... вона піклується про близьких і прибирає тих хто їй заважає. Це нормально", хоча і детектив про такий типаж теж добре сказав "Вона безкорислива, з такими тримають вухо в гостро. Страшні не ті нападники які діють за вигодою, грошей там чи становищем. Найстрашніше ті, хто діє від щирого серця" (це мені не одного персонажа нагадало). Нехай у підсумку Асуна по дурному злили. Друга ж терпить до того моменту, поки в неї не відбувається роздвоєння особистості і виникає ціле альтер-его (це мені дещо нагадало). Причому нехай батько і покидьком відмовився, хоч до моменту, як збожеволів, він дбав про дочку, а мати... використовувала їх двох як іграшок, як це часто зустрічається і в наші дні по відношенню до живих істот. Ще варто написати, що сама ситуація нагадує чимось фільм "Filth" де мгг після того як його покинула дружина і дочка, швидко злетів з котушок з повним виродженням себе як особистості, бо земля під ногами в нього почала йти. Божевільне кохання довело його до божевілля і мені нагадало ось цей момент:

"За що така дівчатам хвала,
Що в них знайшли ви, баби підголоски?
Досить знаю їхні справи:
Обманщиці вони і вертихвостки."

Також було добре показано і не раз, як якась спонтанна думка чи слово може вплинути на іншу людину, а він у свою чергу рубати з плеча, часом і зовсім без особливої причини або за нав'язливою ідеєю, який потрібен був лише поштовх, бо "Чужий розум темряви". Теж було кілька добрих моментів з котом Шредінгера (про це краще не замислюватися, а кому треба той так не робить) і мандрівними собаками, причому в другому випадку там ще й у плані образів трохи погралися.

Обережно є спойлери! + моливо ще буде прода.

Спочатку було бажання навернути гору тексту, але чомусь не хочеться. Якщо починати, то варто з цієї цитати:

"- Ох, скільки з людьми проблем, чому вони не скажуть це за життя?
- Тому що є такі речі, які за життя не скажеш."

По суті з цього тайтла можливо багато що взяла за основу в "Вайолет Евергарден" (найсмішніше, що в ній точно було 3-4 посмертні листи, лол) про листоношу, який доставляє щирі посмертні листи різним людям ("Уміють брехати тільки люди, а ці листи не брешуть" - "Ось тому я і хочу стати людиною, щоб брехати"), які найчастіше запускають різні процеси, від натхнення до диструктивного впливу на людину з відповідними наслідками/наслідками. Сам серіал у плані оповідання бере переважно одна серія - одна історія, причому вони розкривають персонажів, їх характер та історії. Історії здебільшого бувають різного плану (всі вони хоч і приправлені містикою, але насправді нехай вони приземлені і старі як цей світ, але актуальні будуть завжди, бо вони з реального життя про реальних людей, їх проблеми та інші процеси) - зворушливі, сумні, повчальні, що порушують важливі теми соціуму, трагічні з людьми, які часом рубають із плеча, іноді часом даремно, як Асуна. Але історії в переважній більшості - різні і залежать від різних сторін людської натури, починаючи з позитивних пороків різного характеру. Також ще варто написати, що незважаючи на те, що тут одна серія - одна історія (не рахуючи перших двох серій), сюжет із третьої серії починає проявлятися і йде аж до останніх серій крізь різні історії не з завжди тривіальними розв'язками, хоч сама сюжетна лінія читалася з моменту, коли виявилося, що у дівчини роздвоєння особистість, аж до виникнення альєр-це в плоті. Було зрозуміло, чим воно все закінчиться, крім дрібних нюансів.

Щодо історій і тим піднятих у них трохи варто заїкнутися на їх рахунок, хоч бажання й не було, як такого варто написати, що в тайтлі нехай і є нелогічні моменти, але причини та наслідки вимальовуються:

Дякую за переклад та озвучення, важкуватий проект - підняті дуже непрості теми та й форму викладення вибрали непросту, хоча й цікаву. Але такі проблеми існують не тільки в ніппонських школах та сім'ях, тому закривати на них очі не вийде і з часом вони повертаються ще з гіршими обставинами. Серіал доволі майстерно тільки підтверджує серйозність наслідків такого ігнорування, ще раз дякую за чудову адаптацію цього не зовсім розважального твору.

дуже класне аніме, одне з улюблених

Гарне аніме змушує задуматися про своє життя.

Pan-GorilaZ,
в якому розумінні?

щось трішки не вїхав   

А що? Мені дуже сподобалося