фрірен - це типу ідеалізований образ високофункціонального аутиста. в неї просто відсутня емпатія і людські емоції вона сприймає свідомо аналізуючи їх, але не переживаючи. тому для неї немає проблеми потусити з кимось весь його недовгий вік і не відчувати потім порожнечі від втрати. вона не прив'язується на емоційному рівні - тільки на інтелектуальному. схоже, це не особливість ельфів загалом, як раси, а суто фішка фрірен, бо решта показаних в аніме ельфів відрізняється в цому плані.

Вона була такою, можна сказати байдужою і цинічною раніше. У 18 серії на 8:40 наочно показано як вона не розуміла що її супутники хочуть виразити своє захоплення та підбадьорити сказавши що "вони і без всіляких символів знають що вона чудовий маг", на що Фрірен лише практично зауважила, що від цього немає користі бо вони все одно скоро помруть. І тут же аналогічну фразу говорить Ферн, а Фрірен хвалить її, бо знає що це був прояв поваги і турботи, і це важливі людські почуття, які вона вирішила не ігнорувати; бо зрозуміла це завдяки подорожі із групою героя. Навіть не самої подорожі, а рефлексії щодо неї, її почуттів до Гіммеля, тощо. 

На відміну від більшості подібних історій про персонажів довгожителів, Фрірен не відсторонюється від людей, щоб не переживати чергову травму через швидкоплинне людське життя. Вона слідує пораді Гіммеля і пробує зрозуміти їх. А заодно починає переосмислювати вплив на неї особисто і на світ загалом її подорожі в команді героя. Тому вона вирішує не відгородитися, а навпаки цінувати моменти пригод із Ферн та Штарком.

В цьому є елемент нетривіальності цієї історії. Бо більшість інших якраз йдуть стандартним шляхом, коли герой/героїня не хочуть прив'язуватися до людей, бо вони все одно помруть (але врешті поступаються). Тут Фрірен після рефлексії щодо Гіммеля та інших вирішує цінувати час у компанії людей, а не уникати прив'язування.

Спасибі усім тим хто приклав руку до створення цього Аніме, і звісно ж нашим даберам І все ж надзвичайне аніме, життя складна штука яка ще й до того ж обмежена в часі, але магія цього самого життя у тому що воно не вічне.
Але я не розумію як Фрірен, ельфійка, може будувати такі міцні взаємини з людьми, вона казала що 10 років це навіть не одна сота від її життя, в Зерія про те що ельфи можуть відкладати рішення на тисячі років, та за все своє життя Фрірен переживе десятки, в то й сотні поколінь людей, та все ж вона не забуває дорогих їй, думаю це можна порівняти з тим як люди заводять собі хом'ячків, знаючи що вони живуть дуже мало люди всеодно ідуть на це, хоча ні, це звучить смішно ти не побудуєш міцних зв'язків разом зі звірятком , але все ж думаю так простіше зрозуміти її настрої

Навіть казати нічого не потрібно, 10/10
Дякую за озвучку

круте аніме,хентай з нею теж прикольний

Однозначний кандидат на кращій коментар року. 

Незнаю чому, але шкода що учениця, влізла у відносини двох ельфів, ці японці пропагують нездорові стосунки, бо їх пепенаселення? А не бояться шо як китайці вимруть?

та я задовбався саби читати, я раніше тільки саби й читав, бо оригінал дійсно приємно слухати й все таке, але вони роблять приколи місцеві, для носіїв мови ю ноу. Мені не смішно буде, якщо вони пожартують посилаючись на генерала епохи Едо, який поперхнувся листом норі, думаю ти розумієш алегорію. Я майже не читаю тепер саби, за рідкісними вийнятками(або жодна з озвучок мені не сподобалась, або її тупо немає).  Я, мабуть, саби перестав читати, коли переглянув коносубу в озвучці фанвоксів. Там я кайфонув від приколів, живих діалогів, хімії персонажів ітд. Бо якісно можна теж розділити на дві категорії: 1.Якісний звук, та гарна акторська гра; 2. Розуміння героїв, яких озвучує сею, чи наш дабер. Ванпанчмен ще від Тоґараші теж мені дуже зайшов, там купа приколів, і актори озвучання не намагались на серйознічах озвучувати пародію на супергероїку, і в них вийшло офігезно, хоча бачив як люди фукали, та й таке. Я за наш якісний дабінг. Але якісний не тільки в технологічному плані, а і як я написав вище, в контекстуальному плані, в залежності від жанру і персів. 

Раніше думав, якщо буду дивитися аніме з сабами, то не зможу нормально оцінити візуальну складову, особливо під час динамічних подій. Але, коли через відсутність альтернативи я подивився 2-3 аніме із сабами, то плюси від можливості чути акторську гру та озвучку сейю, явно переважили потенційні недоліки. Мені здається, що багато людей думають, що саби погіршать їхні враження від аніме, але насправді, коли звикнете, то все тільки стане кращім. Бо робота сейю це десь 1/3 враження від аніме. Не кажучи про те, що у озвучці майже завжди страждають й інші звуки оточення та мелодії. Бо зведення звуку це доволі складний процес, особливо коли дабери записуються зі свого дому з різної за якістю апаратури. Загалом, хто сумнівається, пробуйте дивитися аніме з сабами. Можна почати з повторного перегляду улюблених тайтлів. Я впевнений, що ваше сприйняття аніме відчутно зміниться ;)

аніме немає сенсу дивитися в озвучці. в будь-якій кінопродукції голосова гра акторів - це невід'ємний аспект створення атмосфери й правильного сприйняття постановки. навіть якщо ви не розумієте сенсу сказаних слів, мозок зчитує емоції зазвичай. коли мова йде про дубляж "великого кіно", маємо справу з досить значними бюджетами на роботу і відповідний підбір професіоналів, тому можна розраховувати на певний рівень якості голсової гри, хоча, звісно, й тут не завжди все добре. коли ж робота ведеться суто на ініціативі любителями, у 95% випадків вона просто погіршує враження. мабуть, не варто зовсім знецінювати те, що робиться на цьому фронті, але правди ніде діти. погані субтитри краще за погану озвучку, а найкраще сприйняття буде з оригінальним саундом і якісними сабами.