Плеєр Монстр та Субтитри не працюють.

так оце от просто збірник недолугого плагіату

Навіть якщо вам не дуже сподобалась "Меланхолію Харухі Сузумії", то все одно варто глянути цю повнометражку (яка хронометражем лише годину до повноцінного сезону не дотягує). Майже напевно вона сподобається більше за МХС. Але, якщо ви не дивилися серіал, то ризукуєте пропустити велику кількість важливого.

Мені не хочеться спойлерити, а без спойлерів тут багато не напишеш, тому відмічу основне. І почну з недоліків.

Кьон аж занадто крінжує та вчиняє безлад в класі. Добре, якби він не знав хто така Харухі і якби він не пережив всі ці пригоді в команді SOS, то я міг би зрозуміти таку реакцію. А так, я просто відчував дискомфорт, спостерігаючи 20 хвилин за діями протагоніста, який ніяк не може втямити, що веде себе вкрай дивно і підозріло. Його знання про існування надприродного тільки підкреслює надмірність такої реакції.

Сюжет і логіка "парадоксу", в який потрапив Кьон мені були зрозумілі, але під кінець залишили декілька білих плям. Так само не вистачило якоїсь більш чіткої крапки в кінцівці. Вона гарна, але враховуючи що продовження так і не було та навряд чи буде, її (кінцівку) треба було зробити більш виразною.

Щодо плюсів - то це все інше)

Мальовка, анімація, музика, сюжет та персонажі. Кьон проходить власну арку, розвивається і приймає те, що відмовлявся визнавати. Після згаданих вище подій він веде себе логічно і пробує те, що на йому б місці зробили би ми самі. Можливо, саме це робить його таким живим персонажем?

Юкі, яка тут є другою головною героїнею пристає в іншому образі. Що не може не вражати, навіть будучі сором'язливою книголюбкою, вона проявляє куди більше рішучості, ніж абсолютна більшість героїнь шкільної романтики. І взагалі вона розкривається з іншої своєї сторони.

Зникненні Харухі Сузумії це чудова історія, яка об'єднує та підвищує значення здавалося би незначних моментів із серіалу. Також це продуманий і логічно узгоджений сюжет з цікавими версіями вже знайомих персонажів. Можна довго розхвалювати цей фільм, але краще просто подивіться його!

Подивився фільм і він мені сподобався. Ліпше ніж 28 епізодів, що передували йому (проте без них фільм не мав би сенсу). Він був достатньо цікавим і моментами трішки напруженим. В цілому непогано.
Той хто озвучував гг, має приємний голос, інтонацію та дикцію.

--------------------
Тут могли бути пафосні слова/цитата

Ну так, всі один в одного щось підглядають(крадуть). Але питання ж в тому, хто краще то все розкриє та покаже. І нажаль не завжди першоджерело для людей буде краще.


Може колись згадають про франшизу та зроблять знову щось хороше. Тим паче ренобе я так розумію все ще виходить. То шанс все таки є.


Так, саме це в ній і підкупило. 500 років спостереження не проходять просто так...

Автор Aobuta чимало взяв з цієї франшизи. Відверто. Та не лише з цієї... Трилер (части навіть психологічний) з елементами вже серйозної фантастики. Далі, в продовженні ранобе все буде +/- на такому рівні і це до цього часу так і не адаптували (вельми сумно, особливо в тому випадку, що персонажі як раз вже почали свій розвиток і т.д. Дивно якось=\)... Чого лише дві арки будуть коштувати. Одинокий Замок чи Розділення світу на дві паралелі (ніде такого не бачив). Не буду спойлерити( Багато хто фільм вважається найкращою частиною серії. Хоча без серіалу підготовки + після нього починаєш розуміти інший сенс "Уробороса" (). Чому він був і до чого все тут дійшло у підсумку...
Тут доречі не одна вона мила) Але кумедно, що така Нагато куди сміливіша в стосунках чим більшість інших різних персонажів

Оооох, якщо б і серіал був в такому ж дусі, то я б однозначно додав його до улюблених...
Зараз лише дякую серіалу, що я через нього подивився цей шедевр.
Ну це вже однозначно більш "доросла" картина із значно розкритими персонажами та їх мотивами.
Десь навіть трохи піймав вайбів першої повнометражки по Seishun Buta Yarou.
Не скажу, що моя думка змінилась з приводу серіалу, бо його я досі вважаю нудотним. Але виходить так, що його обов'язково потрібно глянути, щоб осягнути цю повнометражку і отримати більше задоволення від перегляду.

Однозначно низький уклін за переклад та озвучення цього шедевру! 

P.S. І окреме задоволення від миленької Нагато. 

 

Щодо порівняння Юкі з Термінатором, все ж до нього, вже були такі твори як "Blade Runner" зі схожою тематикою. На який тут теж вистачає посилань. Ну, тут явно не одна комедія в жанрах) тут їх дофіга і більше + далеко не все зазначено навіть в офіціальних.

Що ж, із цим фільмом власне й аніме-серіал набуває куди ширшого сенсу. Мабуть, не зможу тут так розписувати, як Yandere-Kun (трясця, коментаря від цього пана немає хіба що під аніме, яке вийшло вчора.. хоча я не впевнений) якщо чесно, то через його аватарку я і вирішив переглянути Судзумію, але бодай своє враження залишу, а то щось засмучує як мало людей наважились дивитись це продовження.
   Дозволю собі дещо катком пройтись по серіалу спочатку: він загалом нормальний, ламповий і все таке, мальовка приємна (хоча на початку до візуалу обличчя Харухі треба звикати ); втім комедійні моменти мене не вразили, все ж мабуть очікував більшого, коли в жанрі першим стоїть саме "комедія", динаміка в середині (12-19 серії) очевидно просідає (мабуть тому ніхто із озвучкерів не наважився працювати з цим матеріялом), адже це по суті один і той самий сюжет просто закільцований під різними ракурсами, з незначними змінами деталей, які ні на що не впливають. Але персонажі - це візитівка серіалу, власне на них все і рухається, за їхньою взаємодією цікаво спостерігати, як за чимось фантастичним, адже в дійсності люди з такими різними характерами і пріоритетами ні за що б не поєдналися разом.
   Фільм сподобався мені більше, адже мені ближчі і ті ідеї (усвідомити цінність того, що маєш, можна лише втративши це), і той спосіб, в який вони доносяться (все таки я обожнюю подорожі в часі). Плюс, Кьон, який мені не зайшов у серіалі, отримує тут самостійну роль та розвиток, а не просто роль зваженого наратора, фізична присутність якого у історії обумовлюється лише його трансцендентальним зв'язком із Харухі. Також потішила Наґато, її розвиток дещо нагадав Термінатора: беземоційний штучний інтелект, інтерфейс із тілом людини, під дією людського оточення поступово починає нагадувати справжню людину.
   Так, слова закінчуються, напишу ще про озвучку до фільму: далебі неймовірно приємно переглядати у якісному дубляжі після 16 серій у субтитрах) І як люди взагалі можуть усе в сабах дивитися...

Велике дякую за переклвд та озвучку, хоча це вже більше) Єдине, трохи шкода, що деякі написи не перевели, але і так +/- зрозуміло що там було.

Думав що включити, коли не сам дивився і включив цей тайтл, давно хотів ще раз глянути та ніяк руки не доходили. Ті хто зі мною дивилися трохи знали про нього, а що ні - дещо пояснив. Для мене як було дуже класно, так і залишилося, ох, скільки ще різних дрібниць і деталей побачив на що не звертав увагу раніше (добре до цього автори підійшли)... Фану як було дуже багато, так і залишилося. А ті хто зі мною дивилися, їм теж дуже сподобалося, але казали що місцями трохи затягнуто і трохи нудно. Але динаміка є, місцями вона кульгає з різних причин. Часто це роблилося задля атмосфери. Про музику мовчу, бо Ерік Саті, ну.