3/3
Окрім цього сама історія передає як легку ностальгію, так і захопливу легкість пригод Харухі і компанії. Світобудова, поступове розкриття деталей сюжету і вдалий гумор (його тут теж вистачає) дуже добре оживлює саму історію і створює особливу атмосферу.

Окремої згадки заслуговують персонажі. Вічно зітхаючий і (начебто) невдоволений витівками Харухі Кьон, який є рідкісним прикладом реалістичного, але нестандартного протагоніста.

Егоцентрична Харухі, яка постійно щось вигадує і напружує всю команду, щоб їй було весело... Але в той же час вона стає щирою і доброю в спілкуванні з дітьми або коли дійсно займається чимось корисним. З нею ніколи не буде нудно, але треба вчасно повертати її до реальності)

Спокійний та логічний Койзумі. Мікуру... Чия доросла версія заслуговує на увагу. Її весела подружка Цуруя. Та мила молодша сестричка Кьона.

Але моя фаворитка (особливо після перегляду п/м фільму) це кудере Юкі Наґато. Її зміни протягом серіалу найменш помітні, але вони найбільш разючі. Як вона страждала під час нескінченної вісімки, як в неї блищали очі, чи як вона врешті (завдяки Кьону) змогла вперше сказати і зробити що хоче, а не лише виконувати інструкції.

Меланхолія Харухі Сузумії не даремно називають класикою аніме. Але через експерименти Kyoto Animation та якісь інші невідомі мені фактори, її також називають "забутою класикою". Але як би це не звучало парадоксально, через ці експерименти завжди буде чимало людей, які цю забуту класику ніколи не забудуть.

2/3
Але з переглядом в хронологічному порядку виникає інша проблема: тепер серіал закінчується посереднім епізодом, де глядача продовжують "катувати" кадрами Юкі Наґато, яка просто читає... Протягом кількох хвилин поспіль! Якби я розумію гумористичну складову цього моменту, але так довго сміятися, здається жодна людина не зможе. Натомість в "перемішаному" варіанті фіналом був один з кращих епізодів аніме зі шкільним фестивалем. В підсумку як завжди маємо і плюси, і мінуси.

Взагалі, це була моя друга спроба переглянути МХС. Перша закінчилась на третій серії, коли я не витримав знущань Харухі над Мікуру. Ну не викликає у мене сміху, коли людину насильно перевдягають у відвертий одяг або використовують її тіло для шантажу... При цьому ця людина плаче і просить зупинитися. Якийсь NTR контент/ Остаточно мене добив момент, коли Кьон не виконав свою обіцянку захистити її, ба більше отримував від насильницьких дій Харухі щодо Мікуру задоволення.

Добре що надалі, окрім кількох моментів під час зйомок фільму, подібного "гумору" майже не було. Звісно автори не тільки насолоджувалися цим, а й таким чином демонстрували безпечність Харухі і її сприйняття людей як своїх власних іграшок. І в цьому плані, ми можемо побачити поступові зміни в поведінці та свідомості ультра-директорки. Що ніяк не виправдовує в моїх очах тієї жесті, яку вона робила та ігноруванні цього з боку інших. Тому за це від мене -1 бал. Ще бал відійму через затягнутість деяких сцен та недореалізованість "нескінченної вісімки".

Але плюсів МХС має куди більше, ніж недоліків. Kyoto Animation не тільки сумнівними сміливими експериментами займалися, а й робили свою фірмову високоякісну анімацію. Аніме може похвастатися дуже виразними та такими що ідеально пасують персонажам голосам сейю. Якісна музична складова (яка на повну розкриється в повнометражці).

1/3 
Аніме відоме тим, що під час першої трансляції у 2006 році серії виходили у "перемішаному" (нелінійному) порядку. У 2009 році серіал перевипустили, додавши нові епізоди та вибудувавши їх у правильну хронологію. Власне, зараз ми маємо варіант серіалу у хронологічній послідовності. Але уявіть себе японцем, який не читав ранобе і перший епізод серіалу, який він побачив це... Вже знятий дивний любительський фільм школярів. Наскільки треба бути в контексті та на одній хвилі з Kyoto Animation щоб одразу уловити гумор і не покинути перегляд через такий незрозумілий початок - не маю жодного уявлення.

Проте на самому лише "перемішаному" формату випуску серій студія не зупинилася. Мова про знамениту арку "нескінченна вісімка". Вісім майже однакових серій поспіль. У кожній з цих серій були різні режисери епізоду та анімації. Але не буду прикидатися експертом, я не помітив якоїсь особливої різниці в підході до режисури між серіями. В тому, щоб розтягнути арку, яка в ранобе дорівнювала приблизно двом епізодам був свій сенс.

По-перше, примусити глядачів відчути себе бодай на краплину у шкурі Юкі Наґато (що зіграє свою роль в продовженні).

По-друге, це внутрішній експеримент студії зі зміною підходів та режисерів.

По-третє, такий експеримент створює не просто шанувальників серіалу, а справжніх фанатів, які готові передивлятися уважно кожен епізод, знаходячи виликодки та дрібні, непомітні при першому погляді деталі.

Ключове питання, чи вартувало воно того? Бо для масового глядача це дійсно було схоже на катування. Тай повноцінно відчути досвід Юкі теж не вийде, з очевидних причин. Рішенням мала би стати більша варіативність; показати інші моменти, про які згадувала Юкі. Але тим не менш, це дійсно цікавий досвід, вага якого на повну розкривається у "Зникненні Харухі Сузумії".  

Здається що Судзумія змусить багатостраждальну Асахіну залишитись ще на рік після випуску , просто заради клубу . А ще , за фільмом який вони зняли треба створювати окрему франшизу . 

Автор залишив багато натяків та поле інтерпретацій. Хоча далеко не на все дав відповіді. Теорій дуже багато було. Зміни відбулися (останні серії та те, що після фільму про це. Аналогічно й кінець фільму ЗХС. У неї вже інша поведінка в деталях). Вона стане м'якше, бо зрозуміє, що такая поведінка (тощо) Кьону не подобається (в продовженні більш таких випадів як при знятті фільму - не буде). Все інше буде в продовженні ранобе, ну або манзі. Яка поступається ранобе текстовою складовою, а аніме краще візуально...

(Наявні спойлери)

Я повністю можу зрозуміти, чому це для багатьох культове аніме. Тут є цікаві ідейні рішення, які вирізняють його поміж інших (як ті ж серії з петлею часу чи велика кількість доволі смішних моментів), трохи загадковий сюжет, яскраві персонажі та побудова хімії між головними персонажами. В деяких моментах анімація приємно вражає.
 
І з однієї сторони - так, це плюси цього серіалу. З іншої сторони - це все і мінуси в багатьох моментах. Мені особисто складновато дивитись жанр повсякденність, і трохи нудьгуєш з повільного сюжету (Перші серії з швидкою подачею інформації, інші прям тягнуть). До того ж, дуже багато чого не закрито і не зрозуміло (хоч тут є поправка на фільм все ж). На додачу момент з петлею часу виявився до болі затягнутим. Я розумію хоча б 2 серії повторів. Максимум 3. Але ну. Не так багато ( ╥ ᴗ ╥)

До персонажа Харухі дуже тяжко з розумінням відноситись. Як на мене, це занадто нахабний та егоїстичний персонаж, який дуже часто ігнорує почуття інших і маніпулює ними. Ще й жодних серйозних наслідків від її дій не було (Так, в один момент їй, нарешті, сказали, що вона перетинає межі. Але ніяких змін не відбулось. Зовсім). Багато хто любить таких героїнь в аніме, але то явно не моє)

Ну, в будь-якому разі, це було весело •⩊•
7/10

І те, і те. Хоча чимало де "SOS" йде як абревіатура. Нижче пару відео кидав або посилання, неважливо, там трохи розповідається.  

Можливо сила смаку. Можливо час виходу, бо бо. Мені теж дещо в очі кидалося, але норм. Єдине, що мені сильно кинулася - це детектив на острові (в оригіналі інакше було) та скандал на зйомках фільму. Там було через болючу точку неповернення. Типу

А я чомусь думав, що старше покоління "заходить" через Євангеліон. =)))


Хе-хе. Ну тут вже вступає сила смаку, як на мене. =) Може то я просто пропускав через ситуації в житті, а не просто дивився. Тому і дратувало багато ситуацій.

Бо вельми великий вплив на сам "жанр" та багато людей +/- з мого покоління саме з цього тайтлу почали дивитися аніме в принципі. Як приклад Хех, а мені тут це навпаки дуже сподобалося. Сама ідея + з цієї генкі-цундере ніколи не буває нудно, що сильно підкупає. Шило в дупі з цинічним та чорним гумором

Стільки разів бажання дропнути у мене не викликав ще жодний тайтл...   І це навіть не про однакові серії. Мабуть просто найогидніший для мене тип людей (персонажів), які вважають, що весь світ повинен тільки навколо них обертатись. =/ І просто боляче було на то все дивитись. Та і сюжет щось взагалі не зайшов.
Навіть хз, чому це часто записують в якусь "класику". Може просто не той настрій був для перегляду.
Нормальна оцінка тільки за фестивальну пісню. =)
Подивимось, що там ще у продовженні. Бо бачу фільм має вищий рейтинг. Можливо там щось буде настільки неймовірне, що переверне все уявлення і про серіал.
В будь-якому випадку низький уклін за переклад та озвучення(принаймні тої частини, що вже є)!