Бгг. Але ж вона не рідна)

Я. Хоч аніме і намагається настирливо переконати, що молодша сестра - це все що мені потрібно!

Японські фетиші. Мабуть. Хто не мрію про лолю? Причому легальну! Хоча рута у неї немає, тому автор знав що робив? Сумніваюся. Він тоді вже цим мислив, тому в перейшов на такі лижі... Причому, насправді в "Ночі Битви" вистачає усіх концептів, посилів і в тому дусі - що будуть в Зеро. Просто в Зеро концентрат без зайвого, коли там треба це вибирати з безлічі усього що там є... Не бубу продовжувати

Деяким моїм коментарям вже більше 10 років( 13, ні, навіть 14 точно на деяких сайтах (деяких людей в той час ще не було, які тут спілкуються або просто дивляться аніме, ахах), що ще живі, але не дуже користуються "успіхом". Як швидко промайнув час... Просто пісок під час шторму,причому, мабуть в космосі=\ сумно якось

Можна глянути на ютубі, щоправда або з англ. сабами, або з автоперекладачем. Але там небагато тексту і він не складний. Взагалі це друга кінцівка руту Рін і одна з 5 основних кінцівок з ВН. Мрія для фанатів гарему і поліаморії)


Згоден, тут він ще нестерпніший, ніж зазвичай. але в трилогії фільмів Шіро дійсно стає непоганим ГГ. Проте, головне його призначення розкривається тут 


Насправді, ця серія це дуже якісна адаптація для гри жанру ероге двадцятирічної давнини. Думаю, що Насу і Такаші взагалі не очікували що ця гра породить таку величезну франшизу! Доволі цікава історія, якщо поглянути з цього боку


Насу просто не хоче звинувачень у лоліконі :) Але схоже, що без цього аніме не можна продати? Бо як інакше пояснити, чому Ілія у свої 18 виглядає як 10 річна дівчинка? (варіант з тим що вона гомункул не підходить, бо її мати виглядала цілком як доросла жінка).


Цьому коментарю вже майже 10 років...

2/2

Серед плюсів UBW варто виділити наступні:

1. Історія Кастера і Соїчиро тут доволі добре розкрита (в Ночі битви це була наспіх зроблена 10-хвилинна халтура). Діалог Соїчиро та Арчера гарно розкрив філософські принципи першого і передав його характер та мотивацію. Кастер хоч і трагічно-негативна персонажка, але за деякими моментами видно, що вона діє більш раціонально без зайвих жертв (на відміну від того ж Гільгамеша).

2. Загалом були непогані концепції та діалоги (вони звісно не дотягують до Зеро, але...). Представлена класична право-ліва концепція, де Гільгамеш уособлення правого авторитаризму з бажанням особисто вирішувати хто з людей має жити, а Шіро ідейний лівий активіст, який хоче "врятувати всіх" і "жити задля інших". І наче як треба ненавидіти першого і співпереживати другому, але аніме робить все, ускладнити цю задачу... Але в цілому світ та позиції персонажів доволі логічні і адекватно прописані.

3. Анімація боїв + загальна мальовка на рівні. Музика добре вписувалася в ситуації, але особливо не виділялася.

4. Найбільше мені сподобалися пролог до першого сезону і епілог в цьому. Якби ще в епілозі на місці Шіру була би Сейбер...

Але найбільша заслуга UBW в тому, що після перегляду я став більше цінувати і поважати... Ніч битви?! Повсякденність, комедійні моменти та романтична лінія в аніме 2006 були дійсно гарними і ламповими. Навіть Шіро, яким би він тупим і наївним не був, але там в кінці він зробив висновки і змінив свою та долю Сейбер. тут же він максимально прямолінійний і упертий ідеаліст... Але при цьому він фактично віддає ворогу Сейбер, а потім попиває чайок із Рін, поки та страждає в полоні. Як би я не ставився до Шіро із Ночі битви, але там він не був таким байдужим мудилом. Та й музика і атмосфера у того аніме дуже непогана.

В підсумку, не можу оцінити другий сезон UBW більше, ніж в 6-7/10

1/2

UBW в цілому і конкретно в цьому сезоні має 3 головні проблеми

1. Воно намагається бути Fate/Zero або принаймні наслідувати його, не маючи сильного першоджерела в основі. Нагадаю, що UBW це адаптація одного з рутів ВН з елементами ероге. І хоча деякі запозичення пішли на користь, основу сюжету все одно не змінити. Це оповідання про наївного героя справедливості з архетиповими рисами сюжету.

2. Намагаючись поєднати жорстокість і серйозність Зеро та підлітково-романтичну повсякденність Ночі Битви, UBW не вдається ні баланс утримати, ні покращити жоден з цих компонентів. Більш того, коли нам показують жорстоку сцену розправи з персонажкою, яка на додачу ще й чимало страждала, а через пару хвилин відбувається сцена ніяковіння підлітків під сміх дорослого; це виглядає як поганий жарт. Грати на контрастах поширений прийом в аніме, але замість контрастного душу, автори UBW пропанують нам облитися окропом і одразу пірнути під кригу. Принцип той же, відчуття зовсім інші. В підсумку, UBW поступається Зеро в жорстокості та серйозності, а Ніч битви краще показує повсякденність і романтику.

3. Конкретно в цьому сезоні занадто часто вколачують одну й ту ж думку. Мабуть, разів 50 повторювали та перефразовували ідею, що "намагаючись врятувати всіх, ти лише сам себе погубиш". При цьому глядача, якому пропонують ототожнювати себе з ГГ, ставлять в позицію квазі-мазохіста, бо Шіро постійно б'ють, його принижують аргументами (з якими він погоджується!), але він все одно не відступається від своїх переконань. Це той героя, якого ми заслужили?

Але найбільш наївний персонаж не Шіро, а Рін. Вона пробачає Арчеру і Шінджі речі, які пробачати не можна. Більш того до першого у неї невичерпна емпатія, а другого вона взагалі йде рятувати. Ці раптові псевдохристиянські принципи Рін тут взагалі зайві. Ну і ще вона перейняла естафету тупості в плані романтиці від Шіро, яка тривала аж до останньої серії...

Той во, а тут же ж була ще ОВА з альтернативною кінцівкою. Де вона поділася?

В цілому аніме не погане, якщо би не дурнуватий гг, у версії 2006 року мені здався він більш адекватним, ніж тут... хоча загони з ідеалами його і тоді дратували, але не так сильно.

Мені дуже сподобалась екшн частина, дуже якісно над нею попрацювали, а як людина, що любить якісний екшн та переглянувши не одну сотню аніме можу поставити по цій частині 10/10. Це була дуже приємна частина), а все інше не дуже.

Сподобалось, що глибше розкрили деяких персвонажів, особливо Арчера та доповнили трохи Сейбер й пом'якшили її серйозність з версії 2006 року. Але тупо злили Гільгамеша та Кірея, дуже нелогічно. Мені було дуже шкода ще Сейбер, що в неї такий майстер. Щодо Сакури, то це окрема тема, погоджусь, що її злили повністю у 2 сезоні клинків, але її рут у "Дотик Небес", а особливо 3 фільм мені дуже сподобався), точно більше ніж "Світ нескінчених клинків", більше продуманий та логічніший сюжет та ГГ там не настільки тупить з ідеалами своїми. А про Рін, то теж погоджусь, що версії 2006 та у "Дотик неба" вона мені набагато більше сподобалася.

Щодо оцінки, то від мене по екранізації цього руту поставлю 8/10 - екшн дуже витягнув, мені приємно навіть періодично передивлятися чисто фрагментами боїв. Якщо би не екшн, то напевно поставила би - 6/10.

Також, не можу омінути Fate/stay night 2006, хоча візуал та сцени боїв не такі приємні, як у версії 2014/15, що логічно, тому що між ними майже 10 років різниці у графіці. То версії 2006 року можу поставити 8/10 теж, але за сюжет. Мене особливо зачепила персонажка Артурія тоді, що для мене у всесвіті Fate вона стала справжньою вайфу, хоча теж далеко не ідеальна. Було би добре, якщо би у версії 2006 року було би менше сюжетних дір та більше розкриття персонажів. Ось цю версію 2006 року, я особисто хотіла побачити у якісній екранізації студії Ufotable, думую, що вийшло би дуже гідно, сподіваюсь, що колись це зроблять.

А Fate/Zero мій фаворит, для мене він 10/10, його просто треба подивитися та зрозумієте).

В порівнянні з Fate/Zero, ця частина, на мій погляд, досить слабенька. Більшість персонажів досить швидко злили, а головний герой занудний та безликий. Багатьох героїчних духів або не розкрили, або зробили настільки другорядними, що про них і розповідати було нічого. Єдине що сподобалось це шикарні саундтреки і анімація.

Бо оригінал ероге. Тобто хентай, як і Tsukihime. Тут лише ось такі елементи можна побачити + ніхто не відміняв фансервіс.