Так + фундамент різний Мені Рін, ця королева цундерок теж більше подобається, але Тим не менш, рут є рут. З першого, 2006 року - багато води пішло

Це з кількох причин логічний хід. По-перше, над цими аніме працювала одна студія і +/- той самий персонал. По-друге, оскільки UBW це альтернативна історія Доля/Ніч Битви, то адекватно відштовхуватися у спірних місцях від канону Зеро. Ну і в-третє, лор в Зеро банально якісніше пропрацюваний, а персонажі значно глибші, гріх це не використати. На жаль, бути схожими не = повторити успіх :(


Які б в мене не були симпатії до Тосаки, але з чим мушу погодитися


Ось тільки Сейбер із зеро і аніме 2006 це різні персонажки. При перегляді Ночі битви одразу після Зеро це чітко помітно. А тут же відчувається спадковість її характеру із Зеро. 

Варто почекати відповідей. Все буде, як хороше, так і погане Вона мабуть найтрагічніший персонаж, але все потім. До якогось моменту будо краще і топова 8, а потім все перевернули з ніг на голову, і не раз... То теж все потім=\

2/2 (продовження)

Повсякденні і романтичні сцени в UBW виглядають дуже не дуже. В аніме 2006 відчувався якийсь вайб, а тут все награно і впирається в Шіро-дуб. Мені звісно було шкода Сакуру, але за її реакціями під час додавання чергової дівчини в гарем будинок Шіро було кумедно спостерігати. Тут всі ці елементи виглядають якимись неорганічними і нав'язливими. 

В останній серії одразу декілька персонажів почали поводити себе і говорити щось, що розходилось з їхніми образами протягом всього сезону. Загалом було чимало тупих вчинків/розмов, але звісно всіх перевершив Шіро. Цей "герой справедливості" довго чекав щоб продемонструвати всі грані своєї героїчної справедливості. З якогось дива в екстремальній ситуації почав корчити серйозне обличчя і кричати суперечливі одна одній речі, фактично проміняв одного персонажа на іншого і так нічого не зрозумів врешті. Може, в другому сезоні стане краще?/

В цілому, на початку це була тверда 8, а врешті стала невпевнена 7.
І ще один момент щодо Арчера.

Цей і наступний хочуть бути схожим на Зеро? Перший сезон, рут Сейбер був ламповий В кінці вона отримає добре на горіхи в ближньому бою:З Ахахах. З ним контент ще здивує, а в арці Сакури Мато його ще більше розкриють. Нічого тут писати не буду, але в свій час мене бомбило по повній Шіро в свій час був одним з найгіршим чгг напочатку, якого рятувала лише сюшність. Зараз вже все одно, бо бо, анімешні ганчірки наше все=\ Так, часто чгг стають тупішими через ЛІ архетипу, типажу цундере. Причому Тоно Шикі теж тупішим ставав в руті Акіха Тоно. Персонажі схожі... Автор пише. У Насу все повторюється=\ не будемо про сумне Так і в свій час іронізував на цей рахунок. Причому її рут пряме завершення Зеро, де вона була однією з ГГ

1/2
Не міг не порівнювати це аніме з версією 2006 і до 7 серії ця ітерація вигравала в суху, але потім...
Помітно, що UBW спирається на Доля/Початок: тут і правила схожі, і Котоміне нагадує себе з Початку (серія з діалогом у церкви з Шіро була непогана, хоч і не дотягувала до передісторії), і той же Котоміне відмічає що нова битва за Грааль цього разу відбувається через 10 років (в Доля/Ніч битви 10 років це був стандарт для нової битви + був натяк що до Міякі битва за Грааль проводилася в інших містах). 

Загальна логіка та аргументація персонажів теж в першій половині сезону були краще за аніме 2006. Задні фони чудові, анімація боїв та в цілому дуже добра, а ось якість 3Д об'єктів... Ну, мабуть, на свій час і бюджет нормальна, але коли з'являються монстри або під час ходіння персонажів, очам ставало трошки боляче. Музика непогана, але нічого особливого.

Берсеркер представлений на голову краще, ніж в попередній адаптації і битва з ним запам'яталася. Сейбер це Сейбер з Доля/Початок, вона навіть вміє посміхатися (щоправда, виглядає слабкішою в бою і це, на відміну від 2006, не пояснюється). Рін більш цундерна і частіше червоніє, що зумовлено романтичною лінія з ГГ. Здається що про її крутість як мага більше говорять, ніж показують. Може у другому сезоні буде краще?

Десь після екватору серіал почав здавати в логічності і послідовності. Мато Шінджі і в 2006 був посереднім персонажем-функцією, а тут він став карикатурним злодієм з криками та кривляннями (як же ця типова "злодійська" посмішка вже остогидла), так тут йому ще більшу роль дали. Персонажку Райдер тупо злили. Але найгірше це 12 серія. 

Я думав, що ті хто писали про тупість Шіру просто не бачили аніме 2006, але в 12 серії всі стало зрозуміло. Звісно, Рін тільки плакату із написом "я це роблю, бо ти мені подобаєшся" не вистачало, але цей ЗЯШ-дуб буде таким задля сюжетної необхідності. Загалом, романтична лінія на голову гірша, ніж із Сейбер...

Забув написати про це у Ночі Битви (тут та ж сама історія), але в Зеро свідкам стирали пам'ять, а тут їх вбивають. І це насправді породжує куди більше проблем, ніж залишити в живих одного чувака, який буде говорити що "бачив як люди в дивному одязі магічними мечами билися". І як же пощастило, що за всі рази битв між слугами і майстрами у людних місцях, був лише один свідок)

боже, який же деган))))

Не повірите, але мені більше сподобалась адаптація 2006 року. Як на мене, там був хоч якийсь баланс між фансервісом, наївними моментами та серйозністю. У новій версії, на мою думку, цей баланс дещо втрачено — і це помітно найбільше в характерах персонажів.
Про Рін. Образ Рін у 2014-му варіанті викликав у мене змішані враження. У 2006 році вона здавалася стриманою, холоднокровною і цілісною як персонаж. Тут же вона значно емоційніша, імпульсивна, і майже кожна серйозна сцена закінчується її ніяковінням або сором’язливістю. Вона ніби старається тримати себе в руках, але щоразу втрачає контроль.
Особливо це помітно, якщо порівняти сцену пересадки магічної мітки — там, де можна було передати напругу і довіру, все зводиться до фансервісу.

Я розумію, що оригінал—це візуальна новела з ероге-елементами, але:
– У 2006 році, на мою думку, вдалося побудувати атмосферу без надмірного сексуалізму, залишаючи при цьому драму на першому плані.
– Цей жанр — епічна драма з моральними дилемами, боротьбою ідеалів і складними персонажами — на мою думку, взагалі не потребує фансервісу. Він тільки відволікає від змісту.
Деякі моменти такого типу були дійсно доречними й навіть смішними, але це, мабуть, лише 10%. Решта ж, навпаки, особисто для мене зіпсувала сприйняття деяких персонажів, зокрема Рін.

Незважаючи на зауваження, мені дуже сподобались Лансер, Гілгамеш, Медея, Ассасін, Іллія, Арчер і Сейбер. Їхні історії яскраві, послідовні, кожен мав свою мотивацію.
Сюжет загалом сильніший за версію 2006, структурно продуманий і глибокий. Але все ж, особисто для мене, трохи поступається Fate/Zero.
Перша частина сезону здалася мені дещо затягнутою. Події повторюють сюжет старішої адаптації з невеликими змінами, тож було не надто захопливо. Але вже в другій половині історія почала розкриватися з нових боків — і саме тоді справді захопила.
Остання серія другого сезону, на мою думку, нарешті знаходить баланс між емоціями, змістом та завершеністю. Це було ідеальне завершення— стримане, точне, без перегинів.

Як же мене дратує цей Шіро! Чому саме він гг,а не хтось інший?