– А давненько ж до нас космічні кораблі не злітали. – Десь з тиждень. Так починається звичайний ранок звичайних школярок, що призначені до звичайних шкільних обов'язків. В усякому разі, так усі говорять. Хоча, щойно призначеній до них залучитися Отані Юрі так не здається.

Потрапивши на межу вимирання в 21 сторіччі, людство зуміло вижити лише завдяки перебудові суспільства навколо ідеї генетичних маніпуляцій з ДНК. Погляди, життєвий цикл, відношення до речей та саме розуміння поняття "життя" змінилися під впливом нової концепції.

Все почалось взимку, на залізничній станції. Саме там і тоді одного ранку пересічний школяр побачив пересічну школярку. Власне, на цьому все і скінчилось. Хоча стривайте, не зовсім – ще через півроку, такого ж самого (але вже літнього) ранку – лиха доля та одна тенісна ракетка раптово зблизили підлітків. Втім, може навіть занадто зблизили, але це з якого боку подивитися. Аджіму – легка, приємна і по-справжньому пляжна історія, прикрашена добрячею порцією пісень та променів сонця.