Десять років минуло з часу закінчення Бакумацу, епохи війни, яка була повстанням громадян проти шоґунату Токуґава. Революціонери хотіли побудувати мирну і процвітаючу країну, вільну від деспотії. Настала нова епоха Мейджі, але миру так і не було досягнуто. Мечі заборонені, але людей все ще вбивають на вулицях. Сироти ветеранів війни не мають куди йти, а уряд, здається, задоволений тим, що просто набиває собі кишені грошима.

Комура не може думати ні про кого, крім дівчини за сусідньою партою, Міє. Захоплений її красою, він бажає лише одного: щоб Міє дивилася на нього крізь окуляри своїми гарними очима. Але через пару днів після їхнього знайомства Комура, прийшовши до школи, помічає зміни в Міє: вона сидить без окулярів і жмуриться. Утім, навіть таку її він вважає чарівною! Виявляється, Міє має звичку забувати окуляри, що значно ускладнює її шкільну буденність. Проте Комура сповнений рішучості допомогти Міє. Як же це вплине на їхні стосунки?