Є звичайний хлопчина, зветься Танакою, начебто нема тут нічого незвичного, утім цей хлопець не на жарт ледащий. Може заснути де завгодно, постійно покладається на допомогу рідних чи друзів, навіть інколи намагається докладати якихось зусиль, щоб зрештою ніщо йому не заважало й далі байдикувати. Ба більше, у Танаки є чудовий друг, на ймення Ота, який завжди не проти подати руку допомоги бідненькому ледацюзі. І попри те, що наш Танака постійно намагається триматися подалі від всяких виснажливих речей, на його голівоньку постійно звалюються якісь пригоди. От так і живе, він би спав собі цілими днями й геть нічого не робив, а навколишній світ наздоганяє його і ставить у незручні ситуації!

Цілий рік минув з того часу, як Аоба почала працювати в невеликій компанії-розробника ігор Eagle Jump. За плечима вже є одна випущена у світ гра, та не аби яка, а продовження справжньої легенди серед широкого кола геймерів. Що-що, а похвалитися є чим. Тим часом у відділі дизайнерів все по-старому: Ко, як зазвичай, виблискує білизною, Хаджіме сміється і дуріє, Хіфумі намагається впоратися зі своєю сором'язливістю, а Юн привносить в цей «вінегрет» дещицю витонченості. Але розслаблятися надовго не можна. Попереду чекає робота над наступним проектом ... І тут для Аоби виникає чудова нагода: в студії оголошується конкурс дизайну персонажів, переможець в якому буде відповідати за художнє оформлення всіх головних героїв проекту. Натхненна своїм семпай, вона-то вже точно постарається. Настав час для нової гри!

На початку була Пісня - в це вірять багато народів, і не дарма музика все так само об'єднує нас через тисячоліття після початку писаної і неписаної історії. Бек - це аніме про молодих людей, які шукають свій життєвий шлях, і про вже відбулися людей, яким музика допомогла і допомагає в житті. Бек - це аніме про універсальну мову, якою можуть розмовляти різні покоління. А ще це аніме про сучасне суспільство, в якому сплески таланту і щирі пориви душі рано чи пізно стають частиною глобальної індустрії розваг. Можна сперечатися - добре це чи погано, але таким є світ, в якому ми живемо. А взагалі-то, Бек - це розповідь про простого японського хлопця, 14-річного Танаку Юкіо, який волею долі зустрівся з молодим гітаристом Рюске Мінамі і, завдяки таланту, силі духу, простому і відкритому характеру, знайшов своє місце в житті, знайшов друзів і зустрів кохання. Це розповідь про пошук шляхів...

Хіномото, альтернативна версія Японії, тривалий час залізниця була найважливішим видом транспорту. За кожним локомотивом був закріплений людиноподібний модуль управління, так званий Рейкобот, який допомагав машиністу поїзда. Однак багато залізничних ліній були закриті через зростання популярності "літальних апаратів", безпечного та зручного повітряного транспорту. Сотецу втратив усю свою сім'ю в результаті залізничної аварії. Він повертається у своє рідне місто, щоб запобігти його затопленню через будівництво поряд з ним авіаційного заводу. Випадково розбудивши Рейкобота Хачіроку, він стає її власником. Переслідуючи різні цілі, вони об’єднуються, щоб знайти загублений локомотив Хачіроку та врятувати місто.

Другий сезон пригод дівчат із глибинки.

Коли Айзава був маленьким, то часто відвідував свого двоюрідного брата, що проживав у місті, але після жахливого випадку, через який його заховали від інших на 7 довгих років. Він не пам'ятає тих подій, але з часом спогади з'являються частинками. Після інциденту він поселяється у новому місті, де зустрічає декілька дівчат які пов'язані з його минулим. Спілкування з ними допомагає йому пригадувати минуле й події з його дитинства.

З Адачі я зустрілась випадково у школі на другому поверсі, коли прогулювала уроки. Ми не нав’язувались у подруги одна одній, лиш грали разом пінг-понг. Це була саме та потрібна для мене відстань, адже стосунки... це лиш клопоти. Поява Адачі у моєму житті була дивною. Спершу, вона нагадувала кота, що зовсім не зважає на людей, але потім усе більше прив’язується до них. Цікаво, чи зможу я стати ближчою з Адачі? Думаю, наші стосунки змінились після однієї пропозиції. Я запитала Адачі, щоб вона обрала: "Ходімо сьогодні на уроки" чи "Ходімо додому разом".

За часів, коли люди і демони співіснували, усі мешканці Об'єднаного Королівства Ґудересте.жили щасливо і безтурботно, допоки з чорної безодні не з'явився король демонів і викрав принцесу Сіаліс, а в обмін на її повернення зажадав землі королівства. І поки всі хвилюються за принцесу, вона тим часом страждає від бессоння блукаючи Замком Демона в пошуках матеріалів для облаштування свого ліжечка.

«Є таке місце … Туди ведуть невеликі сходи; там витає запах китайських цукерок. За дверима пронизливо-рожевого кольору чутні звуки божевільної музики. Це місце схоже на підвал. Вони називають його своїм ательє.» Все своє життя — від раннього дитинства до нинішніх 18-ти — Юкарі була «хорошою дівчинкою». Вона прекрасно вчиться. Вона готується вступити до престижного вузу. Вона закохана (боязко і таємно, зрозуміло) в свого однокласника. І раптом (за які гріхи, питається?), одного прекрасного дня на вулиці до неї підходить хлопець із страхітливим пірсингом і просить (вірніше, вимагає), щоб вона стала манекенницею для «Paradise kiss» — нової марки одягу від молодих, амбітних і дуже альтернативних дизайнерів…

Учень старшої школи Юкі Хасе зауважує, що його однокласниця Каорі Фуджімія завжди одна і не має друзів. Після знайомства, Каорі розповідає, що вона втрачає всі спогади про своїх друзів щопонеділка. Дізнавшись про це, Юкі хоче ставати її другом щотижня.

Іка - не звичайна дівчинка, як мінімум тому, що вона живе в океані та має замість волосся щупальця. Крім цього, вона як ніхто інший турбується за своє середовище проживання, яке людиськи нахабно забруднюють. Не витримавши цього свавілля, вона виходить на землю щоб захопити людство, але як зазвичай буває все йде не так гладко, натомість Кальмарка змушена працювати в пляжному кафе «Лимон» тому, що випадково зруйнувала стіну. Ну а як ще, дівчинці-кальмару освоїтися серед людей, навчитися з ними спілкуватися, якщо Іка приготувала таку серйозну і масштабну акцію протесту. Поміркувавши над словами Ейко, Іка вирішила залишитися в кафе і вивчати ворога «зсередини».