Дорослий розрахунок, хороший приклад подала вчителька своєму учню. Лол. Багатообіцяючий початок

Равлики - це комахи

Все ж вчергове не йдуть ці всі меми та геги зі схожих тайтлів (цей мабуть і породив їх усі в той час), а тут щей милі дівчата роблять милі речі. Майже усі такого толку дропнув, якщо дивитися на список) мабуть лише один в свій час додивився=\ Тут думаю 3 серій вистачить. Третю серію Місато схвалила б?

О, почала виходити озвучка, буду з нетерпінням чекати нові серії, якраз зможемо з компашкою в діскордики додивитись, але тепер українською

Дивно, але під час повторного перегляду (не думав що він станеться так швидко) мене майже не дратували Юкарі і Томо. Але я все ще не можу збагнути нащо тут взагалі цей вчитель пдф-файл? Хотів би я версію де всі сцени з ним вирізані, бо це такий треш, особливо, його "підкати" до Окарін...

Так і не зміг позбутися враження, що всі героїні, окрім Сакакі і Йомі, ведуть себе радше як учениці середньої школи (до речі, в титрах першої серії помилка і персонажки все ж таки навчаються в старшій школі). Але разом із тим настільки позитивного відчуття ностальгічності за проектами дев'яностих і нульових я не отримував від жодного іншого аніме/фільму/книги. Азуманга дайо це зріз епохи останнього міленіуму.

Як і в минулого разу, аніме повністю розкривається після 8 серії про різні сни школярок. І яке же тут чудове закінчення! Хоч і дивився лише кілька днів, але в кінці з'являється відчуття наче сам пройшов всі ці 3 роки разом із Чійо-чан, Сакакі-сан, Йомі, Томо, Осакою, Кагурою, Юкарі і Нямою. Ось би всі автори манги/ранобе (або хоча би більшість) могли настільки цілісно і логічно закінчувати свої твори...

Але що, окрім вчителя педофіла я ніяк не можу прийняти, так це булінг Йомі щодо "зайвої ваги". Мабуть, Азуманга Дайо просто "фіксує дійсність" тих років. Ну і очевидно що автор хотів надати Йомі ще якусь рису, бо "відмінниця і добра дівчина" це не достатньо для різноманітних жартів. Але просто подивіться опенінг на 00:25 або серію з третьою літнічкою у Чійо... І це людина, яка має комплексувати через "зайву вагу"? Це жах.

Опенінг та ендінг мені ще більше полюбилися, як і пісня Сакакі в караоке. В цілому, виріжте педофіла, приберіть декілька сцен з надмірною затягнутістю та зловживання розтягуванням облич персонажів - і було би 10/10

Можливо, Адзума семпай саме так і починав писати свою мангу)

ну чого-чого, але адекватної оцінки на мою дичину я реально не очікував побачити... яж просто якусь хрінь написав о 5-ій годині ночі (це ранок).

Тільки ось цей прайм був майже чверть століття тому)
Ну і при всій моїй любові до цього аніме, анімація це не найсильніша його частина.
Але, якщо щось подобається, то не звертати увагу на слова інших це правильно. Головне в цьому випадку - не почати сперечатися з об'єктивною реальністю. Бо які би там не були причини у J.C.Staff, а анімація в 3 сезоні Ванпанчмена на дуже низькому рівні, особливо в моменти масштабних битв.

J.C.стафф у своєму праймі просто без шансів можуть конкурувати з будь ким - доведено цим аніме. А ви й далі кажіть, які вони лохи, що нормально ванпунчмена не можуть анімувати - ось, у цьому аніме просто нереальна анімація, настільки якісну я ще ніде взагалі не бачив, і це все при тому, що у них майже не було бюджету і співробітники годувались лише 2-чі на добу фастфуд раменом. Для тих людей, які були незадоволені 3-м сезоном одинвдарчоловік, можете мене вважати з'їхавшим з глузду, хворим на голову, та взагалі будь ким, але скажу от що, вангую - друга частина 3-го сезону буде набагато краще, бо по перше - це легендарна студія і вона знає, що робить, подарувала стільки шедеврів, як, на приклад, оце ось аніме. По друге, головна причина провалу, це бандай намко, їм усього лише треба зробити 2 версії onepunch`a, одне для бандай намко, а коли буде реліз, то по стелсу треба відеоплівку поміняти у таймінг, і так 12 разів (скільки серій буде, стільки й провернути цю махінацію), це зробити легше, ніж звучить, тому я в них вірю, Make JCSTUFF Greate Again!
а, цеж треба було дати оцінку саме адзуманзі, але це й так очевидно - круто. Можливо дивно, крінжово, ні про що, нудно, але це усе одно круто, зроблено якісно, цікава подача гумору (для того часу). Ну все.
p.s. якщо вас досих пір турбує, що у ванпанчмена була саме відеоплівка у 2026 році, то ні, я усе правильно сказав і дійсно його виклали саме у цьому форматі, бо бандай намко це ще ті диваки...

2/2 (продовження попереднього коментаря)

Саме, через перераховані нижче моменти і хотів скіпнути аніме. Але після представлення педофільської душі педагога Кімури, кількість подібного "гумору" стала меншою і були цілі серії, які повністю сподобалися. Під кінець відчув що не хочу щоб це аніме закінчувалося, настільки вже полюбилися ці персонажі. І навіть до тих, які не дуже подобалися почав ставитися краще (дідько, здається саме в таку пастку і потрапила Нямо із Юкарі). 

До речі, поведінка і манера спілкування дівчат більше нагадувала учениць середньої (іноді навіть початкової) школи, а не старшокласниць. Але відчутно наскільки Адзуманґа Дайо повпливала на пізніші аніме про школу. Очевидно що Кійохіко Адзума (автор манги) і сам чимало взяв від попередників, але віддав значно більше. 


Я би сказав, що це одне з небагатьох аніме, яке взагалі не намагається нікого нічому навчити. Просто гумор і зріз життя майже без якоїсь моралі. Персонажі на початку такі самі як і в кінці (з крихітними змінами у Томо, Кагури та Чійо). Але так, при бажанні можна знайти будь-які підтексти. Питання, чи потрібно це цьому аніме?)

Дякую за переклад AlmostB! Він хоч і був не ідеальним та містив помилки, але дозволив проникнутися шикарною роботою сейю, яка забезпечила чималу кількість фану від аніме. Примітки теж часто були дуже доречними.

Також, Адзуманґа Дайо вважається першим аніме в жанрі «милі дівчата роблять милі речі»

В цілому, якби не згадані недоліки Адзуманґа Дайо цілком заслуговувала на 10/10. Це шедевр комедії та слайсу і унікальне аніме, до якого є бажання повернутися із часом.

P.S.  Дізнався про це аніме завдяки цьому відео на ютубі. Воно коротке, гляньте його, якщо сумніваєтесь чи варто дивитися?

1/2

Збирався дивитися по 1-2 епізоди час від часу, але подивився все за 5 днів. Це ще більше дивує, враховуючи, що після 5 чи 6 серій взагалі думав скіпнути це аніме через деякі моменти, про які згодом.
До мальовки і анімації треба було трошки звикнути, але коли звик, зрозумів що вони чудові в своїй мінімалістичності і в тому, як вони доповнюються звуковими ефектами і музикою. Гумор абсолютно різноманітний: від дещо примітивного і дурнуватого, до винахідливого та навіть сюрреалістичного. Основним провідником гумору є особливості персонажів, і такої кількості чудових персонажів я давно не бачив! Чійо-чан, Сакакі і Осака: в будь-якій комбінації їх взаємодії або милі, або кумедні, або і те і інше водночас. Нямо, Кагура, Йомі і Каорін чудово доповнюють інших дівчат. Але, на жаль, є і те, що не сподобалось

Деякі сцени та паузи після жартів іноді надміру затягувалися (авторам не завжди вдавалося відчути цю грань, коли вже час переходити до наступної сцени). Але це не суттєва проблема, більш суттєві недоліки пов'язані із персонажами, що залишилися. Точніше не самими персонажами, а частиною гумору, який їм характерний.

Томо і вчителька Юкарі часто є провідниками гумору заснованому на психологічному і фізичному насиллі. Мені взагалі не смішно, коли вчителька б'є журналом 11-річну дитину, або коли цю дитину до сліз доводить її старша "подружка". Подібний булінг - буденність в мого дитинства, але ніколи це не було смішним. Йомі і Нямо не пощастило мати таких "подружок", адже це тупо паразити, яких ти підтримуєш, пригощаєш, допомагаєш, а вони тобі нічого, окрім сумнівного щастя хаотичного життя, не дають. Навіть добре слово сказати не можуть. І якщо Томо, бодай на крихту змінюється в кінці і щось усвідомлює, то від Юкарі жодної позитивної дії за весь серіал. Абсолютно профнепридатна вчителька і жахлива людина.
Але найгірше це вчитель Кімура. Його зізнання в любові до старшокласниць; бажанні пити воду, в якій плавали дівчата і переслідування Каорін - це кріпово і взагалі не смішно.

Вже минуло трохи більше ніж рік з тих пір, як я вперше по справжньому занурився у твори Кійохіко Адзуми, і я знову вирішив подивитись це аніме. Адзуманга – на перший погляд просте аніме про школярів, де багато дивних речей, ідіотів, смішних моментів, словом все, що має кожна комедія. Але це не так, Адзуманга вчить таких речей як дружба та взаємодопомога, прийняття себе та інших, цінність щоденних моментів, попереджає про дорослішання та зміни, показує життя без зайвої драми та дає змогу спостерігати за красою простого.