Оце дивлюся, а за вікном сніг у квітні  

Остання частина.

Під кінець 2 кумедних моменту:

- Чесно не знаю історію косплею, але теж Бугіпопа у першому сезоні таким вважав, а тут його прямим текстом так назвали.

- Другий момент - це те, що в старому були стільникові телефони, а тут смартфони... прогрес іде, кумедно виглядало в порівнянні.

Підсумок.

Мені зайшло, нехай місцями не так як стара адаптація, причому враження та емоції часто різнилися, у плані переходу з однієї історії в іншу + потрібно буде колись з ранобе ознайомиться, можливо воно варте того.

За оцінкою, теж думав що його поставити... хотів 8+, але не тверду... і все ж таки не виходить, тому нехай буде просто тверда 8.

Прода.

Можливо є спойлери.

Діалоги.

Вони різні від непоганих до добротних, причому з глибокими думками і сенсом, тільки ось метафор було набагато менше, сумно, але картини це не псувало + було пристойне число придатних випадів, які прояснювали неабияку ситуацію або доповнювали її, а часом взагалі зустрічалася (так сказати) антитеза (якось "Навіть коли у квітні піде сніг - його поглинатиме осіннє тепло і він не осяде"). Загалом виділити є що, але це в першу чергу потрібно дивитися та вдумуватись над контекстом з обох боків:

"- Їй Наги, коли Ехо повернеться додому в космос, як думаєш - яким він нас представить решті всесвіту? Може він скаже все в порядку - вони прекрасні істоти?

- Ну, якщо ти будеш добра до нього, а інакше ми приречені." Лол

"Кінець початку - це також початку кінця" - Бугіпоп.

"Все, що не робиться, все на краще, все допоможе. Завжди є вихід. Однак цей вихід - трохи жорстокий йти проти людських норм, ось у чому проблема"

"Юність сповнена емоцій - вона тендітна і дорогоцінна"

"Якщо ти помреш, те що ти ненавидиш насправді не зникне. Вмирати марно" - Це про суїцид.

"Схоже, не одна з моїх надій не втілиться в життя поки не настане майбутнє. Не важливо наскільки сильно ви мрієте про це - мети досягає не мрійник, а майбутнє покоління. Для них це не мрія, а лише встановлений факт. Ось чим доводиться жертвувати щоб людство рухалося вперед”.

"Думав усе те, що ти думаєш було з власної волі? Ти колись робив щось у повній впевненості, що саме ти цього хочеш? Адаптація до соціуму по суті та ж промивка мозку для відповідності соціальним нормам. І ти навіть не розумієш хто тобі промив мозок."

"Успіх також може бути проблемою."

"Світ не завжди рухається в одному напрямку, прямо як зграя комах. Вони рухаються одночасно і в багатьох напрямках. Іноді трапляється, що вони рухаються в унісон, а іноді, як у цьому випадку - все йде навперекосяк і ні до чого не призводить." 2+2 часом може бути і 5... у такій інтерпретації.

"Абсолютної істини в цьому світі не існує. Все вивернуто та спотворено."

Насправді - це крапля в морі, цього псевдо-філософування та інтелектуальних моментів вдосталь.

Прода.

Обережно є спойлери!

Оповідання.

Тут те саме, що й у старому, тільки ось воно йшло куди рівніше, просто розбите на арки, нехай самі арки могли йти в плані послідовності задом-наперед до певного часу, але в плані заплутаності, ні в яку порівняти зі старим серіалом. Але це не закид просто манера подачі хоч і близька, але зовсім різна, причому сприймалося тут і там все теж по-різному, як виглядало тут важко одне, а там зовсім інше. Тем не менш деякі історії були явно затягнуті.

Атмосфера.

У цьому плані з самого опенінгу стало все зрозуміло, а в продовженні - це все підтвердилося (на початку навіть диссонанс був). Загалом тут було куди світліших тонів, візуал зовсім не тиснув і було більше школи (начебто), хоч у ній і відбувалася будь-яка дичина. Теж саме і з музикою.

Музика.

Опенінг та ендінг ок, перша правда краще буде. Сам саунд він від непоганого до хорошого, іноді зустрічалися композиції дуже в тему, часом викликали пофігізм, як це часто буває. Загалом чув уже представників - гірше та краще.

Мальовка.

Ось тут все складно, нехай буде хороша і приємна на око, але з явними та помітними нюансами + зустрічав не раз куди краще на 18 рік та можливо навіть раніше. Проте їй є чим похвалитися, чого тільки вартий дизайн персонажів, місцями різноманітний і вдало промальований (обличча чого тільки стоять, очі до речі нетипові та різні, у кожного свої), але звичайно з нюансами.

Персонажі.

Вони цікаві зі своїми історіями, тобто у цьому плані тайтл не здав, нехай там місцями все закінчувалося куди трагічніше, хай і не завжди. Найбільше сподобався жнець Бугіпоп, який з'являвся як завжди вчасно до місця події, причому далеко не завжди дарував смерть чи забирав життя, хороші в нього були випади та її поведінка загалом. Наги Кіріма... Бетмен блін, але куди брутальніший. Чого тільки варте як вона розібралася з лікаркою, відірвавши їй руку... але її задум не зрозумів і все не міг зрозуміти що на ній за комбез) Загалом крута дівчинка. Батько ж її непересічна людина, багато чого дуже непоганого і глибокого з його вуст летіло (насолода для вух), можливо те, що хотів сказати автор (або він про це зовсім кричав) із символічним закінченням історії персонажа. Теж саме було з Сасаки і його останніми словами, що жук як виявляється - не так уже й поганий.

Буде можливо ще...

Прода.

Обережно є спойлери!

Також було більш розкриття багатьох нюансів тих, що не було в старому, чого варте Організація Това зі своїми підручними синтетичними людьми, зі своїми неабиякими маніпуляціями, експериментами та дослідженнями про еволюцію, інтересами, цілями та іншим. Розкрите й те, хто вколов і кому вкололи в лікарні вакцину (мова про Курода, який тут зовсім на себе не схожий зі старого + його суть здивувала, хоча там теж начебто про це йшлося), чесно кажучи при перегляді першого сезону не зрозумів, як і не зрозумів ким був батько Наги Кіріми чи просто вилетіло з голови. Ну і звичайно ж залишилися проблеми соціуму та людей у ньому з їхніми проблемами, як це було в старому. Ну і чого тут варті лише упередження. Наприклад "дівчина" яка боялася що її ненавидітимуть і робила все, причому буквально спала з першим зустрічним, нехай тут були і свої нюанси. Але писав через те, що на початку місяця зустрів людину, яка набагато більше за мене в інтернеті перебуває в плані років і їй вперше в житті нахамили=/ Після чого в неї звалився світ, але ж усім милий і справді не будеш або втратиш себе, як про це говорилося в цьому сезоні, нижче кину цитат. Також сірої моралі на подив було більш ніж у достатку, ось чого реально не очікував. За жанрами, божевілля стало куди менше, а ось психоділа було достатньо, містика, її було приблизно стільки, скільки і в першому, а ось фантастики не знаю... Психології теж було пристойне число (причому автор зі слів персонажів дає цим моментам пояснення, причому не завжди очевидні, деякі моменти цитуватиму, але це просто потрібно дивитися, а не сліпу читати вирвані з контексту моменти), як і драми, не заради драми, що важливо.

Не знаю з чого в продовженні починати (спробую якнайбільше лаконічніше)... нехай буде - Сюжет:

Він підкуповував своєю явною неочевидністю та заплутаністю (а тут ще чогось моментами коштували затравки), не рахуючи поворотів і що в один момент може трапитися все що завгодно (що і хто кого може наздогнати), а потім потрібно було іноді обмірковувати або додумувати побачене. Теж варто згадувати те, що часом бувало як мінімум 3 сторони конфлікту чи незалежних, причому кожна з них мала свої інтереси і слабкості. Та й так, сюжет історій (вони здебільшого просто на арки розбиті та об'єднує їх лише Бугіпоп) та історії реально цікаві були, інтригували, нехай подекуди й знав кінцеві розв'язки. Хоча вони могли бути у будь-якому разі закономірні.

Обережно є спойлери!

"Бугіпоп вбиває людей у самому розквіті своєї краси, щоб не встигли стати потворними"
(символічно, причому сенс тут подвійний або це чисто на сприйняття кожної конкретної людини)

Як тільки почав дивитися цей тайтл була думка, що дарма почав зі старого, але як виявилося дарма сіяв у собі сумніви. Тому що за підсумком все виявилося нормально в цьому ключі, хай де-не-де й були труднощі, тільки там справа в іншому була в атмосфері і набагато менше метафор, хоч і це особливої ролі не зіграло. Як тільки почав дивитися одразу ж кинувся у вічі опенінг і було зрозуміло, що атмосфери старого тайтла не буде. Вони просто різні, у кожного свої переваги та недоліки. Проте вступна сцена мені сподобалася відразу ж: "Невже ні в кого з вас немає справи до чужих сліз? Неймовірно! І це на ваше цивілізоване суспільство?" Це на ділі в "The Dark Knight" свого часу показав трикстер Джокер, цінність цього всього. Загалом таких випадів по ходу твору від автора буде пристойне число, можливо це саме він намагався показувати своє ставлення до цього всього і проводити мораль - вустами персонажів, не знаю. Проте тенденція про те, щоб говорити прямим текстом - продовжилася, просто треба було знову таки уважно слухати і робити з цього якісь висновки. У творі були присутні часто причини та наслідки, були психологізми. Чого вартий лише випад на рахунок музики та Король Спотворення з "Це не проста ілюзія, воно в мені. Якщо бути точніше - ти моя альтернативна особистість. Соема розповіла мені, що у людей кордонів більше ніж відомо. Ось що ти таке, ти завжди є в мені, хтось ув'язнений. А ти вломився і прийняв його форму, ось хто ти такий Король Спотворення." Цей момент мені віддалено нагадав кінець серіалу Євангеліон, тут це було з усіма витікаючими і стосувалося кожного персонажа окремо, чого тільки дівчина коштувала, яка приревнувала подругу і образила її, а вибачитися не встигла.

Теж придатне, топове(?) аніме, але цей сезон куди слабший за перший, чого там тільки атмосфера коштувала... але ось обличчя були однотипні, коли тут з цим куди краще, хай мальовка з вадами.

+ Бугiпоп цiкавий персонаж.

Дякую за переклад та озвучку.

Перші арки сподобалися, а от остання була всрата, взагалі ні про що

Класне аніме. Кожну серію дивився з насолодою.

Режисер попрацював на славу рекомендую до перегляду