Багато разів ігнорував це аніме, але недавно вирішив все ж подивитись. Перші серії пройшли відносно очікувано і на одному диханні, але потім сюжет становився цікавішим, різні історії персонажів, ситуації. Тепер щодо війни у серіалі, я гадаю автор хотів таким чином показати біль і переживання персонажів, і також що таке "зброя". Я так зрозумів, героїня народилась у пітьмі війни і не розуміє що таке світло бо ні разу його не бачила. Серіал непоганий, подивитись поплакати можна.

 Якщо коротко не тільки ВІолета Еверґарден шукає відповідь на питання - що таке "я кохаю тебе", а і сам глядач.

Чудово аніме, усім хто перейнявся та закохався в головне героїнь - Віолету, перейти до перегляду фільму від 2020 року.
Рада,що це одна з небагатьох історій що отримала хороший початок та логічне завершення із сильною та ніжною водночас героїнею.

Дякую за чудовий переклад українською мовою!

Оце дискусії у коментарях Таких абзаців тексту у коментах я давно не бачив.

Живу +/- близько к лінїї фронту, тому мені не до романтики на цю тему і т.д. Хоча це велика наша помилка нашої пропаганди (не тільки нашої), що так все виставляють і т.д. Хоча про це раніше й писав, що людство через 100 років повторяє тіж самі помилки.



Цей аспект не раз виділяв, як плюс тайтлу і той момент, що тайтл в першу чергу для японців:

"Проблема вираження своїх почуттів дуже близька японцям, з їх ідеологією приховування емоцій, коли ви можете пліч-о-пліч працювати/спілкуватися з яким-небудь японцем не один рік, пити і дружити з ним, але можете так ніколи і не дізнатися, що він думає про вас насправді...Тому що ввічливість - обличчя цивілізованої людини, а невміння справлятися з емоціями, приховувати почуття - доля невихованих варварів. Тому в Японії повно людей, які взагалі не вміють свої почуття висловлювати, навіть коли це потрібно їм самим. Тому сама ідея даного аніме, основа сюжету (якою я вважаю саме вміння розбиратися в чужих почуттях і висловлювати власні, а зовсім не ідіотську військову лінію) буде близька і зрозуміла багатьом японцям, а ось європейця торкнеться далеко не завжди."

Але сценарій це не сильна сторона Кіото А. І так вже завжди (?) було та вони не хочуть робити інакше. Як приклад, можно було краще і це показали в Віві. Замість 1 серії зробили 2 та вони почали працювати і т.д. Хоча б їх менше було, а ось якість...

 

Романтика це все ж не моє. Хоча іноді дивлюсь та дещо подобається.

Yandere-kun,лол, а у нас зараз не романтизують війну? особливо ті, хто далекий від неї, або застав її декілька місяців, і потім переїхав?
чомусь багато бачу про "без тривог вже не так живеться" або "блекаут був важким але щось у цьому було" та інша маячня
не розумію у чому сенс дойобу до тайтлу, який у своєму сприйнятті показує саме на всю сутнітсь емоцій , і якщо людина як "лялька" то світ для неї буде сірий
можно довго спорити на цю тему,але тайтл явно один з найгарніших романтик яких бачив.

Перечитай, про це й була мова. Що після романтики прийшло страшне прозріння. І Ремарк тут як один із найкращих його прикладів у цьому плані.

Ps І так, забув нижче написати. Сам тайтл дивився ще 2-3 роки тому. Зараз можливо все інакше сприймалося. Але не факт що у позитивному ключі.

Yandere-kun,
Ремарк ніколи у своїх книгах не романтизував війну, чуваче, до чого тут його твори в такому контексті ☠️

Справді, війна це так класно, весело, сам тайтл починається саме з цього аспекту (каталізатор), говорить багато і голосно, але... це як популізм. Легкі відповіді на тяжкі питання. Тобто війна була, а наслідки пшик. А потім люди дивуються чому війни починаються. І поцікався, частково, через що Перша Світова почалася, через романізацію самої війни, бо як вона почалась, майже всі їй раділи, а потів зявилися твори Ремарка... І як не смішно, людство через 100 повторило всі ті самі помилки минулого і стрімко йде знову в прірву. Гірка іронія. 2-3 каліки і все. Це зовсім не серйозно, як для "такої" картини. Зато інші історії сопледавилки ніхто не помічає і це ок, так? Зрозуміло... ах так. Це інше! А антураж/атмосфера і т.д. то таке. А про емлції й сам писав і не раз. Дійсно сюр, навіщо розкривати лор і т.д.? Й так піпл зїсть. А ми чергову типову/тривіальну історію задля соплів та сліз зробимо. І причому тут реалізм?


К чому це? Здавайся та помри? Закон війни та й самого життя завжди інший був.
Ps і вчись читати - це про останнє речення, там все було.

Yandere-kun,
Зареєструвався чисто для відповіді, хоча не люблю спорити про смаки, але щодо опису твого про "війну" взагалі звучить комічно.
в аніме показують події від лиця героїні, у якої немає емоцій, тому навіщо показувати наслідки війни, адже це не як не розкриє не її, не світ, а тільки більше буде впливати на власні емоції, що не дуже є
Та і на які наслідки війни? сірит мало? а те що майже всі з ким вона знаймолись будь яким способом були пов'язані з війною це не турбує?
щодо того що на не наї летіли озброєнні солдати, а вона не хотіла їх вбивати, схоже що ти дійсно взагалі не знаєш що таке війна, хоча начеб то йде повномаштабна, і можно було зануритись з приводу цього більш детальніше.Щодо мовлення про "протези" це взагалі сюр
Наче на реалізм ніде і мови не було, і те що вона перелетіли через пів озера, це ок, але вот що у дорогий протез(як автоброня) тебе це смутило,камон
може сюжет і не 10 з 10, та і розкриття другорядних героїв не дуже, але прочитавши половину твоїх коментарів, враження таке наче ти і сам не можеш описати що тобі не сподобалось

Найпрекрасніше, неймовірне, захоплююче аніме, вирішив передивитись будучи 21-річним хлопцем (перший раз дивився в 17 років), і вже на половині сезону викликало сльози, сльози від спогадів, від краси і Неймовірної музики, яку я слухаю і слухав навіть після перегляду, це найкраще аніме всіх часів на мою думку у жанрі драми, неймовірно хотів би ще якогось продовження, але КіотоАнімейшн наврядче скоро (або взагалі) повернеться до цього аніме, я хочу побажати їм усім здоров'я і сил, вони немовірні, бо ніхто ще не зміг написати настільки красивої історії, намалювати настільке красиве аніме, створити настільки харизматичних і чудових персонажів, написати чудову музику і об'єднати це все в одне ціле, я ставлю цьому аніме 10/10, я готовий передивлятися його знову і знову, готовий купити ліцензію на перегляд (нехай навіть в оригиналі) і я обов'язково хочу відвідати офіс в Кіото, неймовірно їм віддячити, покласти квіти за померлих і внести (хоч і невеликий) донат на їх підтримку і на підтримку сімей померлих. Дякую Кіото!