Це хороше, приємне аніме. Я дивилася його сама не пам'ятаю з якої причини. Забула її, коли почала, і весь час шукала що саме мене тут зацікавить, очікувала грандіозного, але вийшло все просто. І ця простота захоплює, історія ведеться не зі сторони героя який все рятує, а з точки зору рядового, який виконує свої завдання. Я давно хотіла щось подібне, і нарешті воно тут. Неочікувано для себе я плакала на розкритті персонажів, не хотіла дивитися кінець. Дуже важко, але сценаристи зробили неймовірну роботу, щоб коли падали зірки ти переживав і плакав. Їхня робота упродовж усього серіалу смачна і насичена, я би не пропускала жодну серію. Головні персонажі наче в шахах: кожен хід, здається неважливий, але приводить до тої розв'язки, і збагачують її. Бічні персонажі теж люди, ляльки, контактори, і зорі, усе це живе і цього так не вистачає у сучасних аніме. Дякую bones за їхню планку ще в ті роки.

Спойлери, і спойлери на Відьмака. Так, відповіді на ці питання так і не дадуть в цьому нуар (особливо коли включали режим комедії, ох ці Bones=/), навіть в деяких мангах, так і в продовженні, типу аніме не про це! Хоча, що таке ці ляльки зрозуміти ще можна. З іншого боку, в інших джерелах, дещо можна знайти якщо не помиляюся. Давно було. Так, це ж Bones! Так, і таке вже було ще до "Віві" і "Готики" (тут все ж, на мій погляд треба було ще більше серій на деякі істроії + автори франшизи "Історії Монстрів" такмі зробили), шкода мало робе саме так, 2 (або більше) серії на історію. Цього дуже не вистачало, наприклад, як "Мушіші", так і "Вайолет Евергарден", що б про це не казали. Хоча, у свій час автори "Піратів Чорної Лагуни" в другому сезоні змінили підхід після першого. Правда багатьом це не сподобалося=/ "Ковбоя Бібопа" всім! Ось тому і оцінюю цей твор як трагедію людства, ну трохи частково=/
+ кумедно, але тут така справа, в свій час, дещо схожій манері писав про Геральта з книжкової саги про "Відьмака". Суть в тому, що виставив його антагоністом по відношенню к світу, де він жив. Чому так? Бо усі хотіли будь яким чином врятувати той змучений світ (її батько, чародійки, головний злодій), а він хотів врятувати тільки тих хто йому був дорогий, тобто тут Ціріллу. І чим все закічнилося? Його вбили і Цірі, яка повинна була стати рятівницею свого світу, пішла з нього і залишила на призволяще, бо люди в ньому поступово забрали все що їй було дорого.

Так багато питань і так мало відповідей: чому саме Південна Америка і Японія; чому небо несправжнє; звідки з'явилися брами? Аніме цікаве своїми персонажами, кожного з них за сюжетом розкривають, аби можна було проявити до них співчуття, але я за все аніме так і не зрозумів, хто ж тут антигерой: чи той, хто хоче врятувати все людство; чи той, хто хоче показати світові, що він теж є повноправним членом суспільства. До речі те, що кожна окрема історія все нових людей і контракторів поділена на дві серії, робить його дуже зручним до перегляду, якщо раптом не має часу, або не хочеться дивитися його все одразу, бо аніме трохи важкувате для перегляду. Мальовка в ньому чудова, особливо, як на 2007 рік, побільше б такої зараз. Що ж, треба дивитися 2 сезон, може там будуть всі відповіді на питання.

так аніме дуже кльове. Дивився десь 5 років тому, та все одно пам'ятаю яке воно цікаве. 

В кінці опенінгу там дівчина (ми не бачимо її обличчя) с зеленим волоссям мені нагадала СІСІ з аніме код гіас

Так, Ембер і так, схожі. Хоча ще хтось був, а хто  вже не пам'ятаю.

В кінці опенінгу там дівчина (ми не бачимо її обличчя) с зеленим волоссям мені нагадала СІСІ з аніме код гіас

Це одна із перших аніме, які я подивився на куй тв. І воно стало поштовхом до занурення у цю культуру. Нині я вже передивився більше 240 аніме і ще більше манґ перечитав. Дякую. Аніме 10/10 а 2 сезон трішки болючий (ті хто дивились зрозуміють про що я).

Продовження. Обережно є спойлери. Музика на рівні, місцями меланхолійна, місцями зворушлива та точкова, яку постаралися підлаштувати під будь-яку із ситуацій, коротше саундтрек ок + як перший бадьорий опеннінг(другий теж гарний+тим, що під час перегляду відбувається на екрані)та гарний/душевний перший ендінг, а ось другий не дуже. Перед фіналом, хочеться написати про 3 не дуже приємних моментів: 1.Починають бісити кліше, які йдуть з тайтла в тайтл. Сидиш, дивишся, сценка на щось схожа, потім думаєш, невже буде подібна розв'язка?Так.Так і є.Хоча можливо це претензія не до цього тайтлу,бо минуло пристойний час з його виходу,а загалом. 2.Занадто багато збігів по ходу(як іде якась подія, персонаж тут як тут),одні й самі персонажі мелькають перед іншими, причому часто і перед детективом,і вони(а) ні про що не здогадуються.Причому не можуть згадати, де їх бачили і т.д.Це все часом пахне клоунадою.Ок, на деякі моменти можна заплющити очі, аргументуючи тим, що кохання сліпе і що Місакі втріскалася в Лі/Хея. 3.Ті два вищі були нісенітниці та причіпки,а ось цей пункт найбесячий,який сильно б'є за враженнями та зануреннями.Є тайтли,які просто чудово граються з драмою та комедією,але це не той випадок.Бо це аніме, найчастіше таке доросле і серйозне,а раптово все перетворюється на якийсь дитсадок. Після чого писати, що це все не доречно-безглуздо,бо це не те слово. Не розумію,навіщо таке робити. Причому дуже багато творів від такого страждає,тикати пальцями не буду,хоч і писав про це не раз. Кінцівка. Немає драми, заради драми, все серйозно, по дорослому і без дурнів з підняттям важливих тем + персонажі приймають рішення та пожинають плоди свого вибору. Майже ніхто/ніколи не розмінюється на пацифізм і сентименти,все в основі своїй серйозно і залежить від багатьох факторів.Причому багато хто грає один з одним у тих чи інших ситуаціях, виступаючи часом ляльководами. Ну і кінець. Він нормальний, закономірний, інтригуючий і логічний. Добре показали приховування інформації від мас і ціну цього дійства(немає людини, немає проблеми),різних таємниць та іншого.І те, як це все використовують у своїх цілях. Можливо місцями це і для блага простих людей,але тут не можна заперечувати і допоміжну роль цього всього,роль яку вони,можливо,використовують як виправдання. Загалом дуже сподобалося, не дивлячись на деякі моменти. І все ж таки дарма почав дивитися таку серйозну штуку(не завжди)у такому розсіяному стані та паршивому настрої.

Продовження + можливо буде ще одна частина.

Персонажі.

Тут не все однозначно, але практично всі, як мінімум, непогані. Нехай виявляти до них емпатію став далеко не відразу і не до всіх, багато як зазвичай викликали пофігізм. До багатьох довелося звикнути, також дочекатися моменту, коли їх розкриють через діалоги чи флешбеки з минулого, або вони почнуть розвиватися, були й такі, що з радарів зникли... що не добре, а потім з'явилися з нізвідки, нехай це було логічно/передбачувано. Взагалі дивно, скільки було персонажів і хто б вони не були, не залишишся байдужим, бо практично кожен з них по-своєму особливий/цікавий, зі своєю історією, ідеалами, цілями, мотивацією, принципами, поглядами на життя, особистістю та характером. Також варто написати про дуже важливу річ, бо в основі своїй не було поділу на добро та зло, що неймовірно класно.

З персонажів, багато хто запам'ятався, як Лі/Хей (нижче про нього трохи більше напишу - цей персонаж топ 5), Інь (подобається мені подібний типаж, інтригує, чого тільки варта ця парочка з мого топа - Рей Аянамі та Юкі Нагато, загалом чекаю продовження і розвиток персонажа), Мисакі Кіріхара (кумедно, як ця мрійниця і цілеспрямована ідеалістка з Лі/Хеєм один одного знайшли, дві ненажери, лол. Два чоботи пари, не інакше), кіт Мао забавний і зайнятий з можливою цікавою передісторією "Кіт Бегемот", Хуан спочатку трохи дратував, але після він себе показав з різних кутів - почав подобається. І під кінець Ноябир, теж цікавий персонаж, який пішов до кінця наслідуючи свій життєвий статут, втім як і та дівчина, яка постійно ставала молодшою і любила Хея, Ембер.

Хей/Лі як мГГ місцями бавив і викликав інтерес, тим як він змінювався між образами (хороший брехун). Як то з боягузливого, самотнього, меланхолійного, мрійника, часом прямо простачка-дурниця. Перемикався на справжню свою натуру-суворого, а часом і жорстокого майстра вбивці, хай зі своїми поглядами, принципами і далеко не безглуздого.

Мальовка гарна для свого часу і не тільки, та й взагалі лампова. Загалом подобається, як стилістика (нормальні очі та інші риси обличчя чого тільки варті), так подекуди промальовані деталі. От що екшн сцени, їх було не так вже й багато + вони до ладу не вразили (але де-не-де винятки були). Нехай аніме не тільки про таке було, але хотілося більше і щоб вони були захоплюючі, хоч трохи.