«Наш гурт проіснує віки?» Наприкінці весни, коли Анон тільки-но ступила на шлях старшокласниці, виявилось, що в Жіночій академії Ханеоки кожна вже має власний гурт. Не бажаючи стати чорною вівцею серед одноліток, дівчина теж почала шукати учасниць... Отакеньки вона й дізналася: немалознане «самобутнє дівча Ханеоки», «талісманка» класу, досі не була в жодному. Отож, волею долі Анон зрештою запрошує її... Наш спів — наш поклик, неладний і недолугий. Хай заблукані ми, та все одно поступаємося вперед.