Ну в чомусь автор виявився вельми правим. Десь в лінійці цієї франшизи якось писав про це. Лінь писати та шукати. Мова про перетворення на монстра, добровільно коли перед нами така головна героїня зі своєю... Специфікою

Під час перегляду всієї серії в моменти філософських і пафосних діалогів не міг не згадати Бакемоногатари. Сформувалась така думка що там автор виступав з позиції дорослого, що говорить до підлітків; а тут з позиції підлітка, що говорить до дорослих. Врешті, фільми цієї серії почали мені подобатися більше з часом. Можливо просто звик. Але є у Межі пустоти і беззаперечні плюси: атмосфера, унікальній світ, подача та ідеї (хоча більшість з цих ідей мені видаються сумнівними, десь з боку альтернативної моралі). В цілому, добре що не перестав дивитися після перших фільмів, але чи захочеться подивитися це колись знову? Мабуть, ні.

Ще перший фільм при першому перегляді, після 4 варто теж подивитися. Там буде зовсім інше сприйняття. Хоча вступ в ранобе краще був, занурення теж, але розібратися там немає ніяких складнощів.

Дуже класне аніме. Вдумливе та спокійне.
Єдине що раджу, дивитись в хронологічному порядку фільми (2, 4, 3, 1, 5-8)  
Сам дивився двічі. Перший раз в порядку виходу. Заплутанно надто. Вдруге по хронології порадувало

У свій час читав на російському сайті. Також є короткий відгук на ранобе, а чому більше немає сенсу писати? То на той момент як писав (вже третій) відгук на аніме, пройшов рік як читав ранобе. Писати на такі речі треба після як подивився/почитав, допоки у голові на це щось ще є і т.д. Також, якщо писати то дуууже багато вийде, а воно вже ні мені, ні іншим не потрібно. Ось і все.

Доброго дня, скажіть будь ласка чому огляд ранобє вже немає сенсу, та на якому сайті ви читали \ коментували це ранобе Насу ?

Прода.

Обережно спойлери!

Пару моментів крім образу Шикі з ранобе, Адзаки та її арки, які хотілося б відзначити, їх не було в адаптаціях:

- Не було особливо більшого спіча Адзака про справжій гендер(=/) Шики, де був парадоксальний каламбур нею озвучений, який Микію в глухий кут завів.

- Мало було про те, в чому була схожість і різницю між Шикі та Асагамі Фуджіно.

- Погане введення у курс справи у першому п/ф. Тут особливо Микія виділяється, що постійно вперто спав=/

- Дуже мало було сказано про цілі та мотивації Арраї Сорена.

Єдиний момент у цьому плані, який краще був поданий саме в аніме, це те, як завуалювали та створили інтригу, хто саме був справжнім убивцею. Коли в Ранобе про це відразу ж сказали, дарма на мій погляд. Це написане, крапля в морі, але якби хоч ці важливі дрібниці були, то…

Кінцівка 7 п/ф – це щось за межею. Якщо в ранобе це хоч якось із змістом/логічніше подали, то тут укотре виглядало дико. Шикі не вбиває або не знерухомлює Ріо, ох і маячня… Що і чому це зроблено було – зрозуміло, але менш абсурдною ця драма заради драми не буде. А що було зрозуміло? Якби спочатку Шикі вбила Ріо, то пророцтво про яке говорила Сео Сідзуне набуло чинності і Шикі вбила б Мікію (він би сильно випиле на неї, бо він не думав би на той момент, що Ріо ще не втрачений для світу), і ... а так, сам процес йшов своєю чергою. Тобто боротьба із собою, своєю природою, єством і мати сміливість нести відповідальність за свої вчинки (тут привіт від Ріо, якого Шикі вважала слабаком та боягузом). У підсумку намагатися не переходити Кордон… Коротше, багато в чому через опіку Мікії, Шикі саме і сформувалася вже остаточно як особистість та інше.

По оцінкам.
Першому – 10, другому та третьому по 8. Четвертому – 9. П'ятий – 10. Шостий – 8 (це дуже сильно натягнув). Сьомий – 10. OVA, восьмий та остання OVA по 8. Так, знаю, що деякі оцінки так чи інакше натягнув, але все ж нехай буде так.

Ps
Сумно що свого часу так і не зміг накатати відгук по ранобе ... ех, скільки матеріалу зникло за дарма, хоча невідомо як воно все вийшло на ділі, а зараз це не має ніякого сенсу.

Прода.

Обережно є спойлери!

Не раз траплявся дисонанс, як так виходило, що Шикі була в адаптації сью, але далеко не раз програвала перші битви (крім цього, там були ще нюанси), а Асагамі Фуджіно вона зовсім не змогла перемогти, причому в ранобе в арці Адзаки, вона по-своєму їй теж програла і не змогла перемогти Сацукі Курогірі. Як виявилося при прочитанні новели, Шикі не була невбиваємою/непереможною просто і не замислювалася (в останній книзі, там автор тролив такий образ Шикі з адаптації=/)...а була вона там цілком живою і з величезним спектром реакцій та емоцій, теж саме з плюсами та мінусами. Розумію що це було для хронометражу, але сумно, що багато дуже важливих моментів/деталей не екранізували і взагалі спотворили. Ще одна цікава деталь, як Шикі протягом усього оповідання знаходила щось важливе для себе: мрію, мету, розуміння себе, важливість тих, хто її оточує і т.д. Сама ситуація з ключами від квартири теж була промовистою у «Спіралі Парадокса».

Ангельський Мікія Кокуто, як би там не було, але особистість сильна і зі своїми переконаннями (цікавий момент, він жодного разу не заплакав протягом всієї історії). Це майже всі відзначали + міг собі спокійно гарем зібрати (без різанини в ньому теж не обійшлося, нехай це і сильно грубо сказано=/)... Шикі, Адзака, Асагамі, Фудзе з першого п/ф, подружка Адзаки провидиця з останнього п/ф... Цікаво, як би з Токо тут були справи? Хоча і так все зрозуміло, дурне риторичне питання=/

Адзака в аніме не Адзака. Ну і не було тут  серйозного, чесного, приземленого, адекватного (вона одна з найадевкатніших була у всьому творі!!! А це багато чого коштує), суворого, упертого персонажа перетворювати на фансервісного істеричного карикатурного клоуна (навіть з крінжем)? Причому настільки з нею менше контенту (її арка на годину приблизно більше повинна була бути. Шкода, що така історія зникла), характер теж не той, її арка зовсім інша, крім деяких там елементів. Це просто злив, бо цього лише мало. Тут чого стоїть той момент у її арці, де Шикі навчила/підказала їй як бачити фей за що отримала піжаму, яка була на розмір більше за потрібний, бо у Шики її не було про запас. Найцікавіше, що це єдиний п/ф, який такий собі був (один раз навіть перервав перегляд зі зрозумілих причин), а потім вирішив ще раз цей том у ранобе прочитати.

Так,несподівано навіть і цього разу так заманило до перегляду(майже все дивився як на одному диханні),дуже дарма сіяв до того зерно сумніви дивитися чи ні цю по своєму головоломку, яку збирати ок.Дуже добре зайшло, можливо навіть краще за минуле(мінімум відмінно, нехай не без нюансів у вигляді арки Адзаки),бо багато де картина вже цілісно склалася, від того, що читав новелу.І можливо, даремно свого часу не знайшов вільного часу, щоб глянути тоді в комплексі, коли читав. З іншого боку,а можливо і добре що не глянув?Можливо тут ще зіграло свою роль той факт,що скучив за цим всесвітом. Хто знає. Вкотре в першу чергу варто відзначити: чудовий візуал, добре поставлені і незабутні битви, чудова музика, ост який останнім часом до дір затер, атмосфера теж на висоті.Вона просякнута похмурістю, таємничістю, символізмом(в одній серії був момент, нехай можливо з пальця висмоктую,але був спочатку образ ембріона,а після: народження, прозріння та зміна пріоритетів, цілей у житті, старий шлях пройдено, шукає новий),містикою, розпачом, болем та депресією. Сюжет не лінійний, історія подобається і запам'ятається надовго деякими своїми сенсами(і т.д.),психологічний трилер лише на рівні, вистачає філософії, метафор та іншого.Діалоги у справі і майже без води, нехай і дуже не вистачає різного роду заповнення з новели, дуже багато було там різноманітних міркувань і внутрішніх монологів, не вистачає всієї тієї інформативності першоджерела, хоча тут все-таки дещо і просочилося по краплях. Але все одно, що буває, коли на свої запитання отримуєш відповіді. Навіть якщо цього і не було в аніме, крім натяків і побіжно, то картина виглядає більш-менш цілісної, персонажі як приклад. З персонажів цього разу зайшли, ті самі, що й раніше. Токо Аодзакі все також чудова, Рьоги Шики хороша(нижче дещо напишу ще),Адзака Кокуто подобається, але після новели вона і її арка блякло виглядає(нижче про неї теж дещо буде).Дуже прикро, що автори вбили її початковий характер.Арая Сорен та Асагамі Фуджіно(її напевно теж у топ варто помістити, куди краще почав сприймати після всього)менше подобаються ніж у новелі.Теж саме і з Мікією Кокуто(але його вчинок у 7 п/ф, просто нда,знаю що не безглуздо, але драма заради драми,грр) та Енжо Томоє.А ось Мана Рьогі просто краса (як там говорила Рюгу Рена? - "Це так мило! Хочу забрати додому!"), шкода що її так мало було,але навіть так добре запам'яталася.

Можливо ще буде.

Після прочитання ранобе, в даному випадку - цієї книги, стало зрозуміло, що поріг входження у фільмі був, м'яко сказати не дуже, коли в ранобі було добре розписано що та як сталося i як розпочався сам сюжет. I багато хто обурюється цим і можу зрозуміти чому. Тому бажано після перегляду всіх фільмів прочитати ранобе чи глянути мангу, там дуже багато буде різних цікавостей.

Також, хоча багато хто хоче дізнатися як дивитися в хронологічному порядку, але на мій погляд не потрібно так робити, а краще першу частину з часом переглянути (пiсля 4 фiльма), тому багато чого стане зрозумілим. Чому так? Просто у автора така була задумка, а якщо йти іншим, простішим шляхом, то буде втрачено чимала частка колориту й шарму.

 Ну і на закінчення хочу подякувати Гвена і Маслінку за можливість дивитися цю франшизу в придатному озвученні. Франшизу, автор у якій дивився просто в корінь проблеми вбивства та деяких ще питань (нa той момент й подумати не мiг, що вiн наскiльки був правий). Свого часу пристойно розбирав ранобе, але ні розгорнутий відгук, ні рецензію написати так і не зміг з деяких, зважених причин.

 ps який у цій франшизі візуал, режесура, постановка та музика у виконанні Kalofina, ммм... І це не рахуючи смислових навантажень, філософських відступів та придатних персонажів. Найбільше зайшли: Токо Аодзакі (ох, скільки ж колорит і смислове навантаження цієї курильниці затягла), Рьоги Шикi (найцікавіше, що в ранобі вона не є мері сью. Вона часто не перемагає і відчуває цілий спектр емоцій з різних cитуацiях. Крута й сильна героiня. С неi та Рьоко Асакури списали Аясе Арагакi), Адзака Кокуто (варіант ранобе шикарний + з неї та ще однієї дівчини списали Рін Тосаку), Аррая Сорен (на жаль, всю його глибину та колорит в анімі не змогли розкрити. Але виглядав він добре) та Асагамі Фуджіно (з неї списали Сакуру мато у майбутньому ). Микія Кокуто теж... непоганий. Придатний детектив, головастий і з ангельським характером у цьому кошмарі і з величезним впливом на сюжет і головну героїню. І все ж до топ 5 з різних пничин не дотягнув.