Ну для більшості аніме - це чистий моветон. Чому інші автори так не роблять, не зовсім розумію. Хоча часто їм не вистачає сміливості (щоб не отримати хейт от фанів інших персонажів, часто дівчат) або фантазії.

Цей фільм сподобався ледь не найбільше в серії. Цікаво побачите деяких персонажів через роки

Прода.

Загалом було б цікаво читати ранобе і дивитися аніме в комплексі, і наскільки в порівнянні вони себе доповнювали? Взагалі є трохи бажання і є матеріал, щоб зробити порівняння ранобе з аніме, хоча... хто його знає, що воно з цього вийде, та й аніме вже давно дивився, а зараз на ще один перегляд часу просто немає. А якщо по оцінкам:

1) Першому тому 9+ (мені і п/ф цей подобався, в результаті чи не найбільше) і в ньому був набагато кращий поріг входження, детальніше ознайомлення та введення персонажів. Приміром, Мікія ознайомили з самого початку, показавши як він потрапив у халепу, коли в аніме він просто тихо і мирно проспав, чому багато та справедливо обурювалися.

2) Другому 8 та по суті вдала адаптація.

3) Третьому напевно 8-9. Адаптація сама по собі була вдала, але тут куди більше нюансів, з тією ж Адзакою Кокуто і особливо Асагамі Фуджіно, вони обидві просто іншими персонажами стали сприйматися як тільки їх зустрів у оповіданні.

4) Четвертому (тобто Храм Пустоти) 7-8 і напевно найслабший, там лише Токо Аодзакі тягла, та й адаптація на ділі вийшла майже слово в слово.

5) П'ятий дуже сильний, багато прояснив і привніс нові смакоти, тому 9+.

6) Шостий том читався напевно краще за всіх (легше і вільніше так точно) і неймовірно сильно відрізнявся від адаптації, чого тут тільки стоїть як змінили характер Адзакі Кокуто (яка мені й так подобалася, а тут так взагалі до трійки увійшла, хоча суперники у неї і справді були), було дуже цікаво читати, бо тут найбільше було нової інформації, яку було дуже цікаво поглинати та перетравлювати. А за оцінкою... мінімум 9.

7) 7 том просто сильний (8.5-9+) та його добре адаптували. З іншого боку, деякі моменти в ранобе краще подали, не так безглуздо виглядало дещо, що в адаптації дратувало. Мова про драму заради драми, яку створили в аніме, хоч і тут це було, хай і зі своїм змістом.

8) 8 тому хороший тим, що закриває питання, а що сталося з персонажами у майбутньому? У цьому найбільша його ціна зробив явне з деяких не зовсім явних моментів, один з них був пов'язаний з тим же ШИКІ. Також цей том був напевно найспокійніший, частково простий слайс, який не зовсім простий.

Прода.

Багато томів були набагато інформативніші,з куди кращим порогом входження і нормальним/детальним ознайомленням з персонажами та різними ситуаціями,багато персонажів здивували (кумедно тут і те, що як виявилося, що з багатьох персонажів у майбутньому будуть списані інші, хай і з розвитком за яким буде цікаво спостерігати),нехай Токо Аодзакі (ця інтелектуально приваблива няшечка тут купу томів своєю присутністю, колоритом, діалогами, реакціями та поведінкою в цілому затягла) і Шикі найсильнішими вважав у цій франшизі. Друга виявилася не такою сьюшною, але цілком живий з пристойним спектром емоцій (не думав, що в неї так часто буде емоція страх, бо в аніме цьому нічого не віщувало) і різних ситуацій (часто їй доводилося використовувати різні лазівки щоб перемагати, причому не завжди вона виходила переможцем),що у мене викликало як фрустрацію, так і дисонанс, але в хорошому сенсі цих слова, просто не міг її ототожнити з аніме версією (правда не вистачало у неї споглядати її кававі очі, як це було в екранізації, що і зрозуміло). Також здивувала Асагамі Фуджіно, вона явно виглядала не лялькою, яку постійно ґвалтували в аніме, а реально живою людиною, з різними почуттями, реакціями, дилемами, внутрішніми монологами (цим усе сильно страждали) та переживаннями. Арая Сорен був також розкритий, його погляди, філософія, характер та мотивація. Адзака Кокуто взагалі куди більше сподобалася і зайшла (хоча вона мені завжди заходила, хай і не так сильно як після новели),вона в новелі зовсім інший персонаж, як і вся її арка яка під стать всьому твору, похмура і серйозна, причому ще з релігійною тематикою та детективним розслідуванням, а не легкий слайс із фансервісом, як це було в адаптації. Сама ж Адзака виявилася чесною, адекватною, впертою та серйозною, хоча в аніме з неї зробили клоуна, причому місцями карикатурного. Тут одразу викликала симпатію та повагу. Томое Ендзе зі своєю аркою соціальною трагедією і егоїзмом, і навіть ангельський Мікія Кокуто теж зайшли, по останньому навіть здивувався, бо він також викликав як повагу так і симпатію своїми рисами характеру і сильними сторонами (детектив), коли в аніме частенько дратував, нехай і тут це пару разів точно сталося, але люди(?) і повинні викликати різні почуття. Про решту персонажів, які зупинилися, їх змогли зупинити або вони перейшли через Кордон писати не буду, але всі вони по своєму придатні чи непогані, були куди краще розкриті, розкриті їх передісторії тощо.

Відразу ж напишу, що це просто короткий нарис вражень після прочитання самого РАНОБЕ, можливо з часом (якщо воно звичайно ж буде, як і бажання) - спробую зробити більш розгорнутий відгук, бо матеріалу/нотаток достатньо. А так не судіть суворо. Та й кидаю насамперед через нотатки з ранобе, які будуть у постскриптум.

По-перше не буду багато зараз писати, причому дещо було раніше написано у відгуках щодо аніме, тому не хочеться повторюватися. І...

Нарешті дочитав, і це... Давно нічого так мені складно не давалося, у плані просто читати, нехай воно і справді в основному того вартувало, бо багато чого цікавого для себе дізнався. Хех, а після 2-3 переглядів (перший п/ф по більш переглядав) аніме хотів за новелою! Нехай залишився задоволений (іноді дуже) і поставлю 9-10. Тільки ось чекав кращого і тепер варто буде куди обережніше підходити до ранобе в принципі. І... напевно, колись можна буде глянути і мангу по Саду Грішників, з часом, коли до кінця її "оброблять", цікаво що там у ній буде і як це все сприйматиметься.

Загалом місцями читалося важко, монотонно, бувало нудно, та що там! Деколи навіть душно було, проте читав недаремно, кількість профіту і нової, детальної і дуже важливої інформації зашкалювало і викликало часом навіть захоплення та мурашки. Скільки було міркувань, філософії і навіть психологічних моментів (через це до речі, програв сам Арая Сорен, коли в адаптації вдало на це забили), внутрішніх монологів, дилем, діалогів, придатного розкриття лора та іншого, чому на багато ситуацій та персонажів почав дивитися під іншим кутом. Саме ось ці багато моментів розкрили багато нюансів, які в адаптації не завжди були зовсім зрозумілі (або їх зовсім не було, їх викинули або упустили, нехай і розумію, що хронометраж не гумовий, але не приємно), хоча багато в аніме і так читалося/було Зрозуміло, але тут отримав лише підтвердження деяким своїм припущенням, бо показано це все було у всій красі.

Можливо буде ще продовження.

Прекрасне та небезглузде завершення історії, автор навіть у цьому фільмі добивав мозаїку окремими пазлами (так би мовити), щоб картина стала цілісною.

Забавний момент, але Мікія Кокуто ще одну дівчину в себе тут закохав, йому б гарем збирати, в якому Рьоги Шики влаштувала б різанину, як в останній частині ранобі, назву не пам'ятаю.

Основний сюжет скінчився тому пора годувати нас шнягою.