Загалом, після вже "переварки", десь схожі враження були.

Картинка 10/10 Задумка: 8/10 Реалізація: хз Якшо багато думать про сюжет, то він вам скоріш не сподобається. В цілому досить посереднє, не в негативному ключі, не шедевр, але і повним провалом вважать його не можна. Не супер динамічне, але і не затягнуте. Тримає якийсь баланс всього на світі рівно шоб було цікаво додивиться до кінця. Тож на подивиться непогано, жалкувать наврядчи будете

Дякую за переклад та озвучку.

Спойлери.

"Може це світ ілюзій, але не треба втрачати відчуття реальності."

"Надія - це сон який бачить ті хто не спить" Карл I Великий.

З одної сторони непогано та гарно. З іншої сторони не розумієш що писати з банальних причин (історія як і багато/дещо інше, старе як світ чи +/- типове на наш час), тобто нічого нового тут очікувати не треба (це проблема далеко не одного цього тайтлу), все це було було, хоча цікавість місцями й справді була присутня, як і динаміка, але в основному індиферентне відношення і один раз так нудно стало (середина) що навіть заснув. А на що схожий цей тайтл? Спочатку думав що це буде японський "Сайлент Хілл" (схожі моменти дійсно є, як і секта з психами), потім почав згадуватись "Сонні Бой" і навіть думав що частина сенсів буде відтіля - не дуже вгадав (хоча чисто віддаленно, грубо - жага до життя схожа з ним, а також "Євою" та "Animatrix". Нехай тут все "трохи" інакше). Але після, точно стало зрозуміло що це +/- інтерпретація Західного "Lost" чи аніме "Angel Beast", ще й з дівчиною яка втрачала контроль над собою, почуттями і хз що через це могло статись. Харухі Судзумія і подружка Кьона з молодших класів Сасакі - чи ви це?... В плані сенсів, ідей, мирські істини... нічого не хочеться писати, причину раніше писав. Тем не менш один момент мені все ж кинувся в очі, мова про годину і 10 хвилин. Там був стьоб, або можливо сатира над типовою поведінкою ось таких персонажів які хочуть до себе уваги, часто бувають ось такими психами, головними сектантами зі схожих творів. Якщо коротко та грубо. На цьому досить, просто не знаю що писати, не дуже вразило, через це, у цілому не знаю як загалом це все сприймати... Суперечливі враження, хоча місцями навіть ок, але якось, щось не так (підлітки зі своїми проблемами та тараканами просто вже надоїли, ну як варіант)... причини мабуть, знову таки банальні та сюжет, персонажі толком нічого не викликали=/ Нажаль.

Ps
Кумедно, мгг дівчинкою називали. І якщо не помиляюсь напочатку, якийсь хлопець, можливо це він був. Коротше - чимось, цей хтось дизайном мені нагадав Бугіпопа нової версії.

Дякую за переклад та озвучення, чудовий фантазійно-романтичний твір про перемогу почуттів над одноманітною буденністю. Сюжет не надто складний і лише кілька персонажів хоч якось деталізовані, проте динаміка подій цілком відповідає саме формату фільму і тому це й не важливо, бо головними тут є не історії людей, а їх емоції, підлітковий пошук ідентичності та мети, неможливість життя без мрій і бажання відчувати, що вони живі. Цим враженням відповідає деталізована графіка і багато гарних фонових зображень, а ще чудова музика, яка вдало підібрана та чудово супроводжує різні емоційні моменти. Авторка фільму частіше пише лише сценарії (наприклад, Крізь сльози я прикидаюсь кішкою чи Пісня серця), проте і попередня її режисерська робота Прикрась прощальний ранок квітами надії також привернула багато уваги. Ну і ще раз дякую за бездоганну адаптацію команді Glass Moon, яка продовжує робити те, що не може навіть одна з найбільших компаній у світі.

1000 із 10ти чудова повнометражка обов'язково ще раз подивлюсь.

Можливо щось +/- цікаве.

 Ps То Клер і Тереза. Тепер Тереза і Аліса...Не перший раз японці це ім'я використовують, ох не перший.