Прекрасний у своєму жаху твір, де тільки радий такому результату людства в плані: хороший приклад того, що люди не завжди будуть об'єднатися навколо екзистенціального ворога, а передусім ворогуватимуть, щоб виплеснути з себе ненависть чи неспроможність, неможливості щось змінити і таким чином вони самі себі винесли вирок і є не менш демонічніші за самих демонів (іронічно, смішно ще те, що єдину надію людство в образі людей дияволів самі люди і знищили, просто як Цирі пішла зі свого світу залишивши все напризволяще у франшизі "Відьмак"). Трагедія Людства, де й гермафродит (футангели, лол) теж помилявся і в кінці визнав свою помилку. Тут багато відмінностей з аніме адаптацією в режисурі Юаси Маасакі і аніме місцями вийшло більш жорстоке (чого вартий момент з матір'ю Акіри замість тут дівчинки сусідки і перехід з краплею надії в абсолютний непроглядний розпач, перед вбивством Мікі та й її сім'ю там раніше вбили? Тут вони до "інквізиції" дожили і полювання на відьом), але й час той інший, правда? Мікі Макімура тут колюча, чого не було в аніме і в той же час вона хороша, можна навіть сказати мила, живий персонаж із трагічною долею, але з сильним характером, що властиво цундере та деяким навичкам для виживання на вулиці. А вся її історія закінчилася через полювання на відьом... Типу в ранньому варіанті людям було мало? Тут говориться, що свого часу вона забрала 9 мільйонів, а тут зовсім поховало себе як вид і нівелювало свого захисника... Тут раптом згадалася цитата з "Сага про Рейневане": "Доносів і навушництва ставало дедалі більше, кон'юнктура підживлювала себе, розростаючись, як сніговий ком. Незабаром дійшло до того, що підозрюваними ставали ті, на кого ніхто не доніс. Так що, знаючи про це, дехто доносив сам на себе. І на найближчих родичів"