Цей сезон для усіх тих, хто забув, що Діо теж кров'ю з родини Джостерів і початок чимось нагадує початок першої Мафії, але наслідки в продовженні різні. Також люди в дитинстві переймаються героями, коли виростають, починають розуміти злодіїв. ДжоДжо це зрозумів в дитинстві... Також про мафію не так вже й багато аніме, але чомусь коли побачив контекст цього, де мафія зі стендами, згадав "Baccano! Метушню!" з її безсмертною мафією. Місцями можливий вплив того твору, що вийшов раніше.

- Педофіли, геї з гендерною інтригою, що це за фігня, ці фріки вже за межею фріків тих сезонів. Ось такими бачать японці інші народи... Хотя не треба забувати, що найважливіша особливість аніме - це те що жіночні хлопчики трахають таких самих хлопчиків.

- Чимало соціальної тематики, вона пронизує багатьох персонажів в розкритті. Але в цьому сезоні, персонажі тупили мабуть найбільше. Багато за можливості не вбивали, що закінчувалося серйозними проблемами. Робилося задля розтягування. Блін, майже 40 серій... Нічого вже про повтори

- Джорно слабкуватий як гг і щось мало тут персонажів, які сподобалися. Бруно Бучелатті куди харизматичне, прикольніше, а в ДжоДжо з цим проблеми. Причому другий шанс БруноБ, ех. Все ж його дійсно тоді вбили і думав, що з того моменту підуть смерті персонажів

- Знову немає інтриги, бо автори чомусь нікого не вбили, хоча це могли зробити під кінець. І як тільки це написав в замітках, вбили екс копа корупціонера та пішло поїхало. Хоча від початку не повірив, думав, що знову якийсь рояль врятує. Мова про Бруно Бучелатті, бо тоді був впевнений, що його вбив Дияволо, але є але з подвійним дном.

- 18 серія передає привіт "Термінатору 2" та "Піратам Чорної Лагуни" з Робертою, якщо розумієте про що мова.

Все ж записав, як не впадлу було, бо вже рідко роблю, але тут воно було варто.

- 29 серія, знову згадав Дженову і японці вчергове роблять свою міфологію про походження видів тощо)

- Занятно, але напочатку 38 серії чгг сказав антагоністу, що тому не дістатися до істини. "Відсутність кінця і є кінець". Катування вічністю, ага.

- Хех, скільки ж образів взяли в "Золоте Божество". Хотя ЗБ не рахуючи свій архітрешовий (складову) та вельми брудний гумор - все одно, зайшов більше за цю франшизу.

- Passione. Студія, що не полюбляє чібі:З

- Опенінги з ендінгами майже не пропускав. 1 оп та 2 енд більше за інших зайшли і... Знову щось нагадували мотивом (напочатку першої серії взагалі нагадали пісню Едіт Піаф - La vie en rose), 2 енд абсолютно точно чув, але не пам'ятаю що саме. Це точно хіт свого часу і тут такого багато. Це все стало світовою культурою, естетикою, як сам ДжоДжо. Причому в 2 ендінгу, першою жертвою одного стенда в цій історії був Бруно Бучолатті в камені, цікаво зробили і так до самого верху.

- Обмін тілами. Кумедно і неочікувано. Рідкісна чомусь тема в аніме, ну і зустріч, бій в колізеї? Доволі символічно. Ще після ТБ1 дивувало, чого це ніхто не робить кіборгів, як нацисти. Тут автори частково прочитали мої думки. Але те, що друзі кинули Польнареффа, після як він пропав... Дивно + участь того колючого кудере ДжоДжо та шкета в сюжеті мінімальна, трохи побули і пішли ака камео в історії=\

= А загалом не все тут було дуже цікавим і мабуть на той момент найслабший сезон зі усього що дивився в цій франшизі і добре, що з перервами між сезонами. Просто... Якщо абстрагуватися від мафії, то нічого нового тут не було, а такі пригоди з екшном та різною по якості балаканиною - швидко набридають і попередній сезон набагато був краще. Та навіть 2 з 3 краще сприймалися, хоча не усюди там все краще пропрацювали за цей, але стенди починалися саме з нього. Ладно. Просто надоїло, як вони постійно пересилюють себе так якимось чином все одно перемагають (треба битися до кінця, так?)... Причому вбивці, їх противники набагато сильніше їх і роблять все, щоб не перемогти... Дивний сюжет, але саме пригодами, цей сезон назвати звісно спокійно можна.