Класичне аніме, яке не залишить байдужим абсолютно жодного глядача. Головного героя дуже важко однозначно засуджувати за вчинене. З одного боку, а як глядач вирішив би діяти на його місці? Невже не є спокусливою думка про винищення буквально всього сущого зла завдяки лише одному записнику бога смерті, навіть, якщо вважати цей спосіб таким, що не відповідає стандартам умовного “добра”? Тобто, “зло” нищить “зло”. Усі ці поняття, як показала практика людського життя та існування, є збіркою розмитих термінів, що лише спотворюють сприйняття людиною дійсності. Те, що є “добром” для однієї умовної групи, є “злом” для іншої і навпаки. В більшості випадків, з дитинства нас повчають слідувати настановам “добра”, таким чином пропагуючи, на їхню думку, ВИНЯТКОВИЙ спосіб мислення: в результаті, світ в очах багатьох поділений на “чорне” та “біле”, коли радше було б бачити його “сірим” з багатьма відтінками.

Саме тому головний герой викликає у глядача цілий спектр емоцій та почуттів. Його не можна як і радикально засуджувати, так й ідолізувати. Він знав усе із самого початку. Попри всі ризики, він йшов не за покликом сліпої мрії, а за кінцевою метою, незважаючи на попередження бога смерті. Герой думав, обмірковував, і лише потім робив. Дехто назве його вчинки цинічними, а методи жорстокими. Напевно, саме в цьому мозковому штурмі вбачається щось більше. Щось, що не дозволяє дати цьому персонажу шаблонну оцінку, наче для середньостатистичного аніме-лиходія.

Кожен зостанеться зі своїми кінцевою думкою та висновками. Вочевидь, люди й надалі продовжуватимуть ділити усе на “чорне” та “біле”. І я певен, серед цих людей знайдуться справжні злодії, убивці та кривдники. Не бачити відтінків — всеодно, що бути сліпим.

Кхм… Так і запишемо!

Думаю, можливо те саме що й інші, та Ягамі Лайт в цілому=/

Дуже затягує. Одне з моїх найулюбленіших аніме

Все аніме було дуже цікаве, не розумію чому іншим не подобається остання третина

На жаль. Сам багато дивився не в дуже гарному дубляжі, коли в нас можна було найкращого знайти... але як? Якщо більшість цей сайт чисто випадково знаходять, як я на початку цього року =/ Нехай є й інші сайти, але... там свої нюанси.

Як шкода, що я дивився це аніме в рос озвучці, RIP QTV

повністю згоден з коментарем про три частини. все так, спочатку топ, с появою Міси норм, остання третина нецікаво. але фіналочка гідна, я боявся що буде відкрита

за те що втулили тяжеляк на інтро на пів сезона, я впишу імена творців у свій зошит

не зрозуміло, куди подівся мій комент, тому сорі, якщо він в підсумку задублюється

повністю згоден з коментарем про три частини. спочатку був топ, з появою Міси було норм, остання третина було нецікаво. хоча саме фінальна серія гідна, добре що без відкритих кінцівок

за те що втулили тяжеляк в інтро на пів сезону я впишу їх імена в свій зошит) 

Давно дивився одне з перших аніме в принципі. Тому відразу ж напишу, що знову таки мало пам'ятаю, але мимохіть щось хочеться написати.

Якщо чесно, то аніме залишило ще тоді суперечливі враження, оскільки розділилося на три частини. Перші 10 серій зайшли дуже добре, далі, .

Окремо варто віддати належне цьому тайтлу за таку фішку, як битва розумів (тут вона була підліткова), якщо правильно пам'ятаю, саме звідси пішла тенденція на твори з битвами розуму, якими б вони не були.

А ось про персонажів не знаю що писати, тому що за майже 10 років сприйняття вже сильно змінилося і ставлення до них можуть бути зовсім інші, ніж тоді. Те саме і з аніме, з усіма витікаючим.

Загалом навряд чи колись зможу переглянути, але насправді треба було б це зробити, щоб для себе поставити всі крапки над "i".

Якщо б аніме закінчили на смерті першого L було цікавіше. Дальше було скучно а сама кінцівка мене вбила ...

Перші дві третини дійсно класно, а потім щось пішло не так. Але класика така класика.