"Релігія і релігійна віра - це зовсім різні речі"

Напочатку хотів дропнути, але дещо трохи чіпляло, тому продовжив дивитися цей клон, відверту і без прикрас кальку на "Євангеліон", рут Місато Кацурагі по відношенню до не ганчірки Шінджі Ікарі з елементами "Макроса" та інших тайтлів де спів грав важливу роль. Початок з бухти барахти з дубу упав, в продовженні чималий час все йде аналогічно, чимало сумбуру, переходи не назвав би вдалими, хоча подій вистачає, місцями трохи є динаміка і ще тут чимала мішанина жанрів та тем, постійно стрибають то туди, то сюди при не дуже вдалих переходах - це викликає дисонанс. З часом динаміка впаде, та почнуть затягувати. Музика нічого, ні, саунд мабуть все ж класний. Візуально відчувається рука, стиль Bones + чібі таке як теж немає. Метафор, символізму, різних візуальних прийомів вистачає, у кого є бажання постраждати спгс - ця наркоманія саме для вас) Вона не для дозвільного перегляду, треба уважно дивитися і є над чим подумати. Нитка в такому оповіданні та його подачі швидко втрачається, якщо неуважно дивитися? Динаміки тут теж вистачає, але якось все... Інша справа чи знайдете потрібні відповіді і чи є вони окрім божевілля та нарко. Кожному своє? Просто аніме настільки непослідовне і хаотичне, що виникає відчуття, а чи той тайтл дивлюся і чи ті самі персонажі в тому або іншому моменті? Приклад 7 серія, як швидко персонажі просто так змінювали свою позицію і тут доречі було дуже багато вайбів на "Євангеліон", Аска десь на 17 хвилині і аналогічно на 7 хвилині Сіндзі зі своїм: "Я не полізу в Єву". В 8 серії вбий або просто здолай свого знайомого, а Шінджі не хоче, нехай і був би шанс тоді врятувати. Тут показаний альтернативний вибір і фінал? Місато робить Сіндзі сильніше, коли коли відбита цундере з психологічними проблемами Аска ганчіркою? Хоча чгг тут теж той ще дуб. Не помічає вчергове те, що показано прямим текстом, але +/- він норм? 11 серія Сіндзі попав в іншу вигадану "кимось" реальність і т.д., не став продовжувати при такій кількості "співпадінь", бо це просто немає сенсу. Тут треба банально дивитися і співставити.

Забавно, скільки планів візьмуть з Helena von Bähbem тралці Хелен з "Клеймор". Johji Futagami теж на декого походив в "Клеймор", через що не було особливих труднощів прочитати ким він є.

В будь якому випадку цей тайтл зміг добити, щось все ж трохи чіпляло, було цікавим? Ну мабуть, але перегляд давався важко, нехай під кінець таке як краще стадо або просто справа йшла до свого фіналу і загалом, тепер Блакитна Кров сприймається інакше в цьому світі довершеного звуком. А ось з сценарієм та режисурою, ну можна було краще попрацювати... Аніме мабуть на свою оцінку і навіть може найти своїх фанатів. Фільм поки що дивитися не бубу=\