У 1989 році в Японії був прийнятий Закон про покращення засобів медіа, який мав на меті захист молоді та суспільства від негативного ідеологічного впливу, але по суті ознаменував введення жорсткої цензури в країні. Історія прийняття закону приховує чимало таємниць. Дискусії про законність цензури в правовому суспільстві не вщухають. Бібліотеки, останній осередок опору цензурі, з метою захисту свободи слова та протидії урядовому Комітету Покращення Засобів Медіа створили воєнізовані загони Сил Бібліотечної Самооборони. Боротьба набуває нового розмаху після зухвалого нападу на один із важливих об’єктів Японії, який за примхою долі(?) повністю відтворює події , описані у пригодницькому романі письменника Курато Тома.

У Момо раптово помирає батько, і вона змушена переїхати до маленького містечка, в якому, здається, завмер час… Батько почав було писати їй листа та зупинився тільки на “Люба Момо”. Що він хотів їй сказати? Одного дня на горищі вона знаходить стару книгу – з тих пір в її житті починають ставатися дещо несподівані речі…

Двійко диваків, які страждають амнезією — довгонога різноока Панді та її супутник Ретро з телевізором замість голови -просинаються у чистому полі біля футуристичного міста. В пошуках кращої долі вони одразу ж у стилі Бонні і Клайда відвідують з дружнім пограбуванням місцевий банк . Звісно, їх зрештою захоплює поліція, а суд відправляє на Місяць у зловісну буцегарню «Мертве листя». Проте, творча, активна натура Панді та Ретро одразу виринає з глибин їх пам'яті і вони очолюють місцевих в'язнів-мутантів у споконвічному прагненні до усіляких свобод: пияцтва, насилля і нестримного бажання помститися хазяям-поліції та втекти з остогидлого покоцаного місяця. Психоделічна фантазія, неймовірна феєрія пошуків правди і свого минулого - у чудовому обрамленні невгамовної стрілянини і сповнених дзен-буддистського сенсу безглуздих розмов.