Ось і добігла свого кінця наша захоплива мандрівка химерними завитками йокайських та людських душ. Дівчата пройшли від обіцянки до обіцянки, зблизившись не лише між собою, але й відкривши своє серце новому досвіду та почуттям. Сміялися, плакали, погрожували, мирилися – жили на наших екранах!

Дякуємо, що були разом з нами не зважаючи ні на що, та з радістю очікуватимемо продовження, аби зануритися у вихор інтриг, трагедій та трішки жахів, у неповторній манері улюбленої Нелюдки!

Окрема подяка адміністрації, за додання серій у нашому виконанні

Хто теж очікував що в кінці її з'їдять я вам співчуваю.Я реально вірив що русалка й справді может її з'їсти або що вона зможе перемогти русалку і вижити. Но замість цього одне розчарування !​​​​

Мені зайшло через свою дивну і трохи тривожну атмосферу. Здається ніби все мило, але постійно є відчуття, що щось не так. Виглядає свіжо на фоні типових історій. Сюжет нормальний, але більше чіпляє саме вайб і незвична динаміка між персонажами.

Я так розумію що у японців не тільки в аніме, а й в реальному житті "табу" на психологів. Тобто, це вкрай непопулярний в країні метод вирішення психологічних проблем/ситуацій. Втрачене покоління, соціальна тривожність, перше місце в світі за кількістю самогубств в рік та 2% населення хікікоморі - все це лише підкреслюють. Очевидно, що тут глибокі соціокультурні особливості, але так, я теж часто думаю що значну кількість проблем персонажів можна було би розв'язати адекватною психотерапією.


Зокрема в цьому і проблема, бо тітка працює на виїзді і тому за дівчиною ніхто не наглядає. І судячи з цсього так було ще з моменту аварії.


Це не проблема конкретно цього аніме, а радше проблема онгоїнгів як таких. Автори першоджерела замість заздалегідь продуманої історії на певну кількість розділів, роблять поки є попит на мангу/ранобе. Тому все розтягується і повторюється. Ну і ще специфіка конкретно цього аніме в тому, що тут відчуватися суттєвою зміною буде лише ментальне зцілення ГГ, а це має відбутися (або не відбутися) лише в кінці історії.

Це історія про дівчину, яка переживає глибоку депресію й має суїцидальні думки, та двох подруг-йокаїв, які щиро намагаються її врятувати. Проте через свою природу вони просто не розуміють, як це зробити правильно. Очевидно, що головній героїні потрібна професійна психологічна допомога, а не лише підтримка з боку надприродних істот. При цьому нам майже нічого не показують про її тітку і їхні стосунки, тому складно зрозуміти, звідки взялася настільки сильна депресія. Складається враження, що в неї взагалі немає жодної опори серед дорослих. Після такої трагедії, як втрата рідних, логічно було б очікувати, що хтось зверне увагу на її стан і допоможе звернутися до спеціаліста, але цього не відбувається. Йокаї, як би вони не старалися, не здатні дати їй ту допомогу, яка справді потрібна. Вони молодці, що намагаються підтримати її, але їм бракує розуміння людської психології. Саме тому в цій ситуації критично важливою була б поява сторонньої людини — когось із досвідом або хоча б дорослого, хто допоміг би героїні прийняти втрату. Дивно, що нам показують лише цих трьох персонажів, ніби вони існують у вакуумі, без ширшого кола спілкування чи підтримки. Найбільша проблема аніме в тому, що за всі 13 серій практично нічого не змінюється. Трохи розкривають історії лисиці та русалки, показують минуле героїні і те, як вона вижила — але її внутрішній стан залишається незмінним. Вона як хотіла померти, так і хоче. Немає ні розвитку, ні катарсису: ні прийняття втрати, ні навіть якогось фінального вирішення. У результаті аніме зачіпає дуже важливу тему — депресію — але не показує, що з цим можна працювати і що це не безвихідь. Через це історія виглядає порожньою і незавершеною, ніби вона ні до чого не приводить.

мені сподобалось. не погана така повседневність з містикою. так, не шедевр, але добре. дивився не через силу,так що вже досягненя. 7 із 10. рекомендую

Дуже атмосферно передає стан людини яка не бажає жити ... Але все інше дуже слабко, сюжет імітує рух але по суті нічого не відбувається. В кінці навіть є гидотний присмак втраченого часу.

Чесно кажучі, очикував більшого...

Порожня петля

Absolute cinema