Ps

Короткий коментар на рахунок першого фільму (Каракаса), щоб не вирізати або не повторюватися:

"Погано, що десь роки 4 назад дивився сам серіал, але як і він, фільм залишив точно такі ж (ні, куди більше) неоднозначні, неординарні враження та відчуття серйозно різняться (психоділ з такою подачею він такий, так=/). Теж часто хотілося спати, але в хорошому сенсі та на фоні чималої кількості з того, що зараз виходить в аніме - це ковток свіжого повітря, або чогось незвичного в загальному конвеєрі щастя. Рідко можна зустріти таку стилістику з таким нетиповим виконанням (візуально, картинка прям вау, музика теж часто в тему, під ситуацію, потрібний настрій), яка майже суцільно (? До чого тут такі опенінг і перший ендінг?) в традиційному стилі, жанрі, атмосфері, характері тощо і зі всіма витікаючими (знову лінь розписувати). Але сам контекст, сюжет... не дуже це все чіпляло довгий час, нехай динаміка була, можливо до цього треба було б чогось ще додати? Але не сумбура. Ладно. Бо можливо тут деякі поверхневі елементи зроблені спеціально та під стать теперішнього часу... і навіть в трішки намагалися в клоунаду (не пам'ятаю такого в серіалі, там це все мало більш строгий вигляд?) та якась легкість, веселість, несерйозність при перегляді=/ Ну хоча б не яскраве, різнокольорове фентезі=/ Але близько до... Немає тут, мабуть того шарма, що був там, але подивитися хоча б раз варто через "деталізовану графіку" в такій стилістиці і під кінець трохи цікавіше стало дивитися на цей веселий Імператорський гарем, який пив водичку, щоб втратити себе та дуже ці дівчата сподобалися б феміністкам своєю різноплановою поведінкою=/ Одна за всіх і всі за одну! Ну і коли вийде прода, за можливості можна буде глянути, бо питання деякі залишилися, як по персонажам, так і деякій постановці. Але знову - ладно."

"Коли падає центральна колона, руйнується весь замок"

"Форма, правда і причина. 3 елементи через які можна витягти меч та вбити мононоке"

"- Пані Судзу була дуже доброю, вона ніколи не стала б мононоке, яка вбиває людей.

- Часом така доброта може стати прокляттям. Мононоке теж має правду і причину. Їх почуття джерело"

Принц Арте(а)с не дасть збрехати, нічого не кажучи про історію або інші наглядні твори з такими персонажами, як Хомура Акемі або Курумі Токісакі.

"Пристрасть стала мононоке"

"Щойно вкорінена образа спалахне, вона не пройде сама собою"

Якщо коротко, то цей фільм мені зайшов більше за попередній. Подобається мені тут структура оповідання та подача, нехай не всіма аспектами твору задоволений, "згодний" з таким рішенням авторів. Все ж мені більше подобається серіал. Там було більш витримано у всіх сенсах, непересічно, але все одно в динаміці мені фільм краще зайшов за попередній (знову). Немає того сумбуру, історію розкрили, причини, наслідки та є розуміння з (навіть) розвитком. Деякі персонажі навіть зазнають ментальних змін позиції через знання причини трагедії персонажів та їх вчинків. У них змінилася життєва позиція. Почала жити задля ще ненародженої дитини, а не через жагу влади, визначення головного.

Тим не менш, звісно релевантне й те, що писав по попередньому фільму (окремо буде в постскріптум) + тут знову (?) багато кривляється та мала, Kume. Знову присутні ті самі трабли, що з попереднім фільмом і про що тоді писав в плані витриманого серйозного антуражу, де фігурують інтриги при дворі зі всіма драматично цинічними витікаючими. Старе покоління, що не хоче змін з різних причин та інтерпретує накази як їм заманеться, бо це на користь "фракції!" Немає незамінних, завжди є ті ким можна замінити. "Дитина варта захисту, що народиться". Також присутні строгі правила, принципи проти практичності та жаги наживи честолюбства.