Найбільша тут проблема тривіальна. Не вистачає хронометражу, як буває найчастіше в таких фільмах і все йде дуже швидко. Летить. Через що проблеми вирішуються занадто легко, в один пресет з темою, що треба розмовляти, а не ховати все в собі (це велика проблема японського суспільства). Хоча смерті деяких персонажів здивували і цей досвід в плані сльозодавилки японці використовують до цього часу. Персонажі загалом теж в декілька фраз розкриті. Загалом аніме непогане, але ледве додивився, постійно боровся з бажанням дропнути. Також фабулою, наративом тайтл схожий чимось з Вайолет Евергарден, "Я хочу стати п'ятою Gotou ni Naritai" і особливо Форму Голосу з "Первородний гріх Такопі (2025) Takopii no Genzai". Від драматичної складової, хвороби, психологічні травми, які керують людьми все життя, заздрість, конфліктом з батьками до булінга в школі, що вирішили, як вирішили (грою на емоціях, тоді ледве не дропнув. Письмо самогубці з таким виконанням - це вельми зайвий елемент. Дарма все так поставили і в лоб. Фу. Занадто вульгарно). Через що немає ніякого сенсу, взагалі тупо, моветон писати вчергове те саме, що переходить з одного тайтла в інший. Але звісно показана тут проблематика завжди буде актуальною з такими людьми, з таким суспільством тощо. Напочатку хотів написати багато, але потім видалив все, залишивши десь чверть. 

Ps

Старий опус на тематику Вайолет Евергарден, що частково підходить й цьому фільму:

"Проблема вираження своїх почуттів дуже близька японцям, з їх ідеологією приховування емоцій, коли ви можете пліч-о-пліч працювати/спілкуватися з яким-небудь японцем не один рік, пити і дружити з ним, але можете так ніколи і не дізнатися, що він думає про вас насправді... Тому що ввічливість - обличчя цивілізованої людини, а невміння справлятися з емоціями, приховувати почуття - доля невихованих варварів. Тому в Японії повно людей, які взагалі не вміють свої почуття висловлювати, навіть коли це потрібно їм самим. Тому сама ідея даного аніме, основа сюжету (якою я вважаю саме вміння розбиратися в чужих почуттях і висловлювати власні, а зовсім не ідіотську військову лінію) буде близька і зрозуміла багатьом японцям, а ось європейця торкнеться далеко не завжди."

Ось тому у японців і з'явилися не в останню чергу, так архетипи, як кудере та цундере.