Сказати, що Мона Каваї мила — значить нічого не сказати; вона захоплює дух у всіх сенсах, і вона це знає. У школі нею захоплюються як хлопці, так і дівчата, і вона милостиво приймає це як природну реакцію на її непереборну чарівність. Так триває доти, доки вона не зустрічає Медаку Куроїву, хлопця, який, здається, несприйнятливий до її неймовірної харизми. Вона всіляко намагається поговорити з ним і навіть посилює свою чарівність, але що б вона не робила, Мона не може стерти з обличчя Куроїви похмурий вираз.

Загнана в кут, Мона змушена застосувати найруйнівнішу зброю зі свого арсеналу: свою фізичну привабливість. Такі радикальні заходи змусили б інших хлопців пінитися від захвату, але Куроїва залишається байдужим до її спроб. Мона не знає, що єдина причина, чому Куроїва ледве стримується від того, щоб піддатися її чарам, полягає в тому, що він навчається на монаха і тому намагається не піддаватися мирським насолодам. Докладаючи всіх зусиль, щоб спокусити Куроїву, Мона не усвідомлює, що його ненавмисна лицарська поведінка може змусити її саму закохатися в нього.