Попри досить стандартну історію про японське середньовіччя - мені сподобалося. Легко дивитися, багато подій, але 12 серій для такого темпу та насиченості - замало. Якщо вдасться тримати такий темп подій та насиченість оповіді, історію можна робити одразу сезони на чотири, або закривати оповідь фільмами.
Гарний сюжет за історичними мотивами, від милоти до брутальності один крок і усьому є місце. Та й зроблено якось вдало, немає ані нудьги, ані роздратування, тож складається враження, що це ковток свіжого повітря. Звісно, є недоліки, та загальний рівень легко змушує забути про них. Не вагайтеся, сподобається чи ні, це точно треба подивитися.

  На виході я абсолютно не зрозумів цей тайтл. Колірна гама, що збирається знищити очі глядача та синопсис, з якого французи-геймдеви заварили б чергову опен-ворлд др№чильню про вбивць, як на мене (зразка літа '24го) аж надто контрастували, а головний герой не сприймався моєю свідомістю чисто на візуальному рівні. Рік потому ж все таки дав шанс 9-літньому ухилянтові і проковтнув ці 12 серій за два вечори.
  Щодо візуалу, все стає на свої місця буквально у першій екшн-сцені, бо ж за умови стандартної японсько-історичної картинки, пішли б ми як глядачі н"№уй, споглядаючи як сірі одежі зливаються з сірими пейзажами, трохи по-іншому сірою зброєю різкими ударами зрізалися б коричнево-сірі обличчя друзів та родичів головного героя, а згодом — і винних у цьому лиходіїв під музику, від якої обличчя стає дещо гострішим і грубішим. Проте, нам дали фестиваль неонових барв, від якого періодично аж стомлюються очі, але зупиняти перегляд не дуже хочеться, бо світ довкола все ще не такий мальовничий)
  Персонажі теж порадували. Попри те, що Токіюкі і десяти років немає, через екран відчувається глибина та чіткі моральні норми, якими керується гг. Його друзі-малолєтки — теж явно не прості персонажі і, підозрюю, нам ще про них немало розкажуть у майбутньому, бо ж поки ми отримали лише крихти беку Генби та Фубукі. Йорішіґе поки виглядає як посередній наставник, але чудовий мотиватор який точно був потрібен в ролі драйвера сюжету. Далі ж він поки просто комік реліф, який покликаний нагадати про тег "комедія," проте най буде, відчувається органічно.
  Взагалі ж замішування до стандартної японської драми крихти містики та возика пріколів вийшло на 10/10, навіть не дуже хотілось заперечувати ось цьому тейку "я — бог, Токіюкі," все просто сприймається без обдумувань, бо воно працює. Хоча, все ще вважаю, що вода в тому джерелі може бути дещо небезпечною для 9-річних дітей і їм варто триматися звідти подалі)
  Коротше кажучи, бдякую причетним до перекладу і озвучки героям і н№%й 12414)

Аніме для лохів Обожнюю аніме доречі

Саме ахрінєне це те шо Їм (особливо Токіюкі) Йорішіґе всеодно шо батько. 
Окреме не дякую GM за дуже недоречний жарт в першій серії в ендінгу, «перша серія і вже яой» кмон це динаміка учня та наставника. 

Непогано. Якби воно було б трішки більш серйозним, то було б 9/10.

З перших серій в мене склалося хибне враження про це аніме. Воно здалося мені якимсь безглуздим, чи що? Думаю, це через те, що я очікував побачити зовсім інше. Але потім я "втягнувся". Не брехатиму, для мене тайтл не є чимсь надзвичайним, але він, безсумнівно, вартий перегляду!
Це аніме - шалений мікс з усього, що тільки можна було впихнути.)) Спочатку це незвично. Не розумієш, що перед тобою, драма чи комедія, історія чи міфологія? - все змішане! І це стосується практично всього (анімація, стиль, мальовка і т.д.). Але коли до цього звикаєш, все стає гармонійним і аніме "розквітає".
"Невловимий самурай" чимось нагадав мені аніме "Самурай Чамплу".

Класне аніме! Мені дуже сподобалась. Ставлю оцінку 10

ОЗВУЧЕННЯ ПЛЕЄР ASHDI Kaizoku 12 де серія ?

Дякую команді Glass Moon за переклад та озвучення 🥰 Ви чудові 🤗 Аніме рекомендую 👌

З точки зору історичних фактів і того, як їх вплетено у сюжет - дуже цікавий тайтл. Дякую команді за звучення