- Агов, Курча! (2011) Mayo Chiki! Ох тут багато описувати, від персонажок садисток до фетишів і непоганого чГг.

- Таємнича подружка X (2012) Nazo no Kanojo X. Кохання з фетишами та жГГ з зброєю ножицями, щоправда клон Рей Аянамі більш там фігурна:З

- Oregairo. Чого лише варті плоскі жГг та їх фоні, їх фігурні матері з сестрами:З

- Сутінкова дівчина і Амнезія (2012) Tasogare Otome x Amnesia. Образ/дизайн фігурної шотаконщиці Юко Каноє ще тоді нагадував Ічіхара Юко з xxxHOLiC, так що...

- Санкареа (2012) Sankarea. Знову дизайн головних героїнь та фетишизм.

- "Ставши псом моєї коханої (2023) Inu ni Nattara Suki na Hito ni Hirowareta". Вельми чи найбільша схожа історія, задум і характерні жГГ.

Звісно ще вистачало тайтів толку "Чюнібьо теж хочуть кохати! (2012) Chuunibyou demo Koi ga Shitai!" Зв своєю своєрідною специфікою. Але й цього вистачить... Бо є ще тайтли з акьтвними братолюбками... Нехай і не завжди вони яндерки:З

Також Куджьо Сакурако образом схожа з цією жГГ, Нацуно Кіріхіме.

Флешфорварди як від початку самого серіалу, так і перед початком майже кожної серії?

Сюхи проти сюх. Присутнє тут таке явище

"Це такий туалетний жарт?"

9 серія

Десь з 9+ хвилини 10 серії, можливо "відсилання" на "філософію" Ніцше. Але це так, "спгс" від балди на якусь знайому "тематику/глибину"

Хех, які перифрази в назвах серій, хех. Крилаті, ой, собачі!

Люди в чорному які оберігають своє сонце, ой, сяйво.

"Як письменниця і як людина, та як ти можеш формувати сподівання про своїх читачів, а потім закінчити все так недолуго!?

Добрий стьоб над цим усім в 11 серії, десь з 15 хвилини.

"Боже мазохізму, дай мені сил" - Хіїраґі Судзуна, Іто Шідзука її сейю, непересічна, цікава, вона наприклад озвучувала: Лювіаґеліта Едельфельт, Хіґашіката Томоко, Melda Deitz, Куноґі Хімаварі, Хіроно Наґі, Еллен Міра Метерс, Рен з "Texhnolyze", Кондратюка Яйой, Айно Мінако, Хільдеґард, Коко Хекматьяр, Meiko Shiraki, Sakurako Kujou, Akeno Himejima і т.д. Класна сейю, нічого не скажеш. Впізнав її через Лювію:З

Ось тільки не усіх персонажів розкрили, а витрачали час на усіляку фігню... Хоча персонажів дійсно багато як на 12 серій, але

- xxxГолік (2006) xxxHOLiC. Схожий образ, дизайн ара ара жГГ Нацуно Кіріхіме. Ось тільки Ічіхара Юко більш розкішна та фігурна. Драматична теж

- "Історії монстрів (2009) Bakemonogatari". Знову таки схожі образи ара ара головних героїнь. Яндере. Панчошки. Садистки. Канцелярські предмети як зброя і т.д. Єдине: Хітагі доволі фігурна. Хоча фігура та дизайн мені теж ок.

- Молоді мазохісти! (2010) MM! Умовно та віддаленно. Просто фетиші, плоска садистка в обличчі жГГ... Ладна

Буде ще частина...

Серіал про божевільних, збоченних персонажів (сестра чгг братолюбка яндерка тут як тут) і різноманітні фетиші в цій історії про 7 смертних гріхів.

"Чим більше знаєш, тим цікавішими книги стають, коли ти їх пишеш"

"Наслідування - це найкраще на що може сподіватися автор"

Таким чином почалася дурна маячня цієї жінки та однієї тваринки в тайтлі з жГг професіоналкою письменницею (у якої є "Кіріпедія"), текстова складова дійсно норм як для тайтлу своєї аудиторії, нехай і не вся, але "За прикольною історією стосунків пса та типу літературно обдарованої дівчини непогано вкрили літературну кухню. Тому багато в чому в аніме слід поставитися як алегоріям і метафорам. Можна і так сказати - це аніме жива повість про побут, творчі муки стандартного письменника, розказана сценками, музикою та рухом, а не словами. Можливо, автори хотіли потруїти з колег по творчості. У принципі, люди, які розповідають історії, просто оперують різним матеріалом - хтось словами, хтось фарбами, хтось рухомими зображеннями... Загалом, хто балується написанням статей у Журналі, і тим більше оповідань чи навіть форм побільше, тим цей серіал пройде прямо по серцю, минаючи мізки." Щоправда, нам нічого не показали, не показали якість її/їх писанини, а якось розповіли - все на фоні і лише натяки від персонажів та їхніх дій щодо сюжету? Ладно і тайтл не про це! Тайтл про зоофілію, а це кохання, а кохання - це чудово + люди теж впершу чергу тварини, тому

Головна героїня ара ара Нацуно Кіріхіме - це щось, з купою фансервісу та фетишів, садистка, збочена плоскодонка (Юкіно Юкіношіта з сумом її розуміє, а там ще сестра з матір'ю їх ріднить з одним місцем, що їх усіх сильно відрізняє і мав свій невикористаний генетичний потенціал) професіоналка в панчошках/з підтяжками - це прекрасно. І коли на неї дивився, часто згадував і шкодував за Сенджьоґахара Хітаґі, автор яку досі не розкрив передісторію прямим текстом, де вона могла битися з допомогою канцелярських інструментів. Зато він продовжує ходити навкруги та навколо, ну ладно, не усюди...