Жозі мати покинула ще в дитинстві і вона не відвідувала школу, її освітою займався батько тому світогляд складався лише з радіо, телевізора та книг. В підлітковому віці після того як батько одружився вдруге Жозі покинули в інтернаті і лише в 17 років її забрала бабуся. Жили вони бідно, тільки на виплати в занедбаному домі, через це бабуся сильно соромилась і гуляла з Жозі лише вечорами, на одній з таких прогулянок Жозі скотилась з пагорба через необачність перехожого і впала на Цунео, студента з місцевого коледжу який жив поряд в гуртожитку, він допоміг довезти її додому і після того інколи заходив та допомагав приводити до ладу будинок чи майстрував якісь засоби пересування для Жозі. Потім він занурився в освіту й власні справи та довго не міг знайти роботу через що зовсім перестав навідувати Жозі, а коли все ж повернувся будинок Жозі вже заселили нові мешканці які розповіли що бабуся померла і підказали де шукати Жозі, вона схудла і змлявіла через те що жила в тотальних злиднях розпрадаючи залишки речей. Цунео залишається в неї і вони починають жити як подружжя, вони відвідують зоопарк після чого Цунео вирішує влаштувати їй "медовий місяць" біля акваріуму який вона хотіла побачити, вночі в готелі під місячним сяйвом Жозі уявляє себе і Цунео в вигляді мертвих риб під водою. Відтоді вони так нікому і не кажуть про стосунки і тихо й бідно живуть разом радіючи коротким відпусткам, Жозі не вірить що це буде вічно, але їй все одно, вона думає що абсолютним щастям була б лише смерть й знов уявляє їх як пару мертвих риб, тобто щасливими в її уяві.