Відсилання.

Кінцівка.

Оцінка.

Довгий час хотілося 8 поставити. Але згодом враження почали падати і твір чим далі, тим менше чіпляв, хоч і були гарні/вдалі моменти. Тому 7.5-8, тобто дуже непогано... але можна було краще. Втім все як завжди, крім частини винятків.

Ps
Цей тайтл до речі, на мій смак більш музичний, ніж той самий, такий музичний «Кейон». Хоча ендінг першого сезону, там реально дуже сильний.

Обережно є спойлери!

Персонажі.

Особливо писати ні про кого не хочеться, а про Віві тут і так постійно йдеться. Якщо коротко, вона вдалий персонаж,який викликав позитивні емоції. Часом показує себе з різних боків,чого вартував момент з тим,як вона стрибнула з даху,щоб вивідати з нього інформацію. Правда то Діва, а не Віві була=/ Якщо хоч щось у пару словах про інших, то:

- Куб нагадував Кюбея з «Мадоки», чому постійно чекав і від цього «демона спокусника» каверзу. Він звичайно ж був, нехай не в такому сенсі, в якому передбачав собі спочатку. Якщо Кюбей і його раса (грубо кажучи) своїм жорстоким прагматизмом підтримували життя в галактиці, Куб тут дотримувався строго плану порятунку людства і своєї мети, незважаючи на жертви. Персонаж до речі розвивався у різних аспектах. Перший,він став обережнішим, після фейлу з тим, як дав побачити Віві витяг з газети з катастрофою літака в якому загине дорога (?) для Віві людина, дівчинка яка слухала як вона співала. Другий, він почав випробовувати «хімію» по відношенню до Віві у різних їмоментах. По суті з Віві та Куба гарний дме/тандем вийшов, вони доповнювали один одного. Людина і робот,правда цей робот якийсь гумовий моментами ставав=/

- Архів.
Якщо коротко,черговий збожеволілий Шт.Інт. ось і все. Чого тут буде вартий момент наприкінці із визнанням Віві як першим Шт.Інт. та дачею їй вибору під одну умову (вона має заспівати нею ж написану пісню). У той же час роботи під його контролем, все одно на неї нападали і як це все сприймати? Але якщо ширше дивитися на проблему... а не хочу писати, ліньки та багато + давненько дивився, всі нюанси не згадаю.

- Хлопець, молодий Юго Какитані, якого Віві врятувала в першій арці, у другій він хотів влаштувати катастрофу корабля з людьми на борту, а після всього пройденого шляху виявився ще й концепт із трансгуманізмом, бо став кіборгом. Як він сказав: бачиш до чого я дійшов? Причому не зрозуміло, навіщо він допоміг Антоніо в третій арці. А Діву в цій же арці взагалі злили, вона просто стерлася, проспівавши на прощання.

Можливо буде ще.

Прода.

Обережно є спойлери!

Атмосфера.

Антураж у стилі Наукової Фантастики виглядає непогано, подекуди витримано, часто навіть зустрічаються похмурі тони. Це все явно грає плюс до атмосфери, як і явна зміна, перетворення світу в різних аспектах крізь призму пройдених років.

Драма.

Найголовніше, що здебільшого це не драма, заради драми. Таке не часто буває, відразу було більш життєве/приземлене. Віви по ходу своїх пригод та шляху нею пройденим змінювалася. Не важливо, які були події, трагічні чи щасливі, вона потім зрозуміє, що весь цей досвід цінний, змінює людину і її як робота теж. Хоча чесно кажучи, не дивлячись на її холодність і антилюдяність, вона на мій смак більше схожа на людину, ніж спочатку Вайолет, яку спочатку і зовсім приймав за андроїда=/ Тут ще хочеться в двох словах порівняти, чому тут для мене історії краще працювали(сам тайтл цікавіший і колоритніший),ніж у ВЕ. Відповідь проста, причому сам писав свого часу, якби автори ВЕ пішли цим шляхом, то було б краще. Тобто не по 1 серії на історію, а по 2 – щоб ознайомитись з персонажами, ситуацією тощо. Хоча про що мова, якщо там деякі прийоми повторювалися з разу у раз.

Теми? Мораль?

Все це вже банальне на наш час, багато чого було і тому стільки ж це й нагадувало, без цього не обійшлося. Як ситуація з хлопцем, який закохався в робота/андроїда, тому не дарма на початку згадував «Чобіти», ну і Чарльз Буковскі зі своїм «Кохання за 17.50» у таких випадках завжди буде доречним, адже він жодного разу не фантаст. Показали побіжно політику, її доцільність та мотиви. Як там було і як вплинуло на історію це все: «Важливо не те, скільки живемо, а на що витрачаємо своє життя». Були питання під стать «GitS», що таке душа, свідомість. Показано протягом життя, як усе змінюється, як усіх наздоганяє час. Ну і вкотре люди створили зброю свого знищення. Щоправда, ставилися вони до робот прихильніше, ніж роботи до себе подібних. Чомусь тут «Планету мавп» згадав…

Продовження.

Обережно є спойлери!

-Четверта арка Офелії і Антоніо була єдина, де твіст реально здивував, був несподіваноєий. Також варто відзначити, що в цій арці була Діва(яка була з первісної історії,реальності, не зміненої і де трапилася трагедія),а не Віві, чому витратили не дві серії, а навіть три, щоб все розкрити якомога більше.Загалом у цій арці показують, скажімо так альтер его Віві, тобто Диву, її знайомство з Кубом та інше.

Далі пару слів про дії та мотивацію Антоніо. Вони суперечать логіці твору та поведінки/програми Штучного Інтелекту (Шт.Інт.) з того, якщо правильно пам'ятаю контекст. Можливо, у нього банально стався збій і він зробив зраду. Цікаво, але замість одного Шт.Інт., суїцид зробили два і місія була типу виконана=/ Під час перегляду у мене це викликало дисонанс і підозри, що Куб робить все навпаки спеціально для повстання машин (на цьому місці чомусь «Термінатора» згадав).Варто відзначити, що саме до арки з Офелією та Антонію, незважаючи на твіст було цікаво і добре, далі вже виглядало не дуже і часто почав ставити на вищу швидкість, 1.5x наприклад. Ось такі справи…

-В останній п'ятій арці насмішив з поганого боку момент із хлопчиком, який зацікавився у музеї Віві. Відразу ж подумав, що це той (професор Осама), який у більш дорослому віці відправить Куб у минуле, запустивши проект «Сингулярність». Що зрештою? Попадання в десяточку. Не розумію, невже так складно хоч трохи завуалювати такі моменти, а не показувати/подавати прямим текстом?(Як же це б'є по враженнями)=/ Ну і звичайно ж, з часом стало зрозуміло(або банально відразу після першої арки, хз),що і ця альтернативна тимчасова лінія закінчиться провалом. Просто Віві тут почуватиметься іншою, вона пройде більш успішний шлях. Чому спочатку думав, що можливо це вона сама собі все влаштувала якимось чином. Нехай на самому початку був показаний винуватець цієї урочистості.Ще смішний момент був у 12-й серії, коли Архіву заглушили контекст його слів. А типу не було зрозуміло, що там було сказано?...Звичайно, не дослівно вгадав, але вектор правильний вибрав у тому плані, що говорилося Віві від «особи» Архіву. Ну і Архів хоч і відстежував все і аналізував, але з ним пов'язана така кількість дірок, що писати та розбирати це все ніякого бажання та близько немає. Хех, згадую часи«Мас Ефект 3»,скільки було витрачено часу на пошуки різних «логічних нестиковок», так зараз вже такого бажання і немає чомусь=/

Продовження.

Обережно є спойлери!

Сюжет.

Відразу ж напишу, що інтерес був від початку до кінця, як таки ця історія закінчиться, інтрига довго зберігалася як і динаміка, іноді навіть час пролітав при перегляді. Інша справа - це читання сюжету (правда він з вивертами, так би мовити) і різних супутніх моментів у оповіданні, воно становило 8/9 з 10, що теж било за враженнями. Іноді навіть викликаючи здивування, бо найперші думки були правильні (злом цифрового інтерфейсу або хто стоятиме за крахом величезного повітряного корабля в другій арці як приклад), а вони, як правило, були тривіальні. Проте гірше від цього сюжетна складова не стала, принаймні перші три арки, далі з цим все гіршало, аж до байдужості під кінець. Ця справа мені нагадала "Вайолет Евергарден", ситуація приблизно також тоді складалася=/

Також не було зрозуміло щодо сеттингу (до нього теж були питання) яким чином було здійснено переміщення в часі, принцип його роботи.

Небагато, кілька слів по арках - це те, що свого часу полінувався у Вайолет Евергарден зробити, хоча тоді у мене пк не працював, а з мобілки багато писати було ще важко, та й не так уже мені той тайтл і зайшов.
Відразу напишу що не особливо вийшло з банальних причин, запис зробив більш негативного або нейтрального плану, коли позитивні по перших трьох арках профукав, тому буде під спойлером, можливо і не варто було писати про це зовсім=/

- Про першу арку нічого вже написати не можу, контекст до ладу не пам'ятаю, окрім самої зав'язки, дівчинки яка загине в літаку, хлопця якого врятує Віві і що вгадав прийом із зломом цифрового інтерфейсу(?), читався цей момент, але зроблений був солідно. Все ж таки досвід «GitS» дав про себе знати= / Сама арка і її сюжет наскільки пам'ятаю зайшов.

- З другою аркою ситуація аналогічна, багато вже не пам'ятаю. Але було цікаво, хай знову таки вгадав винуватця урочистості, а щойно побачив когось, хто знаходив списаного робота… Проте виглядало теж добре, атмосферно і подобалося.

- Третя арка з островом машин, трагедія, як і весь твір. Тут був непоганий сюжет, не все читалося, було два повороти. Хоча комп'ютерний вірус у якійсь ємності, "фейспалм".

Не раз мені свого часу радили це аніме, пригоду у 100 років, де Віві буде намагатися/намагатися зрозуміти значення «вкласти душу в пісню». Ну і спробувати змінити катастрофу в майбутньому, не в останню чергу своїм детективним розслідуванням. Також їй буде надано шанс спробувати щастя в більш успішній кар'єрі, ніж в іншій тимчасовій парадигмі. Загалом не знаю, чи варто його взагалі дивитися, бо суперечливі емоції даний тайтл по ходу і особливо закінченню викликав. Хоча саме початок був перспективний. Ну і нагадало це все спочатку - "Mass Effect" і далі "Вайолет Евергарден" (ВЕ). За останньою, не очікував, що скільки асоціацій та іншого під час перегляду буде виникати. Якщо коротко, то сам твір оповідатиме про те, що означає вкласти в пісню душу, а в ВЕ - щось було про кохання. У будь-якому випадку йдеться про емоції та більш людяну поведінку. Найцікавіше, що Вайолет свого часу очікував побачити андроїдом і насправді, можливо вона більше поводилася так, ніж Віві. Загалом на своєму шляху, який відрізняється за своїм, вони все ж таки знаходять свої відповіді на запитання.

Візуал.

Гарно, так, що є, тобто нічого не скажеш. Проте все описувати в мене бажання немає, причому особливо добре зробити це не вийде. Думаю, є такі люди, що зробили це вже давно і набагато компетентніше. Кілька слів про дизайн персонажів. Він вдалий, але якийсь звичайний нашого часу, багато було ефекту дежа-вю. Тут ще кидався у вічі, момент з дизайном Віві та частою зміною її образів. З іншого боку, до решти персонажів був підхід у цьому плане=/

Екшн місцями вселяв, був видовище, вдала постановка. Під кінець же набрид або просто до нього став байдуже ставитися.

Режисуру теж варто відзначити - з нею все в плані візуалу.

Музика.

Вона різна (тексти теж), є непогана чи вдала, але переважно не чіпляла. Багато пісень Віві мені зайшли або просто сподобався цей прийом, хоча текст був банальний. Часто ще намагалися викликати мурашки – це сприймалося в позитивному ключі.

Не пам'ятаю точно, а уточнювати немає бажання. Начебто текст пісень які співала Віві був доречний історії.

Діалоги.

Багато у справі було і без води, що, звичайно ж, добре. Інша сторона, був пафос та гра на емоціях (у піснях теж), це своєю чергою било за враженнями.

Можливо буде ще...

Дякую за переклад

Хороше аніме з дуже крутим візуалом та звучанням. Дуже вдячний Gwean і Maslinka за адаптацію українською 👍

Бракує слів щоб описати наскільки гарне це аніме. 20/10