Кайфовий 2 сезон і ендінг один з улюбленіших) насолода, спокійний, життєвий та пізнавальний)

І другий сезон доводить, що це одне з найкращих аніме, щоб просто провести вечір та розслабитись.
11\10 для мене!
Персонажі, вираження власного я, гумор. Все прекрасно тут!

не очікувала взагалі нічого, але цей тайтл дуже приємно вразив. спершу подумала, що другий сезон буде гірший за перший, але потім він набрав обертів. в цьому сезоні було менше про сільське господарство, більше про відносини персонажів один з одним, але це його гіршим не робить. подобається бачити, як хачікен змінюється з часом. не думала, що буду плакати, але проревіла всю 9 серію. мене зачіпають такі щирі розмови в сім'ї, або між друзями, тут це дуже гарно показали. ех, хотілося б побачити продовження. за цей час встигла прив'язатись до персонажів. мені сподобалось, це було класно.

Це аніме мого серця. Хачікен перший і останній краш за 12 років перегляду аніме. Чоловік який говорить словами через рот. Бере на себе відповідальність. Піклується. 

Ще ніколи не був такий радий побачити, що у цього тайтлу є 2й сезон. Прекрасне аніме. 
Дякую за озвучку та переклад.

Це найкраще, що я бачив у своєму житті! Без рофла

Продовження.

Все ж таки в черговий раз потрібно написати щодо Хачікена... і чесно починаю втомлюватися від такого плану протагоністів, чого вартий ось цей момент "Я не брав участі в фестивалі і тому не заслужив вечірку" і це говорить той хто сам зліг від перевтоми коли сам займався цією всією підготовкою до дійства. Яка нафіг таке пише? Навіщо писати в основі своєї одних ганчірок (нехай він і справді як персонаж прогресував)? Так є нормальні або хороші протагоністи, але в основному такі... Причому є в нього непогані моменти за якими часом йде - "що за нафіг?" Нехай я розумію, що він у тому моменті був пригнічений і засмучений, але... хочеться подивитися на нормальних протогоністів, бо третій тайтл поспіль (якщо не більше) один блін і теж.

До речі, неодноразово підкуповував момент в аніме, що головні герої не викидають гроші, який їм дають, але вони їм не дуже раді. Причому тут ще й повчання від старої Акі Мікагі непогане було, так. Ще здивували моменти з концентрацією та технікою безпеки, можливо потрібно буде глянути з часом якийсь спортивний тайтл.

Кінцівка дивна, не рахуючи того, що в черговому творі вони стали сильно грати моментами на емоціях, що викликає роздратування... Чекав іншого, хоч і бачив, що вона колода яка знає собі ціну=/ Нехай милі моменти і були.

Ps до речі перший опенінг нічого так...

Практично залпом подивився другий сезон,буквально вигризаючи час, щоб дивитися по серії.Багато речей перекочували з першого сезону, тому повторюватися не буду, тому що мрії, ціль і надії тут відіграють важливу роль (як комедійні обломи та розчарування),як і в ТБ1. Не знаю гірше цей сезон першого або на рівні, все ж таки мені зайшов, нехай місцями було затягнуте (розповідь йшла не так рівно як у тб1, а часом стрибало і все ж таки в результаті набрало нормальний темп) і пахнула типовим слайсом (не було того цинізму, практичності і прагматизма з тб1), правда в незвичайному антуражі, що відбилося на фестивалі та стрибках/змаганнях з кіньми, крім асоціацій з життям тварин і людей. Сюжет відразу ж на самому початку вніс інтригу, і здогадався, ось тільки не зрозумілі були деякі нюанси, крім того, що було більше сюжетних поворотів - які нетипово закінчилися, що добре, а часом сумно, але це було закономірно і не стали спускатися до райдужних соплів(один момент навіть діда мого нагадав).Причому крім нюансів, твір виявився і простий у своїй суті і не зовсім, бо до останньої серії деяких нюансів не знав. Не дарма писав у відгуку на перший сезон, що це все працює в обидві сторони і батько Хачікена прирівняв його до худоби, в цілому таке часто зустрічається + Тамако "дволика" добре з цього приводу все сказала.Та й так хороших випадів у ньому вистачало, наприклад "Дбайливість чудова якість, але все має бути в міру".Хоча й метафор на подив вистачало. Ще б менше крінжа і клоуна позера, якого ввели, типу мало в минулому сезоні цього було (як там сказали? "На ідіотів можна дивитися вічно!" Не згоден, вони даремно хронометраж жеруть), як і комедійних вставок, нехай цей твір тільки наполовину серйозний, але.

З персонажами те ж лихо, що і в тб1, їх занадто швидко подають і їх багато через що тільки імена Хачікена і Акі Мікагі запам'ятав, хоча всі інші прикольні (не більше). Але ось не можу згадати в аніме, чи були такі дівчата, які не розуміли натяків хлопців? Те, що Йоко Літтнер не розуміла, що вона Симону подобається, але тут інше. Теж був нетиповий момент, що хлопець допомагав дівчата вчитися (чи таке в Торадорі було ще? Не пам'ятаю вже), бо ж та Харухі Судзумія та Май Сакурадзима допомагали вчитися Кьону та Сакуті Азусагаве відповідн. Причому тут показали те, що дитину/учня потрібно вміти зацікавити та мотивувати на заняття, що й зробив Хачікен, і що в основному не виходить у вчителів.. хоча дітей і справді багато, але.

Перший сезон був по своєму оригінальним, другий став більш звичайним, типовим слайсом, школою та романтикою, нехай і з проблисками першого сезону. Також автори накидали різних кліше, що набили оскому, і деяких банальностей + люблять японці колективізм.

Дякую за переклад та озвучення! Другий сезон сподобався не менше за перший. Дуже люблю розкриття персонажів в цьому аніме і саму цю історію також, всі ці переживання та події здаються мені рідними, теплими. Шкода, що нема 3-го сезону, я би обов'язково переглянула)