весь той накал пафосу про професійну етику, "бути чоловіком", мужність та всю іншу хрінь, за якою насправді криється страх та крихке его гг, при повній відсутності професіоналізму не тільки в нього, а й в буквально кожної задіяної особи, окрім хіба що головного редактора. Те, що ми бачимо в арці з лікарнею, є по суті капризом наляканої дитини, якому дорослі навкруги тільки сприяють. Наведу аналогію: коли справжній професіонал-спортсмен травмується, він не біжить наступного дня тягати штангу з максимальною вагою. Він робить всі необхідні кроки для максимально ефективної реабілітації. Ставити перед усім діло, а не его, і є ознакою професіоналізму. Гг ж поставив під удар проект та власне здоров'я, підставив купу людей своїми діями, та, здається, так і не усвідомив до кінця свою відповідальність за це все. Що цілком можна зрозуміти, адже він - школяр. А от чого я зовсім не розумію, так це натовпу шмаркатих дорослих, всіх до одного окрім головного редактора. Та й він не зміг (не захотів?) донести до гг, що й до чого.