Прочитавши мангу. Двічі перечитавши кінцівку. І ще раз прочитавши перший розділ, я повернувся сюди. Коло замкнулося. Я вже не той, яким був взимку?

Якщо ви теж вирішите продовжити перегляд і прочитати мангу, то доведеться піти на певні компроміси, адже адаптувати SZS надзвичайно складно і навряд за це хтось візьметься в майбутньому. Залишу тут невеличку підказку, які розділи манги були адаптовані в аніме. За великим рахунком, будь-якої миті після першого сезону ви можете прочитати розділи 296-302, в яких відбувається підготовлений ще з самого початку суто японський сюжетний твіст. Але тоді ви пропустити величезну кількість сатири на японське суспільство (і людство загалом), купу нетривіальних та кумедних сетапів, моторошних натяків та цікавих дискусій. Якщо ви не зрозуміли кінцівку манги або бажаєте її обговорити, пишіть мені.

Як говорять віабу: "варто дивитися аніме, читати мангу та розрізняти Шіндзо Абе і Юкіо Хатояму, лиш для того щоб на 2/3 зрозуміти Sayonara, Zetsubou-Sensei". Дякую, Куметі Коджі за гумор, філософію, психологічний жах, продуманий твіст, відчай і дещицю надії (с)

Я не знаю як описати таку кількість чорного гумору, але ще більше мене загнало в кут гарем який має вчитель, гарем з школярок, автор мене насторожує 
--------------------
ква

Я у відчаї! Але хочу подякувати і відмітити якість адаптації. Незрозумілі та специфічні моменти були додатково пояснені примітками. Майже весь текст також перекладений, завдяки цьому та характерним фішкам режисера, мій палець завжди був на паузі) Загалом, в аніме безліч покликань на невідомих широкому загалу особистостях за межами Японії: акторів, журналістів чи спортсменів. Також, автор часто висміював характерні японські (і не тільки) проблеми: возвеличення усього підряд, комплекс провини, мазохізм...

Гумор у автора доволі специфічний і не цурається будь-яких табуйованих тем. Очевидно, він не бачить різниці між критикою та булінгом за зовнішність, але це і не дивно на той час для японських авторів. Не дарма, за все це, мангу і аніме називають японською версією Південного парку.

Акіюкі Шінбо звісно цікавий режисер, який фактично створив сучасний стиль студії Shaft, але його маніакальна страсть вставляти в дивні пози школярок, панцу і опай, остаточно ставлять хрест на спробі обговорювати це аніме в пристойних колах анімешників (якщо у анімешників є такі кола)

Тим не менш, персонажі чудові і не тільки добре репрезентують певну "токсичну" особливість, а й ще розвиваються за межами своїх ролей, як наприклад Чірі. Песиміст-параноїк вчитель та його противага, гіпер-позитивна школярка створюють чудовий тандем для жартів, від яких періодично сміявся в голос. Хоча, часто якість теми та жарти занадто затягувалися, але кожна серія в міру була непередбачуваною. 

Нозлому-сенсей топовий персонаж і те, що деякі його параноїдальні гіпотези на діло виявляються не такими вже й безпідставними - лякає. В цілому, в аніме вистачає, як чорного гумору, так і дуже похмурих тем та образів. Може це і не зовсім коректно, але можна додати жанр "жахи" чи "саспенс". В цілому, цікаве і варте уваги, але точно не для широкого кола глядачів аніме 8/10

Кінцівка манги кардинально змінює сприйняття всього твору. Комедія перетворюється на жахіття. Автор геній, все продумав заздалегідь.

Нижче буде ще не одна прода.

Історія про пригоди вчителя-суїцидника, який бачить все тільки в чорному світлі і в якого все пізнається в порівнянні та дівчину тру наївну оптимістку (це не рахуючи клас і його сім'ю)... Ось тільки, щось дії їх розходяться з образами і словами... Добре тут постібалися над такими як вона персонажами (мова про вдарених головою при народженні), і якщо дивитися на її передісторію, яку подали в зрізі чорного гумора, то не здивуються, що вона божевільна. Якщо так, то стьоб тут може бути подвійний і з подвійним дном.- "Вітаю, ваша учениця вийшла з дому та прийшла до школи, після того як ви її відвідали.

Дякую за переклад та озвучку. Добре і багато попрацювали, чого тільки вартий момент з перекладом майже всього текста, що був. А ось сам тайтл... ну, від цієї студії і режисера відверто більшого очікував. Не можу написати, що не сподобалося, але точно не можу написати, що сподобалося і на 6 серії майже дропнув. Надто суперечливо і можливо один з перших, якщо не перший з подібних їх проєктів з такою подачею тощо. Також, далі за можливості, все одно не дивився би, а там ще є декілька сезонів і не тільки їх.



Продовження.

- "Панцу персонаж" (блакитноока блондинка, ара ара. Хоча тут десь 2-4 персонажа ара ара), яка усім їх показує, а потім торочить на всіх... "Позиватимусь!"

Це той тайтл, який буде складно дивитися в прискоренні, Shaft та Шінбо Акіюкі можуть. Найс. Цікаво що з цього вийде.



Остання частина.

- В кінці 8 серії, купа відсилань було на Західні фільми жахів.

Обожнюю діалоги цього аніме.  

Перекладач відійшов від справи вже давно, і моя колега сказала, що більше не хоче його робити. Тож ймовірність продовження досить мала 
Подякував за відгук. 

Дякую за переклад та озвучення, неординарний по формі проект, практично без чіткої сюжетної лінії, проте насичений великою кількістю цитат та відсилок до інших творів. Графіка також доволі своєрідна, до персонажів та їх реалізації можна звикнути, музика сподобалася і цілком відповідає настрою серіалу. Слід відзначити пророблену величезну роботу по адаптації: більшість написів та пісні перекладені, гарний технічний рівень озвучення та невелика кількість помилок, недоліком лише можна вказати не завжди продумане відтворення цих написів на екрані, часом вони зливаються з іншими зображеннями і не виводяться вчасно, думаю, можна було б все ж не залишати оригінальний текс і повністю його заміняти українською, що також дало додаткову свободу для відображення інформації. Але це ніяк не применшує чудове враження від перегляду, ще раз дякую за змогу познайомитися з серіалом, дуже надіюся на продовження роботи командою над іншими частинами проекту - другим сезоном та купою додаткових епізодів.