Почнімо. Стрімко влетіло в особистий топ загалом, і надто вже - в жанрі "відбитого психологічного". Дуже впевнено, яскраво, змістовно та глибоко. Широкий діапазон історій та тем - від школоти, дорослого життя та дурнуватого фентезі, до проституції, педофілії і ще бозна чого. Приємна "не адаптованість для не японського глядача" з виразною та дещо специфічною мальовкою (яка, до речі, часом вільно рухається туди-сюди різними стилями в залежності від обставин). Десята серія - про "внутрішню кухню" виробництва аніме - це водночас і сміх, і жах. Опенінг - гіпнотичний та тривожний, з чудовою дисгармонією людей, що невпинно сміються на фоні руїн та хаосу. Ендінг - чудовий "зворотній бік медалі" з цікавою загальною композицією. Окремі штуки - анонси наступних серій. Це аніме міцно захопило з першої ж серії і з кожною наступною тільки глибше занурювало в свій химерний світ. Дуже круто і дуже раджу. Ну і вкотре зайвий раз тішуся, що маю можливість дивитися подібні штуки в озвученні улюбленої пари даберів. Ну.. (звук замаху золотою биткою)

СПОЙЛЕРИ!

Мабуть, найслабша робота Сатоші Кона (якщо не рахувати режисуру першого епізоду "Спогадів"). Місцями дійсно були цікаві сенси і метафори, які перегукуються/повторюються з усією творчістю режисера. Декілька дійсно цікавих сюжетних поворотів і загальна непогана загальна ідея. Але... Що це за дитяча в усіх сенсах причина? Рішення теж відповідне. Я припускаю що сенс може бути в тому що одна маленька брехня має величезні наслідки (відкладений ефект метелика). І саме через це рішення апокаліптичної ситуації має відбутися так само просто. Ну а ще, можливо всі ці події і не відбувалися в реальності, а лише в голові однієї травмованої, замученої людини... Коротше, варіантів інтерпретації безліч, як і приводів подумати. Але в цілому враження десь на 7/10


8 серія нагадала клуб самогубців з "Ласкаво просимо в NHK". Тільки тут вони все ж загинули в кінці і стали привидами. Ну і повним філером її не назвеш, адже вона розкриває деталі щодо "підробного" Хлопчика з биткою. Тай підтекстів та сенсів в цій серії вистачає.
Хоча 9 сподобалась більше. Така собі горор антологія про міськи легенди. 

Дякую команді, Гвену та Маслінці.
Аніме варто подивитись, не можу сказати, що бачив щось схоже, чи що зайшло прям на 100.
Але точно не жалію, що подивився. Фінал та "мораль" сподобались.
Подивіться.

Сатоши Кон місцями в своїх творах пішов в самоповтори/самоцитування. Також, "Паприка" вийшла пізніше, в 2006 році

мені дуже паприку нагадує

Дивився його 1000 років тому назад і тоді не помітив відсилок до

Хороше аніме, але перші шість серій трохи нуднуваті. Проте, далі все стає більш цікавим і незвичним.

9 серія також, не дуже...

не зовсім зрозумів сенс 8 серії. вона повністью виглядає як філлер, але все хотілось би зрозуміти в чому її сенс та що автор хотів нам донести 

Ps
Незвичайно, але в кінці буде про…

- Мальовка відмінна, що починає вже в плані обличчя приїдатися (в «Sennen Joyuu» у її фанбою і тут детектива одна особа, як приклад), один і той же дизайн, як і у Студії Гіблі, тобто Хаяо Міядзакі.

- Музика. Ну, загалом… саундтрек вдалий, атмосферу наголошував. Опенінг хворий і божевільний (відеоряд особливо) від того ж виконавця, що співав у якомусь, знову ж таки, «Берсерку». Ендінг навпаки, спокійніший, легший і красивіший, контраст нагадує «Death Parade» (там акценти інші). Типу там йде зав'язка з різними божвеіллями від персонажів, а тут розв'язка всього, тобто той чи інший спокій=/ Хз, якщо чесно. До речі, після ендінгу, було креативно зроблено прев'ю (?) на наступну серію.