"Ти ж знаєш Омасу. В Мандрівних Вогнях стосункам не місце. Я не можу зрадити батька"

Знову тут тема того, що люди змінюються, а інші слідують за ілюзіями, романтичним, ідеальним образом, що для себе вигадали і пофіг на укорінення правила. Але тут історія знову обіграна з іншої сторони.

"Шляхетний шлях злодія - це не про час, а про те що подумають інші"

Щоб не робила нікчема, нікчема завжди залишається нікчемою і дії його будуть читатися.

І як не кумедно, тут сталося те, про що писав в минулій серії. Його Оніхей відпустив. Хоча з його сторони це не лише турбота про почуття Омаси, а й те, що цей ватажок - шляхетний злодій і не дасть в даний момент своєму угрупованню скотитися на дно своїми діями... Але таке собі, бо деяких раніше теж можна було в такому випадку відпустити. Хоча з часом він помре від чуми і Омасу залишиться знову одна... Фатальна жінка? Шкода, що Оніхей не збирає гарем, аніме зовсім не про те)

= У підсумку.

Оцінка в MAL чергове розчарування і розумієш, що треба людям для перегляду... Точно не такий твір, котрий подивився б ще. Тим не менш зі своєї сторони на 4 серію, по відчуттям було 9 з 10, але щось напружувало, не знаю що або це банально інтуїтивно... В продовженні не без винятків, але історії стануть легшими. Навіть коли такі історії будуть закінчуватися драматично через подачу та антураж, буде виникати дисонанс. Тому підсумкова оцінка відповідно трохи впаде. Вона висока, але без топу.

Ps

"Onihei: Sono Otoko, Heizou Hasegawa / Onihei OVA"

"Такі покидьки як ви не заслуговують на суд"

А є й інші індивіди.

Подивився в 2х, а можна не дивитися, тут само копіювання з серіалу трохи з розширенню історією. Також додали фансервісу, згвалтування більш відверте, секс з промальованими сосками (дівчина палка і гарна). Ну і катування показали...

Дежа-вю з минулим, коли Оніхей бачив шлях за яким йшов його син. Він згадав свого вчителя, що змінив його сприйняття і загалом життєвий шлях через його підхід + там була його ще молода донечка, лоля:З В майбутньому шикарна і нещасна Омаса. Інколи повагу треба заслужити не лише статусом, що комусь вже багато років, а вчинками та підходом - вважав так напочатку, але сильно помилився. Думав вплив на Оніхея буде показаний банально, але тут вийшло суто негативним сценарієм. Саме це на нього більше вплинуло, щоб про майбутнє дивитися в іншому ключі. Негативний фактор був ключовим каталізатором. "Прошу тебе, не будь похожим на мене! Злочинця! Не повторюй моїх помилок!" Якби не це, то звісно «Демона Хейзо» теж не було б. Знову повторюється дещо з "Саду Грвшників", тільки антипод. Там янгольсткий Мікія своїм колоритом притягнув до +/- нормального життя Рьогі Шикі, бо без нього і його дій, її б точно такою не було, сформованої особистості. Тут навпаки, злодійський характер, хоча хоче хорошого для хлопця...

"Стримуй свій норов в глибині ти чесна людина і немає нічого гіршого коли чесна людина стає злодієм. Вона намагається приховати свої злодіяння завдаючи, ще більше насильство. Вони губляться в пітьмі"

"- В моєму віці не перестаєш думати про майбутнє. Я сподіваюся знайти спадкоємця, але ніхто з них не володіє мечем на потрібному рівні.

- А Хасекава?

- Він сильний і сміливий, але зухвалий. Меч йому потрібен для вивільнення гніву.

- Тепер, коли Ви про це згадали, у нього є ще щось окрім змагального духу.

- Я чудово знаю його батька - це буде не легко виправити. Повіриш чи ні - він жалюгідний хлопчина."

"Бути розпусним та непокірним нормально. Юність для цього й потрібна. Але Хасегаво, не роби ніколи нічого, що може осоромити майстра Такасугі. Цю межу ти не повинен перетинати"

Буде ще?

Хочеш жити, вмій крутитися, бо сильний пожирає слабкого.

"Оскільки я довго була з цим чоловіком, то швидко зрозуміла, як влаштований цей світ. Тепер настав мій час відбирати, брати своє"

Ось так і змінюються люди, під складними обставинами, навіть добрі та гарні незважаючи на минуле, освіту, відношення батьків і в тому дусі.

"Безглуздо думати про тих, кого немає перед тобою. Тому яка може бути повага до попередників."

Але це ж працює в обидві боки, вірно?

"Жінки - істоти, які не живуть в минулому чи майбутньому. Здається, ми забули як жити лише самим собою в сьогодні"

Щось чимало про минуле, коли майбутнє, ні, сьогодення розчаровує минулі погляди і як же японці полюбляють розповідати про мрії та їх крах. Початок тексту ендінгу: "люди - це створіння, що народжуються з мрії". Хороша тут музика, хороші тексти.

Шкода, що тій дівчині, жінці не дали помститися.

3.

"У світі самураїв тебе не визнають допоки ти не помстися"

"Я навіть не знав обличчя свого ворога"

"Яка іронія долі. Людина зв'язана минулим, збиралася відрізати його і жити сьогоденням. Зрештою вбита цим минулим"

Чеховські рушниці наше все...

Одна з тем цієї історії причина жити, як змінюється сприйняття світу, коли з'являється самоціль по життю.

"Не хвилюйся батько, якщо тебе хтось вб'є, то я помщуся за тебе!"

Дуже гірко іронічно на фоні контексту історії і його антагоніста зі своєю сумною долею.

4.

"На жіночому тілі не повинно бути шрамів. Колись ти станеш нареченою"

Ця історія демонструє вже іншу крайність на контрастах в порівнянні з першими серіями (в першій історії скурвився вчитель, а в другій дівчина прийняла реальність, яку бачила). У дівчини, Омаси було складе дитинство, але вона трималася за те, що їй було важливо, за тіж принципи і зберегла свою людяність? Нехай так.

Шкода, що ця чудова і гарна дівчина яка зробила вірний вибір залишається одна. Хоча це теж її вибір. Вся справа у виборі

Оповідання не назвав би дозвільним, бо автори буває, що без пояснення може вліпити флешбеки, минуле, а потім знову перестрибнути в минуле. Цікавий ще момент, деякі історії зв'язує не лише різні повтори, а й наратив та структура. Тобто таке враження, що різні історії доповнюють одна одну, там показали коротко падіння / занепад, в іншому більш докладно показують як ламають інших персонажів. Тобто можна добувати й ті історії в такому ключі. Це мені одного класика нагадало, у якого багато творів було схожих, але деякі ключові деталі різнилися, ситуація або характер персонажу міг відрізняється чи вирізняється і історія могла піти в іншу сторону, не завжди позитивного характеру. Чомусь згадав аналогію.

Забігаючи наперед, часто сабж, контекст історій, що не треба, не варто жити минулим. Загалом драматизм на обличчя і завершення їх історій без рожевих шмарклів і є усьому причина. Початок історії, розвиток (він різний та вплинув по різному на людей з історій) і кінець. Чому так сталося, чому ці люди до цього прийшли... Далі пройдусь коротко по серіям, історіям. Одна серія, одна історія:

Три благородних закони істинних злодіїв. Але така штучка, що люди спокійно відходять від принципів, якщо тільки зроблять один невірний шаг на своєму шляху. Неважливо навмисно вони його зробили або випадково, важливо, що буде після (основна тема "Саду Грішників", бо вбити можна один раз і важливо наскільки людина буде за це відповідальною, щоб не перетворитися в умовного монстра). Люди рідко змінюються в кращу сторону і залишається лише живим один ідеал, образ, який ми собі вигадали, бо так банально психологічно легше.

Давно помітив цей серіал, але не хотів з різних причин його дивитися. Дарма. Яка ж помилка, бо думав, що якась фігня. А насправді виявилося вельми стильно (так, місцями є візуальні просадки, модельки та ще фігня, але ж який тут ще класний, атмосферний саундтрек, що відповідає настрою твору та у цілому звук теж хороший!), атмосферно і можна сказати, що автентично для своєї епохи Едо і взагалі на загальному фоні аніме, без непотрібних перетинів, крайнощів. Дівчата доречі тут дуже гарні і дійсно можна писати, що аніме про дорослих людей, де вистачає вбивств, зради, згвалтування, жорстоке відношення до жінок та дітей, секс, борделі, работоргівля - все тут присутнє, як і чимало позитивних елементів, про що буде далі. Сюжет історій цікавий та інтригуючий, є співпереживання, бо автори пустили кровь де потрібно чи показали, що церемонитися не будуть, будуть подавати все в брудній й жорстокій реалістичності.

Також часто робиш помилку в серіалах з такою структурою, коли недооцінив або було напочатку суперечливо, не зробив хоча б якісь помітки, а час то пішов. Тут хоча б коротко записав (а дещо знову якось втратив. Ладно, як би це була проблемою=\). Формат серіалу, одна серія - одна історія. Тим не менш деяка нитка зв'язує оповідання. Наприклад головного героя, його сім'ю, інколи підлеглих та минуле.

І так, у авторів вийшло зробити олдскульно, те, що зараз зустрічається вельми рідко, бо зараз все пішло в більш молодіжний, ні, підлітковий стиль, а за цим пішли дизайни, подача, постановка і в тому дусі. Музика також не завжди автентична. Ех, які часи, така й культура з мистецтвом...

Опенінг і ендінг прекрасні в візуальному контексті, музичному супроводі та тексті.

Тим не менш, тут не лише музика йде в тему та підкреслює, що потрібно, але й здебільше, купа візуальних прийомів. Чого варта 4 серія на десь 11 хвилині. Хоча там автори трохи розрядили загрозливу, напружену обстановку, добавив трішки не вульгарної клоунади від шпигуна чГг. В продовженні, коли буде йти натовп, там можна побачити жахливі просадки модельок персонажів. Серйозний мінус візуальної компоненти. І такого з модельками тут багато. 5 серія чого лише коштувала, а буде ще. Коротше анімація кульгає, тому статична картинка теж наше все!