Сад Слів і Товоє Ім'я та Дитя Природи це один севіт три аніме безперечно пов'язані між собою та офіційно відбуваються в одному кінематографічному всесвіті. Їхнім творцем є відомий режисер Макото Сінкай, який об'єднав ці історії за допомогою сюжетних деталей, епізодичних появ (камео) та пасхалок.Головна героїня аніме "Сад Слів" на ім'я Юкарі Юкіно (викладачка літератури) з'являється в Твоєму Ім'ї. Вона викладає класичну японську мову в школі, де навчається головна героїня Міцуха.Такао (головний герой "Саду Слів") також робить коротке камео на задньому плані на вокзалі у фінальних сценах аніме "Твоє Ім'я".Головні герої Твого Ім'я, Такі та Міцуха, з'являються як дорослі персонажі у Дитя Природи. Вони відіграють епізодичні ролі та допомагають головному герою Годаці.Друзі Міцухи також з'являються в кульмінації фільму, а сама Міцуха продає подарунки.Часові розбіжності та ВсесвітГлядачі та критики на форумах часто обговорюють певні розбіжності у часових лініях та стані Токіо у цих фільмах. Проте сам Макото Сінкай заявляє, що розглядає ці стрічки як частину спільного світу та з радістю додає знайомі обличчя як великодки (пасхалки) для відданих шанувальників

Ідеальний фільм, додати більше немає чого. Дивіться самі і відчуйте ці емоції   

Нагалало віршик Антонича

Живуть під містом, наче у казках, кити, дельфіни і тритони
в густій і чорній мов смола воді, в страшних пивницях сто,
примарні папороті, грифи і затоплені комети й дзвони.
– О пущо з каменю, коли тебе змете новий потоп?

УВАГА, МОЖЛИВІ СПОЙЛЕРИ!

Що в цьому аніме варто уваги (окрім фірмової мальовки звісно), так це величезна кількість тем, підтекстів і алюзій, які воно пропонує. Найцікавіший з них, на мою думку, якраз і зумовлює несприйняття сюжетного "вибору" головних героїв багатьма глядачами. Що в післявоєнній Японії, що у нас (завдяки спадку СССР, бідності 90-х та й не тільки 90-х) сформувалося чітке уявлення що потреби більшості переважають потреби особистості. У ХХ і ХХІ століттях цей постулат поширювала гуманістична література і Голлівудське кіно, де головний герой завжди рятував інших, навіть якщо треба пожертвувати собою. Тому, коли головні герої роблять "вибір" на користь власного щастя, а не добробуту суспільства, безліч критиків і простих глядачів відчувають що відбулося щось неправильне. Але чи так все однозначно?

Чому я пишу слово "вибір" в лапках? Бо в той момент головні герої не знали про наслідок своїх дій. Звісно можна було здогадатися що за порятунок має бути своя ціна то ж можливо вони би зовсім інакше вчинили, якби знали про цю ціну? Але мова навіть не про це. Мова про те, а чи особисто ви готові пожертвувати/не врятувати дорогу для вас людину в обмін на "добробут" інших не знайомих вам людей? Колись давно читав оповідь антипод (вже і не пам'ятаю деталі і хто її автор) в якій в обмін на життя близької людини має померти інша, зовсім не знайома людина (схоже було у фільмі "Box"Річарда Келлі, щоправда там фігурував мільйон доларів в обмін на життя незнайомця). Ще пригадується відома алегорична історія Bridge Operator John Griffith. Але в цьому випадку, здається, навіть ніхто і не помер. Більш того, нам презентували перемогу еко-активізму, бо виявилося що це природа забирає назад своє.

Але суть не у пошуку виправдання. Суть у тому, що далеко не завжди, те до чого нас привчали книжки, фільми, етика є беззаперечно вірним. Бо чи можна назвати людину хорошою, якщо вона не зробила все, щоб врятувати близьку собі людину? 

Одне з найкращих аніме

Це неймовірно красиво! Зворушливе та цікаве аніме раджу усім. Дякую за переклад та озвучення!

Класне аніме, гарно виглядає і сюжет цікавий, раджу до перегляду

Дякую за переклад та озвучку!

Пан Шінкай як завжди мене розйобує, дякую йому за це

Стерши останню сльозу з очей, скажу що зрозумів я з цієї картини. За все треба платити. Дійсно, життя завжди дає нам уроки, головне те, як ми їх засвоїмо. Кожен має свої преживання і несе свій тягар, щастя - нещастя, кохання - самотність, але праця над собою завжди винагороджується. Також зачіпають слова дядечка, що прихистив головнго героя: "Чуєш! Малий, стався до усього простіше. Невже не розумієш. У світі й без нас усе шкереберть."
Це виправдовує кінець. Хоча було сказано, що у них все буде добре, але зрозуміло - їх гризе те, яку ціну вони заплатили, щоб бути разом. Але чому ми маємо судити? Якщо така людська природа. Кого ви оберете: врятувати свою кохану людину, яку ви шукали все життя, чи мільйон незнайомих людей? Думаю, питання риторичне. Такі ми люди.
Неймовірна деталізація кадру, красивий саундтрек, дійсно доторкнеться до вашого серця. Звуки дощу, красиві краєвиди міста та пейзажі, що це треба для спокійного вечору. Дякую.