Мабуть, це твій найкоротший коментар на сайті)

Можливо

Перша серія це буквально мем "нічого не зрозуміло, але дуже цікаво". Хоча дійсно цікаво стає з другої серії, коли починаються діалоги та якесь введення у структуру та особливості цього світу.

Очі у Ран такі ж як і у Лейн. Що не дивно, враховуючи що створював цих персонажів один і той же автор.


Мабуть, це особливість всіх аніме, над якими працював Йошітоші АБе. Ту ж Лейн або NHK просто немає сенсу дивитися у прискоренні, бо весь задум зникає і перетворює події на фарс. Я думаю що перегляд з прискоренням в принципі не годиться для дійсно хороших аніме, в які вкладали талант і душу, а не лише ремесло та кліше/

дуже цікаве та незвичне аніме, буду казати без спойлерів, я взагалі не розумію людей що пишуть "це аніме не цікаво дивитись", я дивився його на одному диханні з початку й до кінця, й жодного разу я не відчув "розтягнутості" аніме, це дуже цілісна та глибока картина яка на рівні підсвідомості поглинає тебе в атмосферу та персонажів, раджу якщо ви любите глибину та відсутність наївності

так і треба, це просто такий стиль повіствування, треба трішки потерпіти, після 22 епізоду стає цікаво

Сама цікава його особливість, що дивитися в прискоренні було складно... бо руйнувалася атмосфера (саундтрек не в останню чергу страждав) та можна було пропустити щось дуже важливе. Хоча ще раз дивитися чомусь не хочеться...

Дуже цікава анімешка, схожа по настрою на експерименти лейн, мб цим і зачепило, шкода що після 1 перегляду зібрати весь сюжет до купи, і зрозуміти теми які були підняті шансів майже нема, тут для повноти картини або передивлятись заново, або на ютьюбі чекати відоси з поясненням, так то розумієш що сталось, але якось зв'язати у тексті слова складно, загалом не справило враження що автори обкурились і видали маячню якусь, після того як , музика також хороша і пасує тону аніме, не скажу що воно душновате, мене вся ця унікальна атмосфера і загадковість дуже привабила

пройдуть.
воно дуже нудне

Прода.

Йосії Кадзухо по своєму уособлював один із концептів

Підсумок та оцінка.

Чесно сподобався на своєрідному, специфічному рівні і свого часу (не зовсім), як свого часу «Аніматриця», «Devilmen» або «Мононоке». Навіть присмак був такий, як після перегляду останнього: «Це аніме, враження від якого усвідомлюєш не під час перегляду, а після. Дратівлива психоделічна мальовка і загальмованість героїв стають наркотиком, до них звикаєш."

І як на самому початку писав, якби з цим твором ознайомився раніше від деяких інших, та й подивився раніше, можливо враження та оцінка були б кращими. Проте штука сильна, навіть класна по своєму і менше міцної 8+, а може й 9 - поставити не можу. Явно один із найсильніших тайтлів за рік, який переглядати звичайно ж не буду.

Продовження.

Обережно є спойлери!

Персонажі.

- Найбільше сподобався Кейго Ониші… Подобався його колорит, харизма, раціоналізм, проникливість, його спроби запобігти катастрофі поки вона не станеться… Перший чи один із тих, хто першим дійшов до істини. А цей шлях найскладніший, тернистий, тільки ось результат очевидний у наперед купленій грі.

- Лікар, Еріко Камата теж +/- сподобалась і буда справді гарна, але всередині... Якщо ще коротко, то напевно, вона хотіла як краще, а воно вийшло як завжди, тільки ось по своєму.

- МГГ Ітісе, як побачив всю зав'язку, подумалося, як можна і так погане життя, ще більше зганьбити=/ Він у свою чергу ще й уособлює (як і одна фракція – це було ще тоді, коли в «Деус Екс» з Адамом Дженсеном не стало мейнстримом. Люди не бажають впихати в себе залізо) в собі сильне не бажання приймати в себе технолізацію (з Ониші буде хороший у них діалог), ми не раз бачимо по ходу сюжету, як він намагається відторгнути її, і лише хитрий прийом його заспокоює. Взагалі, дивлячись на нього (у той момент!), його метання, згадав оце відео по Nier:Automata:

https://youtu.be/63PzQIbTrM8?si=0-oiFqPIrWC0Vugj

«Філософська загадка «Корабель Тесея». Цей термін виник у древніх Афінах 1-го століття, коли історик Плутарх поставив це питання. Корабель Тесея з грецької міфології знаходиться на виставці в музеї, і те, як частини корабля замінюються і проходять ремонт, чи залишається він тим самим за стільки років? Після того, як його частини будуть замінені. Плутарх не знав цього в той час, але його парадокс також ставився і до людської біології. Як і корабель Тесея, клітини в людському тілі тривало вмирають та відновлюються. Якщо тобі 30 років, то в твоєму тілі не залишилося тих клітин, коли тобі було 10 років. Так що якщо в тобі не залишилося нічого від 20-річної давності, чи ти є тією самою людиною, що була в 10 років? Корабель Тесея – парадокс, який б'є точно насправді існування».

- Ран
(«я бачу багато, але бачити не хочу»)
Правильно хтось писав, що мало виділили їй хронометражу. Щоправда, функцію провидиці вона виконувала. Ще, її маска нагадувала маску Ріки з Hiragushi.




Можливо буде ще.