Це вже чисто суб'єктивна точка зору, але як на мене впровадження романтичної лінії є зайвим. Коротко, про сюжет після кінця аніме: Йозору апгрейдять до повноцінної неповноцінної з заниженою самооцінкою, потім у неї починається сімейна санта-барбара і врешті-решт вона стає наступницею Стелли в якості дворецького Кашівадзак. Ріку взагалі штормить, бо їй подобається Кодака, але більше їй хочеться мати друзів, через що вона ігнорить ці почуття. Ну і Кодака це жесть. Йому теж подобається Сена, але він ставить клуб вище і просить зачекати, далі його дико штормить, бо йому ще й подобається Ріка, потім він зустрічається з Юкімурою рік, але хлопчикодівчинка починає стервити і вони розлучаються, що дозволяє їй повернутися до клубу. Паралельно він встигає остаточно відшити Йозору.

Кртш, в кінці всі друзі. Яка мораль? Якщо виходить хороша комедія - не потрібно будувати хитромудрий гаремник (нагадаю, що без врахування батьків у нас один чоловічий персонаж - гг. І це не якесь Літнє кафе, де обставини це пояснюють, у нас тут школа). Особливо, якщо збираєшся в кінці всіх залишити друзями. А зважаючи, що назва натякає на те, що аніме саме про дружбу, то виникає питання щодо доцільності такого вовтузіння з романтичними лініями. Так як факт гарему нікуди не зникає, логічно було б плавно розвинути найлогічнішу (суб'єктивно) лінію Кодака-Йозора - мають міцні зв'язки з минулого, найбільші трабли по життю (з сім'єю у неї там ппц), та й до того ж саме вона виглядає головною героїнею історії, зважаючи на статус засновника клубу. Але сконцентруватись при цьому на побудові дружніх відносин між членами клубу. А так маємо неприємний післясмак від аніме, з невдало підібраним моментом для скасування, та від ранобе, яке втрачає свій шарм приємної, трохи трешової комедії через недолугі і незрозумілі спроби в романтику