Тіп звісно канонічний - кинув дружину і маленьку дитину заради дівчини яку в полі зустрів. класика 

Сумно(

Просто неймовірна казка і чудове завершення творчого шляху Ісао Такахати.

Дякую за озвучення! Чудова і зворушлива казка. Це найкраще аніме що я дивилась за останній час🥹

Продовження. - Дитинство та доросле життя. Був один момент (біля дерева сакури), який Кагуї нагадав її щасливе дитинство, в якому не було багатств. І відразу ж постало питання – а що якби? Але історія не має умовних способів = / Взагалі, дана ситуація мені нагадала «Гангрейв», то чого так прагнув той же Гаррі Макдауелл (в основному) і Б. Хіт. Там начебто одна тема була, що означає бути вільним? І тільки в самому кінці, через весь пройдений жорстокий нехай, Гаррі та Брендон Хіт зрозуміли, коли вони це мали… тільки у вільному, безтурботному і водночас тяжкому дитинстві, де не було мафіозних кланів, їхніх грошей, влади, інтриг тощо Такі ось асоціації виникли, можливо з пальця висмоктав, не знаю. - цінність життя та проведеного часу з кимось тощо. Суть проста: що маємо - не цінуємо, коли втрачаємо – плачемо=/ Персонажі прописані, у них був мотив, який впливатиме і давитиме на деяких із них, відповідно звідси і вчинки оних. Завжди треба думати своєю головою, при цьому не забувати про себе та інших, лише без особливих крайнощів. У кожному разі, кожен у цій історії був один одному скоровищем, якого нічого було б, ні Кагуї, ні багатств. Не обійшлося тут звичайно без нав'язування чогось, що йшло тобі на шкоду, аж до бажання кудись втекти… Про вплив писати не буду (хоча як наприкінці Луняни з «Країни Самоцвітів» прилетіли або злодюжка і сама ситуація нагадувала майбутнього, першого Аватару Вана з однойменного всесвіту =/). Просто важливо те, наскільки тут багато розбіжностей із першоджерелом. У будь-якому разі, думаю вплив є і вогого якесь, причому на рівні самого фольклору. Підсумок. Найдивніше, взагалі нічого не чув про це п/ф, а не самої історії, яка трохи незвичайна, повчальна, зворушлива, гарна і сумна, але закономірна. В цілому, все класно і на високому рівні (де-не-де залишився якийсь специфічний присмак, але замовк, заплющив на це очі), як раніше писав один з найсильніших тайтлів за трохи більше року = / Можна навіть 9 поставити, нехай і не міцну.

Чисто випадково побачив на одному сайті посилання на цей п/ф і вирішив усе так глянути (Студія Гіблі та придатний режисер, як не крути). Єдине небагато, хех, насторожила висока оцінка, але тайтл їй відповідав, що нечастий гість. По-перше, не очікував побачити подібного роду мальовку(хтось писав і наскільки розумію намальовано за допомогою пастелі) і за своєю подачею, але до цього швидко звикаєш, нехай місцями трохи затягнуто, з прискоренням у 1.5x дивитися якраз. Сама рисовка своєрідна (місцями навіть підкреслює емоційний стан персонажів), але стиль вдалий і не повторює того ж Хаяо Міяздакі, тому запам'ятовується. Музика приємна. Виглядає сам п/ф добре, куди краще ніж міг собі спочатку уявити, не нудно, нехай у сюжеті на перший погляд нічого особливого і немає(при перегляді були постійні дежа-вю, щось це все мені нагадувало, але що… так і не зрозумів). Багато метафор, символізму, ігор образами на зрозумілі теми/моменти. Та й стежити за життєвим циклом/шляхом бамбученка Кагуї від і до-було цікаво, дещо викликало різні емоції (не часто таке трапляється). Тут чималу роль відіграла режисура, постановка (вона добра, місцями весела і в той же час сумна) і структура, але… вже не суть, не чіплятимуся, тому що один з кращих (топових) тайтлів, трохи більше за рік. Сенси… їх тут багато і кожен писатиме те, що йому найближче. Дещо відзначу, не знаю прав буду чи ні, але що сам намацав/примітив… Далi ще буде продовження...

Дякую за працю, зворушлива та повчальна казка💗

З чим прийшла з тим і пішла.. Чомусь в кінці розчулило, але то я вже така людина🤧 Тепер хочу прочитати першоджерело, та й взагалі коли буде більше вільного часу, то повивчати народні казки Азії. Японські, казахські думаю було б цікаво Піду шось ще гляну веселеньке

Дякую за якісні переклад та озвучення, чудова казка і зроблена в доволі незвичній графічній манері, деякі моменти суттєво відрізняються від багатьох знайомих аналогічних творів. Навіть після кількох переглядів у кінці завжди виникає почуття смутку та бажання побачити інше завершення цієї казки-легенди.

Дякуюза працю!