Цікаво, по задумці творців, яке в них джерело енергії і як воно поновлюється...?
Цікаве аніме. Дячку за переклад!

Прода.

Обережно є спойлери!

Персонажі ніяких толком емоцій не викликали і здебільшого були ні риба, ні м'ясо, у яких часом зустрічалася дивна мотивація, а потім усі намагалися, щоб він і вона знайшли для себе, одного єдину важливу істоту в цьому світі… З іншого боку на деяких персонажів зійшло осяяння в деяких ситуаціях/контексті – що персонажі та люди, які померли, а пам'ять їх була поміщена у персокомів (за пам'яттю самих людей) – це різні речі і не робить останніх жодного разу тими людьми, ким вони були за життя. Це теж щось мені нагадало. Ще одна з центральних тем твору – поява свідомості у персокомів, виникнення почуттів тощо. Але проблема в тому, що якби це виконали в холодніших, суворіших та серйозніших тонах, а не так як було тут… багато соплів у цукрі. Від чого така задумка… частково йде лісом? Тайтл був не про те? (не зовсім насправді) Напевно, але основну романтичну лінію він вів і не кинув. На жаль нехай і було багато зворушливого і душевного, але занадто воно вже нудотне, м'яке і місцями зухвале. Як би подобалося це чи ні і критикувати ромком за романтику - така собі справа, напевно=/

Підсумок та кінцівка.

Здебільшого думав що тайтл буде гіршим. Хоча часто як пишу, начебто змішані почуття, але при писанині частіше більше позитивних згадується, тут же здебільшого навпаки, можливо вся справа в настрої, не знаю. Але у принципі не розчарований, бо думав що буде так собі (особливо з серії п'ятою?) + була думка що наприкінці Чиї якимось незбагненним чином на людину перетвориться, бо містикою місцями віддавало… але не зовсім зрозумів, що в результаті сталося наприкінці, вона програмою закладеною в себе активувала у всіх персокомів самосвідомість? Просто у них усіх з'явилися зіниці, деякі стали червоніти, сама Чиї плакати, проте машинами бути вони не перестали. Але в цілому кінцівка на подиви нормальна вийшла (сприйняв її принаймні непогано, бо чекав гіршого), в порівнянні з сонмом інших аніме-тайтлів, за своїм навіть логічна і закономірна.

Оцінка.

Від 7 до 7.5 і тверда 7 буде саме воно. В принципі не шкодую що витрачав на цей час (напевно), нехай місцями крінж та соплі в цукрі сильно почали набридати, останнє особливо в останніх серіях. Ось тільки як вище писав, так як це ромком, то це всього лише хотілки (?), що потрібно було робити це не так... нав'язливо? Не знаю, та й пофік уже.

Продовження.

Обережно є спойлери!

Тут все те саме, тільки ці неживі предмети рухаються і кажуть, причому тут не одиничний випадок, а пристойних масштабів, тобто сильно масовий, що переросло у величезну проблему, нехай і добре відбивається це все в плані психології – ці роботи тобі не нагрубять, тебе ніхто не буде пиляти, ти з ними не лаятимешся і в тому дусі, якщо коротко, то з ними просто комфортно і відпочиваючий, коли живі люди (або живі істоти в принципі) викликають калейдоскоп різних емоцій, які сильно відрізняються один від одного. Як сказала одна з персонажів - персокоми краще за людей і це мені дещо нагадало, як і ту ж задумку з здобуттям свідомості у машин і можливо деякі аніме щось звідси і запозичили, просто є дуже схожі моменти, не суть.

Мальовка дуже непогана (або просто непогана, не важливо) і на свій час, нехай вади теж в ній дуже своєчасні і впадають в очі, чого тільки варті очі ... так. Особливо коли окуляри були одягнені. Проте промальовування багатьох елементів було помітним.

Музика легка і так само слухалася, крім того що романтичної музики, яка в другій частині серіалу - почала дошкуляти, бо була частенько не до місця, хоча це ромком, як би=/ Опенінг теж легкий, як і два ендінги, найбільше зайшов другий ендінг.

Суть сюжету була про те, як хлопець навчав робота/персокома життя і щоб вона адаптувалася, також була якась інтрига, що була в ній такого важливого закладено. Теж були деякі непогані сюжетні повороти (як часто це буває – «про цей тісний світ»), нехай багато й читалося. Ну і звичайно ж багато романтики, а вже як мгг чисто за цією мотивацією - боровся і перемагав, від того, що його підбадьорювала Чії. Причому вперше напевно бачу аніме, в якому кожен із дійових осіб знайшов собі пару, крім господині, бо вона до того моменту вже все втратила. Так само місцями намагалися в суворіші тони, але нічого звичайно ж не вийшло, та й нудотна романтота це все просто вбивала на корені - від чого це все не сприймалося зовсім.

Іспанського сорому, цього довбаного крінжа - було забагато, часом просто дуже недоречні речі зустрічаються і не в одному прояві, як гумор, діалоги, поведінки і реакції деяких персонажів або романтика... від цього всього часом хотілося пробити лоба.

Можливо буде ще прода=/

Можливо є спойлери та буде продовження.

Тайтл про удачливого (насправді, удача у нього своєрідна) хлопця простого-мрійника, який не розбирався в техніці і постійно шукав проблеми на свою дупу («він так хоробро дрихне, що у мене просто немає слів»), ну і був ще й частково збоченцем?=/ Найсмішніше коли побачив жанр еччі і то як включаються персокоми, думав на цій ниві все буде набагато занедбанішим, але ні. Правда еччі гумору було достатньо, що часом псувало картину. Ну і звичайно ж про Чії, її особистість звичайно ж інтригувала і була таємницею, як і деякі інші речі, нехай часом все читалося до неподобства + були сльозливі моменти, але не сказав би що сильно грали на емоціях, що рідкість. Вона не була Ню-Ню, а розвивалася/навчалася життя, адаптувалася до соціуму(?)від початку. Загалом перегляд складався з того, що гриз солодкий кактус. Чому? Тому що в багатьох порожніх і навіть задушливих (не можу аніме повністю таким назвати) серіях (ох, чого тільки вартий момент з тими ж трусиками! Трусиками… як тоді не кинув, не знаю), зустрічалися гарні та важливі моменти – які в черговому тайтлі треба вичікувати. Причому найнеприємніше що тайтл подекуди хороший, від чого сильного бажання дропнути так до ладу і не представилося. Правда було в один момент з 5 серій (якщо не більше) - 4 нудних і ні про що в стилі багатьох слайсів. От що там зустрічалися в черговий важливі моменти, що дратує ще більше, бо доводиться подібне постійно дивитися. В черговий раз виникає таке враження, що краще було б добре зроблений 2-3 годинний п/ф, ніж дивитися частину сезону просто ні про що.

Загалом по своєму цікава задумка (якби вона ще була виконана в більш строгому стилі з іншою подачею, не такою наївною, м'якою і нудотною/ванільною + такі задумки на той момент вже зустрічалися), трохи незвичайна фантастика зі слайсом для перекрут, лол. Але виглядала здебільшого легко і невимушено (аніме не претензійне), правда динаміки не вистачало сильно, від чого була невиправдана затягнутість. І так, щоразу коли стикаюся з подібними творами, бачу таку картину одразу ж згадую Чарльза Буковського з його «Кохання за 17.50» про якого не раз уже писав.

найулюбленіша романтика

На жаль, багатьма забутий тайтл із деякими цікавими нюансами та фабулою Чарльза Буковські з його «Кохання за 17.50». Багато писати не буду, але дуже здивувався у свiй час кінцівкою,

ps Здивувався, що "Тоніс" свого часу озвучив цей тайтл...

Cohcabac,
Зараз вже так мабуть не роблять. З нового таке є в Генах ШІ. Там в одній серії дівчина жила з андроїдом. (тобто є в дві сторони відносини людина + андроїд)

Я тільки почала дивитись, але вже трохи дивно, що ці роботи лише жіночої статі. Звісно, це далекі нульові і для японців надмірна сексуалізація є одним із базових прийомів в аніме, але на мою думку, якщо будуть надалі такі ж роботи чоловічої статі, буде цікавіше. Тобто, прийом з лолькою і гг це вже база. Треба трохи різноманіття у цьому жанрі

chornyimykhailo13,
Аж ніяк!

Спешл - не знайдено:(

програвач не працює