Кіно і Німці

Якби не третя частина то встрибнуло би до мене в топ. А так.. ну і таки набридли ці штампи що головні злодєї то звісно німці. 

мені сподобалось, згідний з тим що в сюжеті є величенькі дірки логіки, і з фіналом я не згодний, точніше з його реалізацією, бо фінал правильний, але задумка класна. не знаю чи є першоджерело, але враження шо з другої частини або автори здохли(ідейно), або помінялись, тим не менше воно не затягнуте, шо великий + і має гарну базу. ну і Kokia Karma в мому плейлисті, ця тема дуже сильно задає барв твору, то є його виграшна сторона. моя оцінка 7-8, але я радий що подивився "Реквієм по фантому"

А потім, під кінець придавити це все щей ..... 
Єдине, що трохи врятувало ситуацію - це сам фінал, але є куди кращі твори на дану тематику, але там, як і тут часто бувають різні свої але=/ Gungrave кращій приклад, Йормунганд загалом теж. В Піратах Чорної Лагуни трохи інша ситуація, а самий "чистий" - це мабуть "91 День". Хоча там є проблема вторичності про яку багато хто писав.

Отримати чотири! постріли з пістолета в тулуб, впасти у воду і .. вижити. Навіть по міркам трешових бойовиків з 90-их це доволі погано, а в нас тут наче як серйозна драма. Різноманітних сюжетних дір, нелогічностей та непослідовностей тут так багато, що це зовсім руйнує атмосферу та можливість повноцінного емоційного занурення в історію. І це розчаровує, бо деякі окремі аспекти відрізки чи моменти в ній прямо от чудові. Загалом аніме залишило максимально неоднозначні враження. 5/10

Остання частина.

І... починаючи з якоїсь там серії? 20-тій? Нехай так. Але тут смішно те, як часто японці роблять подібну хрінь, що викликає, в кінці багатьох історій. Далеко не вперше про це варто писати.


Підсумок.
Можна було краще за бажання, хоч гірше теж бачив. Оцінка 8, нехай не тверда, але мені все ж таки зайшло, не без нюансів, на жаль, але таке в плані аніме (не тільки) - дуже рідко зустрічається.

Продовження + буде ще, мабуть.

Обережно є спойлери!

Текстова складова.

Діалоги нормальні, є навіть вдалі міркування та розслідування, а є відверта тутфа, яка включає режим "фейспалм". Причому є такі, що намагаються порушити тему або показати персонажів, що вони думають і т.д., як то Цвай часто повторював - "Вбити або бути вбитим, тільки так можу вижити в цій ситуації" або "Якби не ти, то це ще хтось би зробив”. У принципі, вірна думка, хоч і не виправдання. Правда часто сама балаканина була ні про що, до моменту з ось цією псевдофілософською нісенітницею 80-го рівня, яка останнім часом починає в контексті аніме сильно набридати - "Від жорстокості толку не буде. Особливо тоді, коли щось хочеш захистити. Зброю потрібно лише для того, щоб калічити та вбивати. Їм нікого не захистити”. У цьому моменті не знав як поводитися, тому писати банальне не варто - думаю тут без слів все ясно. Також варто написати в якому ключі часто проходили діалоги, наприклад раптом Айн каже Цвай - що є куди повертаються, на що другий бере і рве свій паспорт, промовляючи те, що вони всі номери і нічого більшого. Через сценку - все набуває зовсім іншого обороту, Цвай каже Айн, що вони вже не номери і їй потрібне своє власне ім'я = Ось як до цього серйозно ставиться? І ось це буде повторюватися раз у раз.

Персонажі.

Одразу ж напишу, що вже трохи набридли трагічні персонажі, хоча такому твору - це безглуздо пред'являти, бо реалістично. Просто часто це все з пальця висмоктують, втім як і драму, тут такого здебільшого не спостерігалося. Самі по собі персонажі нормальні і їх навіть розкрили, але... Напевно напишу про Сайса, ох який він огидний і як виділялося в цьому ключі його поведінка. Цілковитий псих та збоченець, правда хороший ляльковод. Також варто згадати те, як за два роки виросла Кел в карколомну красуню, тільки ось мотивація її... ні, вона зрозуміла, але знову ж таки сильно АЛЕ. Більше тут писати просто нема про кого і нема про що. Правда був один момент з якого сміявся, битва Айн і Цвая, лол - ось і все, що хочеться на цей момент написати. Швидко ж він її переконав, а раніше поговорити не можна було – поки що все не дійшло до апафеозу? Причому те, як Айн врятувала, закривши своїм тілом Сайса, ось так без особливих проблем його зраджує... ой, краще про це не замислюватися.

Продовження + буде ще продовження.

Обережно є спойлери!

Також крім кримінальної(них) організації історія крутиться навколо двох підлітків убивць з різними властивостями та їх взаємовідносинах у яких занадто багато пафосу. Загалом, нехай трохи по своєму - це ще одна історія про трагічні персонажі, яким поламали життя, через що їх чекає пошук і прийняття себе, пошук шляху та усвідомлення всього. В принципі після того, як подивився Shiki - це почало все сильно приїдатися, нехай - це не закид цього тайтлу. Хоча подібне в принципі серйозних тайтлах, занадто часто зустрічається - тому починає надокучувати, нехай у контексті цього тайтла, мені зайшло.

Сюжет.

Напишу відразу ж від сюжету нічого не очікував, ось зовсім, багато моментів звичайно читалися (наприклад, як Цвай взяв бритву після вбивства і його в результаті цим компроматом підставили, нехай там уже пішла недовіра і розгорявся вогонь ворожнечі. Тільки ось, в даному контексті тільки дурень робить висновки з припущень, тому виглядало - це не дуже), проте в плані поворотом тайтл не раз здивував, як і те, яким чином персонажі викручуватимуться, нехай дурниць і справді вистачало. Принаймні інтерес до того, що відбувається, не згас на підлогу шляху, як це часто буває, що доводиться пересилувати себе дивитися далі. Загалом сюжет не підмочив, бо вже подібне зустрічав пристойну кількість разів, хоч і зовсім логічним його на жаль не можу назвати.

Оповідання.

Воно йшло нормально і в стилі японців до того моменту, поки не почалася затягнута туфта зі школою і повсякденністю через яку щось серйозніше чекати вже не доводилося (правда часом воно ще зустрічалося, але до якої ж міри - це все викликало лютий дисонанс у цьому театрі абсурду). Не знаю навіщо гарне робити гірше... це історія стара як світ, а вже як японці раптово можуть чудово здивувати, але в наступній сцені можуть весь цей прогрес похерити на корені. Серії із самоповтором. Їх було дві (хоч не 4 як це було з Вовчим Дощем. Їх можна було віддати на те, як розвивалися ситуації в тому розриві років) і... це чудова втрата часу була, хай дивитися довелося через те, що можна було упустити щось важливе, яке місцями прослизало. Але як же це бісить, навмисна затягнутість, причому сам серіал можна було за бажання закінчити на 20-й серії.

Дякую за переклад та озвучку.

Обережно є спойлери!
+буде ще продовження.

Що ж, подивився останній тайтл, який свого часу порадив мені один челiк. Здебільшого все виявилося прохідняком, хай не без винятків – як цей тайтл і особливо Death Parade. Якщо так писати, то від нього зовсім нічого не очікував, а отримав гарну штуку – хай не без дурниць, на жаль. Крім того, що це вже не перший тайтл, який намагається створити напругу в різних ситуаціях на екрані, але нічого у нього не виходить, нехай місцями вдалі моменти і траплялися. До речі, по масках відразу ж виникли асоціації з Darker than Black, але як виявилося до цього тайтлу більше підійде порівняння з Gungrave, причому не в одному аспекті.

Почну напевно з музики.
Вона хороша, мені таке зазвичай заходить, тільки проблема в тому, що безліч композицій було зовсім не до місця, є і зворотний бік, хороша. Тут відразу ж згадав Дюрарару, в ній теж було дуже багато дуже сильних композицій, але так як часто використовували, тому вони ще до кінця першого сезону набридли, хоча порівнювати некоректно, бо в Дюрарарі воно все було в тему. Коли тут цей наліт містичності і церковний хор використовують де і абияк, причому воно виходить просто пафосно, от і все. Також музикою часто намагалися нагнітати ті чи інші моменти, і... теж нічого, пшик в основному. Опенінг перший хороший, другий і ендінги (перший з них, нагадує опенінг з Another) гірші будуть.

Мальовка.
Візуал дуже гарний, безліч деталей промальовано на ура, як і той самий дизайн персонажів. Екшен теж нехай навіть вдалий і непогано поставлений + чого тут вартує момент із пострілом снайпера і підготовкою до нього.

Історія та зав'язка.
Взагалі любитель кримінальних розбірок і мафії з усім випливаючим, чого тут варте те, що сильний пожирає слабкого, як тут не раз говорилося, а потім на прикладі показували. Причому з дорослим і серйозним контекстом, тут це все було до певного часу, поки не настав здебільшого театр абсурду. Тобто таємниці, інтриги, ляльководи, зради, подекуди дилеми, крім вбивць та іншого - це одне з того, чому цей тайтл тепло прийняв (тут ще непогано все закрутили), просто любитель відігравати в іграх, тих же вбивць.