на мій погляд робота перекладача полягає в першу чергу не в адаптації, а в максимальній передачі того, що закладав автор безпосередньо у ВЛАСНИЙ текст. тому, якщо автор використовує певну термінологію, її не можна адаптувати, а потрібно пояснити сенс, якщо читач не знайомий з нею. це збагатить й кругозір, й дозволить оперувати більш точно закладеними сенсами. врешті, якщо людина читає історичну книжку, доцільно вважати, що вона достатньо експертна для розуміння епохи й культурного контексту чи, принаймні, відкрита до сприйняття нової інформації про епоху і культурний контекст. тому перекладач має не боятись використовувати "незрозумілі" поняття, а за потреби пояснювати їх у коментарях.

так само й з аніме. попри те, що це наче несерйозно, поп-культура, культурний контекст нікуди не дівається. культура японії це умовно інший світ зі своєю термінологію. наприклад, в нас немає субкультур ґяру, босозоку, наша організована злочинність відмінна від якудзи. тому перекладачу потрібно або пояснювати ці поняття, або розраховувати на те, що споживач з ними вже обізнаний. перекладач не має ніякого права ЗМІНЮВАТИ СЕНС цих понять, використовуючи терміни нашої культури. в наш час широкодоступного інтернету взагалі смішно, що хтось не здатен загуглити незрозуміле слово. на початку нульових такої можливості не було і все ж споживачі аніме не те що не бажали адаптацій, вони навпаки - прагнули якнайглибше зануритись у цікаву культуру і зрозуміти незвичне. то в чому проблема? за 20 років люди тупіше стали? чи проблема не в споживачах, а в перекладачах, що вважають свою ЦА тупою і привчають до адаптацій?

вам достатньо прочитати невеличку статтю на вікі про іменні суфікси в японській, щоб на все життя зрозуміти контекст використання, якщо ви це підкріплюєте постійним переглядом аніме (ну, звісно, не в поганій адаптації).

Перш за все, щиро дякую, за змістовну відповідь. Мені щиро приємно, що виділили час на роз'яснення. Загалом, так аргументи про гейшу, самурая і шьогуна мене досить таки гарно переконали в тому, що у Ваших словах надзвичайно багато істини. Але все ж, мені здається, що перш за все на меті перекладача має бути - вловити контекст і дуже вміло його адаптувати. Якщо відповідників не має, або перекладачу про нього не відомо чи переклад потребує архаїзмів/дуже локальних діалектів - сказати це як є(Було б не погано, аби була все ж помітка перекладача). Навіть якщо для перекладу одного суфіксу потрібен з десяток слів. Це особисто моя думка, адже хоч аніме це точно культурне явище, але йому потрібна фан база, а вливатися в нову культуру по гайдам звучить, як квест, аніж як те від чого ловиш відчуття, що має тобі передати твір. В ідеалі мати отаку і не отаку варіанти, але це утопія на яку мало хто піде, тож якщо це все ж аніме з субтитрами, то краще вже, як на мене, - масовий варіант, адже отаку зможуть почути вушками ті деталі, які проговорені в аніме. А от що таке сан/кун/чан їм мало хто пояснить, а чути це доведеться частенько

ну, я неіронічно вважаю, що озвучка погіршує продукт. про це вже писав тут: https://anitube.in.ua/4465-frren-scho-provodzhaye-v-ostannyu-put-1-sezon.html але принаймні я бачу, що це озвучка і не споживаю, а решта як бажає. а з перекладом, як таким, неможливо одразу зрозуміти, наскільки його автор відповідає моїм стандартам, це зайва витрата часу і тому дратує.

стосовно гри слів. якщо можна знайти відповідник, який не змінюватиме контекст і сенс, то його варто використати з приміткою, як саме в оригіналі. на випадок, раптом все ж саме оригінальна фраза може рольнути в майбутньому. якщо контекст і сенс змінюються, то це погана адаптація і краще вже пояснити, як є. бо просто пропускати ще гірше, ніж адаптувати. я зараз перекладаю манґу "бакемоноґатарі", і там багато таких приколів, коли перекладач англійською (при чому це офіційний переклад, а не фанатський) займався адаптацією без пояснень. в результаті сенс наче збережено, але втрачається контекст, аспект впізнаваності для людей, що знайомі з субкультурою аніме/манґа-отаку. але сам твір початково розрахований саме на те, що читач знайомий з цією субкультурою! 

резюмуючи: в певних випадках майже стовідсоткового влучання в сенс і контекст адаптація - це ок. але це скоріше гарний збіг твору і професіоналізму перекладача. адаптація суто заради бажання пожартувати, ілюзії, що ти покращуєш оригінал, чи страху, що споживач тупий і не зрозуміє без цього - не ок.

так ви й не дізнаєтесь, що таке обасан, якщо вам ніхто про існування такого поняття не розповість. ви ж не з молоком матері всмоктали знання про навколишній світ. щось вам стало відомо на побутовому рівні суто в процесі життя, щось вивчили в школі, а щось довелося самотужки пізнавати. тож я не дуже розумію, чим умовна обасан відрізняється від короля чи сенешаля в такому випадку. та нічим, окрім того, що з якогось дива вам здається, що це типу неважливо, бо це сучаснісь, а не минуле, мабуть. ну так я вам вкотре наголошу, що на планеті багато культур. попри те, що вони поряд з вами в теперішньому часі, вони мають свої особливості і аспекти, яких немає в інших культурах і спроба адаптувати призводить до втрати конотацій і контексту. перекладач, що не намагається вам відкрити нове поняття, а підміняє його типу схожим, обкрадає вас. вважає вас тупеньким, нездатним вийти за межі зони комфорту. чи дізнались би ви, наприклад, суто скандинавські поняття сюрстрьомінг, хюге, берсерк, якби це адаптували у ферментовану рибу, затишок та лютого воїна? чи знали б ви про шьогуна, самурая чи гейшу, якби їх всюди заміняли на воєначальника, лицаря та куртизанку (а звідки б ви знали, хто така куртизанка)? багатство мови не означає, що треба його кров з носу використовувати задля адаптації. збагачення мови в тому числі відбувається за рахунок понять з інших культур та мов.

якщо вам так дались артиклі: артиклі створюють звязок між словами, а не нові поняття, навідміну від суфіксів. тому артиклі не перекладаються, бо в мові інші принципи синтаксису. а от нові поняття - вже інша річ. а те що ми не перекладаєм дієслово is зовсім не значить, що воно відсутнє в реченні. коли ми говорим "він веселий", то насправді розумієм це як "він є веселий", просто не замислюємось над тим, як працює наше сприйняття мови. в англійській це просто більш явно позначається для теперішнього часу. бо навіть в нашій мові ви будете змушені казати "він БУВ веселий" і "він БУДЕ веселий".

Перш за все. Так, мушу перепросити, адже і справді не зовсім розбираюсь в японській, але все ж… Я про це наголосив. А також, навіть у Вашому прикладі з "братан" і "чуваче" використовуватимуться, скоріш всього українські відповідники слів того часу. Або щось подібне, але малоймовірно, що там будуть не притаманні нам звертання. (Я придумати нічого не зможу тож… на короля малоймовірно скажуть кінг тощо.). Щодо прикладу з "твоя мама". Проблема з цим уривком не в тому, що це адаптація, а в тому, що це погана адаптація. В українській мові багатюще слів, що могли б як раз таки сказати все чітко і правильно, але перекладач недопрацював. Чи це впливає на загальне враження? - Так. Чи це означає, що адаптувати е варто? - Ні! Адже далеко ходити не варто я поняття не маю, що таке "обасан", і якщо я почую "масакі обасан" я один грець не втямлю хто то. Українська мова досить гнучка. Можливо самого ти/Ви не вистачить для повної заміни суфіксів, але на додачу до інших тонкощів мови контекст можна передати. Знову ж таки з англійської не перекладають is/are/am, a/an/the з німецької не перекладають der/die/das. Адаптація - частина перекладу. Десь вона краща, а десь гірша. Все в першу чергу залежить від досвіду перекладача. Залишити сан/кун/чан можна, але доцільність робити це для особливо фан аудиторії, як на мене досить мала, коли можна нормально адаптувати, а люди що задумуються за це скоріш дивляться з субтитрами і легко почують все що треба. Адже так можна дійти й до того, що в нас люди не рвуть зв'яхки при озвучені, тож нащо те озвучення? Або пропустили гру слів, тож варто було цю гру слів просто залити в саби. Знову ж таки цікава тема гра слів. Що з нею варто робити, за Вашими думками?

навіщо писати з розумним виглядом про те, в чому не розбираєтесь? почнімо хоча б з того, що це не артиклі, а суфікси, і зовсім іншу функцію виконують. нашими ти/ви це неможливо інтерпретувати, бо рівнів значно більше. і акане-сан від учня до однокласниці матиме інші конотації, ніж акане-сан від учня до вчительки. це неможливо передати простим ти/ви. закінчимо тим, що коли ідея перекладу в перекладі, то це й має бути переклад, а не адаптація. якщо ви читаєте історичний роман, то для занурення в атмосферу вам там не потрібні звертання "братан" і "чуваче". якщо ви споживаєте продукт, який описує чужу культуру, то він і має вам малювати картину чужої культури, а не адаптувати так, щоб вам здавалося, наче це у вас в місті відбувається. не кажучи вже про те, що такі нюанси можуть бути вагомими безпосередньо для сторітелінгу.

якраз топовий приклад побачив, переглядаючи 8 епізод https://anitube.in.ua/5844-podruzhivsya-z-drugoyu-za-populyarnstyu-dvchinoyu-v-
klas.html на 0:47 дівчина каже: "масакі обасан". це перекладено як "твоя мама". але в оригіналі вона, по-перше, назває її на ім'я "масакі", по-друге, додає "обасан" - неформальне позначення жінки середнього віку на кшталт "тітонька". тобто все вказує на певний рівень близькості між персонажами. "твоя мама" ніяк не передає цей рівень. при цьому "обасан" в іншому випадку буде навпаки - образливим словом, якщо рівень близькості між людьми недостатній. це прикольні нюанси, яких "адаптація" позбавляє споживача.

Не перекладач, але все ж. Це артиклі. Скажіть це дивно коли в англійській перекладають is/are/am, адже в нас це буде дивне речення. Теж саме з японською! До того ж це все можна інтерпретувати нашими ти/Ви, адже японські сан/кун/чан десь таке значення і мають (ніби). Взагалі, хоча я привів приклад з англійською, але краще порівняння буде з німецькими der/die/das - вони ж позначають рід(чоловічий/жіночий/середній), але все ж ми це не вносимо в речення при перекладі. Вся ідея перекладу в перекладі!

Головне питання цього аніме, стосуватиметься не саме аніме, а аудиторії. Якщо можна, то розкажіть, будь ласка, як Вам дизайн гг?

саме через концепт я й зацікавився тайтлом, бо я вже як цей дід. але виявилося, що для дідів тут мало що є насправді. весь сторітеллінг суто підлітковий в поганому сенсі. врешті я перевірив, коли його показують в ефірі, і виявилося, що пізно ввечері, тому, схоже, справді ЦА далеко не учні середньої школи, і тоді паління і алкоголь в цілому зрозумілі. але все інше, ну, це просто втрачена можливість гарно подати подібну історію.

Дякую за субтитри - дуже тішить, що є все ж таки релізи без озвучки. Єдиний момент, який я не розумію в переводах загалом - навіщо прибирати всі "сан/кун/чан"? Інколи вони сильно впливають на сприйняття відношень персонажів. Та й загалом. Це ж особлвість якпонскьої культури - навіщо прибирати?

Довідка про назву цікава, дякую! А щодо вікової категорії - мені здається що це аніме, попри те, що воно в шкільному сетингу, розраховане якраз на більш дорослу аудиторію. Такий собі дивний мікс з "Буднів Сакамото" та "Рілайф". Було б дивно, якби автори очікували від підлітка асоціювати себе з 40-ка річним чоловіком, розлученим та з дочкою. А от для когось зрілого ідея про те, як це воно було б: повернутися в молодість з усім пережитим досвідом, виглядає більш цікаво. Тож зображення паління і споживання алкоголю тут виглядає цілком логічно. Як і те, що спідниці у школярок тут нормальної довжини, а не як завжди в аніме. Та й шьонен-крінж гумор тут має якийсь дідівський вайб, бо коли з'явився той чувак з соскою, в мене було відчуття, що я дивлюсь щось з 90-х типу Ранми чи подібне. Ну і не можу не відмітити, що "дідуган" тут цілком притомний, а не як буває іноді в аніме з гг віком під 40, якого закинули до молодиць, наче лиса в курятник. Тож дякую за переклад!