Така незвична і класна історія. Саму вебку я вже теж почала читати й помічаю, як багато сцен покращив сценарій. Та, звісно, оригінал має більше цікавих деталей. Другорядні персонажі не плутаються, гумор на висоті, як і геймінгова атмосфера. І фінал не розчарував. Приємно провела час.

Щось таке, ніби серіал з нетфліксу, щось як "з любов'ю Кітті" коли американці намагаються в корейську дораму. Не сподобалось, покинула

Дякую за переклад та озвучку!!

Якшо чесно це жахливо, одразу видно що не японське, кожен п'ятий персонаж чорний (якщо не четвертий) абсолютно кожен персонаж має психологічну травму або "має спеціальні можливості/потреби" як там нас політкоректно називають + мене переслідувало відчуття що цей тайтл автобіографічний але з *прикрашеними* деталями + ця гра жахлива бо лол не пройти насильством? Це неправильно, повчилися б в тої ж андертейл, вбивати там можна, але наприкінці гри відчуваєш присмак попелу, коли ти дізнаєшся про exp і lvl правду... Романтичні лінії ні до чого не ведуть, ні в гг, ні в її друзів, от червоноволоса мала почуття до гуд гая начебто і це ніяк не розвили, про його брата взагалі забули, в босса гг теж почуття ні до чого не ведуть, все обривається на дружбі гг з стрімером в якої є дівчина...це так жалюгідно...наче реальну життєву драму сховали за мультяшками і мультяшною драмою яка типу була, а типу й не було... Якщоб цей корейський мультик розказав правду про цю історію і почуття гг він би був значно цікавіше, але єдине що тут є, це sjw яким все замазали і похвала перекладачів, які дууууже хочуть пограти в гру без реальної варіативності... Напам'ятаю що андертейл теж мало людей створювало тож це не виправдання... Навіть на швидкості 2.5 це здавалось ввтратою часу... Та і очікував я зовсім іншого, тількі подивіться на прев'юшку тайтлу, я думав це буде про азартні ігри або хочаб кіберспорт, а тут ммо без всякої крутоти і безбашених історій в які слабо віриться... Яка втрата... Я маю кращу історію з кланом з мобільної гри ніж це позорисько, не кажучи вже про комп'ютерні ммо рпг

Насправді я ще не все сказав, тут є геймерські відсилки і вони до файтингу від нінтендо який я забув як називається і якийсь ігровий термін який абсолютно всі знають і не потрібно пояснювати, але нам пояснили, але те що я помітив це як вона телепортувалась в бій посеред бою з боссом, в М М О шарите? Абсолютно неможливо і абсолютно не потрібно для історії... А ще тут є візуалізовані емоції для дурненьких, хіба не крінж? Вних буквально на морді написано що відчуває господар щоб ми точно-металічно знали що там персонажі відчувають, додали навіть емоцію safe space і хіть лол,  момент з ними єдине про що я не жалкую, це було супер смішно)))... Ті хто це хвалять певно роблять це бо тайтл воукістський і лівецький, ну тобто "правильний", або на крайняк з солідарності до авторки бо вона жінка, інакше хвалити його нема за що, погано все

За рахунок незвичного першоджерела аніме відчувається дуже свіжим і захоплює. Дуже круто що у головних героїв немає романтичної лінії між собою, натомість вони будують стосунки з другорядними персонажами, але досі залишаються спорідненими. Це незвично і захопливо. Я тепер страшенно хочу пограти в Рюмінейт😭

Мене зацікавила передумова створення цього аніме. Американка на прізвище Кречіч, опублікувала свою роботу на корейському сайти вебтунів, а потім його адаптувала одна з найвідоміших японських аніме студій. Доволі нетипова історія із першоджерелом для аніме. Ну і з того, що ГГ розробниця ігор це офісна працівниця 26-ти років, а не геніальна школярка - теж зрозуміло що першоджерело не японське) Тай імена і дизайн персонажів на це натякають

"Я хочу просто зараз вийти зі свого життя"
Сем Янг - незграбна і неохайна дівчина геймерка, розробниця комп'ютерних ігор, має купу друзів, конвенційно привабливого залицяльника (і схоже що не одного). Вона виконує найпростішу роботу в компанії, в якій... Її батько гендиректор! Коли нам показували її "дуже тяжке дитинство", де вона в лікарні грає з купою однолітків у ігри, я подував, що це можна назвати щасливим дитинством. Бо, коли я лежав у завжди холодній напівтемній поліклініці, до мене не те що друзі не заходили (що вже казати про ігри, максимум це далекі звуки від радіо, яке було у кімнаті медсестер), інколи навіть медсестри забували зняти крапельницю і доводилося це робити самому. Але гаразд. Тяжке дитинство. 

В сцені, коли з'явився її батько, я ледь не помер від крінжу. Дарма готував себе до більш-менш логічного тайтлу із "розкриттям добре прописаних персонажів", про що в коментарях писали. Може тут і є гарні персонажі, які добре розвиваються, але коли з початку тоді в умовно реалістичному сетингу презентують ну зовсім не реалістичну протагоністку (враховуючи гроші і статус її батьків), то ймовірність додивитися до моменту розкриття цих персонажів стрімко знижується. Я зміг додивитися до представлення б'юті блогерки на початку третьої серії. Але це мій максимум навіть із прискоренням в х1,5. Ймовірно, що я просто задалекий від ЦА цього аніме...

Цікаве та не звичне для мене аніме. Рекомендую до перегляду )

Це все таааак класно   Хоч у жанрах зазначена романтика, але основна соль точно не у ній, та взаємини між персонажами розкриті просто чудово і мені подобається як вони трансформуються протягом сюжету. Звичайно самих персонажів є ще куди розкривати і справді хотілося б дізнатися про них побільше, але оскільки загальний сюжет закінчився, то певно продовження не буде(

Дякую за переклад та озвучення, досить непоганий серіал, навіть не як романтичний, а загалом, бо скоріше про становлення молоді та дорослішання. 

Дуже кайфове аніме, мальовка дуже приємна і я думаю, що більшості вона сподобалась)