Нарешті, трясця,

Вельми зайшло. Тепле та лампове, з глибоким зануренням у специфіку світу риболовлі. Мальовка (серйозна та комедійна) приємна, різнопланова гітарна музичка чудова, персонаж(і/ки) виразні та яскраві, перебіг подій логічний та доречний. Через попередній досвід з переглядом "Пластикових спогадів" я до кінця внутрішньо "пручався" зі встановленням емоційного зв'язку, але на 9-й серії про "хот пот" мене остаточно розслабило і я підкорився течії. Класне, затишне, раджу!

почему там немає bl, вони там виглядають як парочка Сасакі та рожевоволосий. Між ними ніби щось більше ніж просто дружба

Не блешня а воблер

Amadeus_zero,
я нічого не очікувала, це аніме просто нудне. Якщо взяти тему рибалки, навіть Tsurikichi Sanpei набагато цікавіше
до чого тут бойовик, є аніме в жанрі буденність, які на мою думку, кращі за це

Рибку ловіть маленьку і велику! Мені сподобалось це аніме про риболовлю. Мені сподобались головні герої, які люблять риболовлю і мають свою крамницю в якій працюють і допомогли Цунехіро Сасакі, який потрапив у біду, бо він мав великі борги, а його хату знесли через що він лишився нічим та став безхатьком, але його врятувала доля, а саме його майбутні друзі, які витягнули його з води коли він тонув. Якою людина не була потрібно їй допомогти, щоб її життя змінилось і вона вам віддячить за це. Графіка нормальна, як для звичайного аніме, але могло бути кращою. Риба виглядала класно, а приготовлена це кращою. Коли закидували наживку воблерами, то це дійсно передавало  імітацію живої риби, яка для риб була їжею. Витягували рибу теж непогано, а деколи кумедно. Риби виглядали ніби вони були реальними мені це сподобалось. Сюжет звичайний теж, але розкриття відбувається у фінальних серіях цього аніме. У головного героя якого не було хобі й сенсу життя через збіг обставин, або як називають долю він полюбив рибалку і це його стало улюбленим зайняттям. На початку серій головний герой не хотів щось змінювати та не хотів бути тягарем для  його друзів, але від того, що він почав ловити рибу, яку взагалі не вмів ловити,  то Цунехіро навчився та здібно це робив з перших разів. Цунехіро Сасакі  в колі нових друзів змінювався і зрозумів, що риболовля це його покликання, і що це веселе зайняття для нього.  Щодо його хвороби можна дізнатись в фінальних серіях цього аніме. Як вам не було важко в житті є люди чи друзі, які допоможуть вам у вашій біді. Головне не зловживати їхньою допомогою. Дякую за переклад та озвучку! 

Це найкращий симулятор рибалки який я міг побачити. На перший погляд здається що наче нічого особливого і немає в цьому аніме, проста буденність рибалки, проте якщо зануритись глибше, можна віднайти рибку трохи більшу. Чим дальше ти йдеш, тим більше пізнаєш що це не тільки рибалка, а й розвиток всього навколишнього середовища точніше рибалка це просто фундамент на чому все тут і побудовано, але різні події, місця, ситуації й підбурювало мене дивитися більше і хотіти ще більше спостерігати за цим спокійним видовищем. Весела та дружня атмосфера, різні локації, погодні умови та розвиток персонажів, заставило мене надихатись їхнім простим посиділкам на природі та зусиллям досягти чогось більшого і мова йде не тільки про велику рибку, а й про те що в цей же момент такі герої як Цуцуджіморі та Хіро відчували деяку провину в собі, а також намагання забути та втекти від минулого чи хвороби... На цьому історія могла б і закінчитися якби герої не зустрілися, але їх об'єднала доля і я радий що все-таки вони впоралися зі своїми проблемами та висловитися як споріднені душі. Навіть якщо розглядати це аніме просто як буденність, то все одно на мою думку воно залишається унікальним в своєму роді, бо я чесно кажучи задовбався дивитися однорідні буденності, де події розвиваються тільки у школі і все йде по кругу, постійно відчуваючи дежавю, та й більшість з них не то щоб сильні в сюжеті були, прийманні мене не зачіпали вони як зачепило ось це аніме, міцно на гачок. Моя думка ось така: Однозначно
варто до перегляду, але якщо для тих кому нудно, варто скіпнути або перейти зразу до 10-11 серії, проте як для мене
кожне творіння має право бути на своєму місці тому я ніколи не пропускаю серії й особисто я не шкодую, а навіть радий
що зміг наткнутися на це творіння.

SpadarPlaton,
Я в дитинстві ловив рибу з друзями та мені сподобалося. На це йшло цілий день, але воно того варте, бо отримуєш задоволення від ловіння риби, а ще від її приготування, як в аніме зловлена риба своїми руками дуже смачна і соковита   

Нікка Вейн,
Нема нічого очікувати від жанру буденність. Тут не бойовик чи пригода. Я в принципі задоволений цим жанром, бо трохи набридає бойовик. 

Golderen,
Повністю погоджуюсь вами, бо це найкраще аніме про рибалку яку я бачив, можливо є інші подібні аніме, я б залюбки подивився.

never_mind,
Теж хотів пропустити, але подивився до кінця. Потрібно серію дивитися до кінця, бо ми можемо пропустити дещо цікаве =)

Drekesan,
 Я грав у риболовлю і в реальності та на кнопковому  телефоні. Вище я про це писав.

Риболовля не моє, але аніме сподобалось. Дякую)

душевна анімеха, дуже приємно її дивитись

Щастя було б знайти таку компанію риболовів, а то вічно сам да сам 🥺