Живучи в околиці невеликого тихого містечка, Лоуренс працює місцевим пастором для городян. У разі потреби він направляє людей до церкви, щоб відвідати «Святу» — символ доброї моралі, який прислухається до труднощів кожного парафіянина і дає їм щиру пораду. Цю роль доручено виконати молодій дівчині Сесилії; однак ця важка робота швидко виснажує її. Через свою приховану сонливу натуру вона часто лінується біля церкви. Поки Сесилія спить в очікуванні свого наступного відвідувача, Лоуренс піклується про неї, а також виконує численні церковні обов’язки.
Повільно, але впевнено вони починають формувати комфортну та довірливу дружбу один з одним. Те, що Лоуренс сприймає розслаблений характер Сесилії, викликає у неї захват, у той час як вона звикає до надмірно закоханого характеру Лоуренса.