та справді рада що головний герой зміг знайти голос у своєму власному житті та почати відкриватись людям!! 

Єдине що в мене викликає питання, так це те, а що дав ГГ Сакурі? Те, як вона його змінила очевидно, але коли ми дізнаємося що вона написала у своєму листі, то її аргументи звучать якось сумбурно і не зрозуміло. Він просто не ставився до неї із жалем? Так, він показав їй що можна прожити без спілкування з іншими людьми, але ж вона розкрила що насправді він уникає спілкування, хоч і прагне його. Тож вона очевидно набагато більше дала йому, ніж він її. Або я щось пропустив/не зрозумів?

Через багато років дочка головного героя свариться з батьком через те що вона вважає життя своєї сім'ї нудним і що краще б померти яскраво ніж жити пересічне життя, після цих події вона дізнається про таємну зустріч батька з невідомою молодою жінкою. Прихопивши з собою подругу дитинства яка є донькою Кьоко та хлопця з жуйкою вона вирішує переслідувати батька з молодою жінкою який навідує могилу Сакури, жінка насправді є племінницею Сакури що цікавиться життям своєї тітки і дізнавшись про сварку вона радить батьку розказати всю історію донці, що в принципі він і робить. Після цього донька нарешті розуміє почуття батька та його погляд на життя і сама змінює власне світосприйняття вирішуючи надалі жити щоб бути щасливою.