- У підсумку.

Завжди подобалися твори про найманих вбивць, тут загалом теж було цікаво і сподобалося одна з частин кілерської трилогії (ще є "Madlax" та "El Cazador", які в планах + ця студія робила "Phantom: Requiem for the Phantom"), як мені розповідали, тут теж писали, як виявилося. Правда в топ не попале зі зрозумілих причин і якби серіал був би в 10-11-13-16 серій, це б йому пішло можливо (?) на користь, але точно була б динаміка. Бо навіть серії які частково проспав або пропущені моменти навіть не передивлявся, хз, було там щось важливе чи ні, бо все одно в продовженні немало чого повторювалося б.

Про інше писати якось... не бачу вже сенсу? (Біла жгг типова рокова красуня, друга за останній час. Перша була теж в нуар "The Big O") Нехай подій тут вистачало=/ Дивно.

Ps

Не здивуюся, якщо образ Терези і Клер відсіля візьтуть, ну в якомусь сенсі.

- Купа відсилань на літературу. Едгар Аллан По, князь Мишкін, Аліса в "Країні Див", Ернест Гемінґвей і т.д.

А квітка в кімнаті - це явно відсилання на "Леона", як і дещо на "Нікіту" було. Не дарма во Франції майже усі події відбуваються + також вистачає інших відсилань на картини жанру нуар. Тут цей жанр, сам драматизм відчувається постійно. Як переживания та дилеми персонажів тощо.

- Діалоги самі по собі не прохідні і вистачає тих, що слухаються, варто слухати, випадів або цитат різної якості та спрямування.

1) "Ви наш друг?

У цьому світі немає друзів і ворогів. Ви повинні це знати."

2) "Поліцейські спокійно можуть брати хабарі, якщо на їх боці суддя."

3) "Поранена тварина видчуває лише власний біль."

(Була тут і інша інтерпретація, що ненависть ніколи нікого не врятує)

Зав'язка в описі, через що не має сенсу в черговий раз повторюватися. Сам тайтл, черговий, де музика краща за багато чого іншого (звук теж норм, ок). Вона добре підтримує атмосферу, пси/емоційний стан персонажів, настрій, антураж тощо. Коротше, дуже якісно, різноманітно і в тему, чому не в останню чергу така тут атмосфера, нуар і сам драматизм (6 серія, де типу проста історія виявилася закрученою і зі складною історичною передісторією). Але затягнутість тут настільки невиправдано жорстока, наскільки тільки можна (коли почав дивитися в прискоренні, звісно страждала атмосфера, але постійно переключав цю справу, якщо музика подобалася), що немає слів і треба таке ще пошукати=/ Деяким серіям потрібно було приблизно по 5 хвилин екранного часу, не більше + постійні повтори по 1-3 хвилини по 1-3 рази за серію дратують (іноді навіть більше було. Постійні повтори або флешбеки, флешбеки або повтори=/ Блін, а в цьому році на деякі нові щось писав. В Темному Дворецькому було 2 сильно затягнуті моменти, а тут тільки перша серія їх перебила. Пафосно та нещадно), а тут немає часової петлі=/ Правда після арки Сільвани помітно краще пішло (Warcraft 3+ схвалює). Автори явно змінили підхід, спрямування, деякі акценти і сюжет став більше цілісний і так до кінця серіалу. Нехай флешбеків і повторів все одно вистачало.

- На початку серій постійно кажуть про Нуар, але іноді текст змінюється та кажуть про різних Нуар... Інколи (?) таке враження складалося, що автори тримають глядачів за ідіотів... Зрозуміло постійні повтори показували переживания персонажей (тощо), типу і без цього не було б зрозуміло чи не було б зрозуміло про кого мова, коли 1-2 серії тому їх вбили... Автори затягували як могли=/ Правда таємниче-містичний антураж цікаво виглядав (без чібі!), ось тільки сам сюжет читався як чистий лист. Той же задум Альтени теж був очевидним. Хоча що там, коли все прямим текстом всі казали і що воно є в порівнянні з початковим концептом і тим, до чого все дійшло.

- Техничка частина, мальовка, загальний дизайн (архітектура і промальовка багатьох аспектів багато коштувало) та без чібі в такому творі. Ось тільки як бойовик не дуже, не видовищно, нехай і були винятки без інтриги. Хоча постріли приємно сприймалися, чомусь "Пірати Чорної Лагуни" тут згадав.