фінал мені не дуже зрозумілий, але із певністю можу сказати, що тоді під потягом Хаямі все ж загинула, інакше б потім про неї не казали в минулому часі "вона любила", але схоже що Отоха просто подарувала їй можливість жити, це можна побачити по здивуванні гг вкінці, або ж це щось філософське, накшталт "вона повернулася в ролі духа". Загалом мені сподобалося, попри сумну, або ж ні кінцівку. Чесно не зрозуміло, яка ця кінцівка на відміну від того ж Кланнаду, в якому він повернувся в минуле і підправив хід подій для щасливого кінця, поясніть мені краще, якщо що.

Вона чимось нагадує її з другого Кланнада. Там мГГ і Ко протягом усієї історії допомагаючи іншим людям зі школи і не тільки, збирав чарівні вогники, які колись дійшли до піку – допомогли йому в майбутньому, після всього пережитого повернути час назад і отримати заслужений хепі енд, де Нагіса та їхня дочка не вмирали, не хворіли тощо. Тут же, можливо, мгг проходив різні перешкоди на своєму шляху, боровся з собою, відпускав минуле і приймав сьогодення, тому Отоха змогла переконати духів після пройденого, тернистого шляху від імені мгг і не тільки - все ж таки повернути до життя Хаями Кохінату. Можливо, на цьому і буде побудований хепі енд. Нехай можу і помилятися та чесно кажучи, особливо багато про це не думав. Але кінцівка у будь-якому разі – цікава, є над чим подумати. Правда бачив, багатьом не подобалося, що Отоха то з'являлася, то зникала... Дивно, а чи нормально, багато хто сприйняв Ріку в других Hiragushi? Коли вона стала матеріальною під кінець тому, що може і всю ту історію закінчили абсолютним хепі ендом.

По-перше, спочатку як і думав, все-таки був черговий/не частий (парадокс, так) флешфорвард, причому подали цей момент цікаво. Просто на самому початку нам показали сліпі очі в мгг, а після нього їх вилікувала Отоха містичним чином і так, поки він не став не причини сліпнути. Сенс можливо був у тому, що коли він слідував за дорогою життя (спокій, прийняття, любов, дружба, творення і т.д.)він бачив, а коли слідував смерті (ненависть, не міг відпустити минуле, звинувачував навіть власну матір за те, що вона зробила суїцид і випустив свій гнів на жгг, яку любив, але саме її сім'я свого часу довела його матір до суїциду),то починав сліпнути. Саме після "скандалу" мгг і Хаями, коли вона його спровокувала, а він вилили на неї весь свій накопичений гнів і знову осліп - цей фрагмент глядачеві і показали зі сліпими очима на початку першої серії. Загалом цікавий символізм нехай без містики тут не обійшлося.

Тем тут вистачало і одна з центральних: Чи діти відповідають за вчинки, діяння своїх батьків? Складне питання, на яке відповідати немає бажання навіть для себе та справа кожного, яку позицію тут варто зайняти. Тут же діти з горем навпіл розібралися не без допомоги мгг з комплексом рятівника в цій усій ситуації (чомусь тут згадав DAO з ворожнею Кусландів та Хоу. Як гг Кусланд може все вирішити з Натаніелем і Делайлою Хоу) і якби не втрутилися дорослі зі своїми мотиваціями... починаючи зі страху та ревнощів, закінчуючи меркантильними та суто своїми (практичними) інтересами. У цілому тут варто Ф.В.Ніцше процитувати, на що вони самі згодом перетворилися, після того як перемогли сім'ю жгг Хаями Кохіната: "Хто бореться з чудовиськами, тому слід остерігатися, щоб самому при цьому не стати чудовиськом. І якщо ти довго дивишся у безодню, то безодня теж дивиться в тебе”.

вирішили погратися з цим, пограти на емоціях, але все ж таки закінчити хепі ендом=/ Проте твір з такою кількістю жанрів, як комедія з елементами пародії (одна генки-цундере Юї Табата чого тільки коштувала), еччі гарем, школа, слайс, драма, фентезі і т.д. Загалом для таких жанрів, сюжет тут був дуже непоганий, як непогане часом оповідання та подача з метафорами. Щоправда, автори один раз зламали (?) структуру оповідання, хай і не без сенсу. Також варто відзначити, що тайтл нагадував Another (місцями вплив на майбутнє), Higurashi та другий Кланнад.

Про персонажів багато писати не буду. Але задоволений був тим (не часто так буває), кого мгг Хіросе вибрав своєю фавориткою - м'яку цундере з обґрунтуванням своєї поведінки Хаями Кохінату. Нехай її подружка, блондинка Хіната Кагура (з нею був один "твіст") теж нічого була, а ось решта повз. Сам мгг Хіросе Такума не такий поганий був, як можна було спочатку про це подумати, а цілком нормальний мгг для таких жанрів. Ну і ще варто написати про трапa Якумо Хамаджі. Вперше таке, що й у думках не було - дівчина насправді хлопцем виявиться і це можна навіть розглядати, як "твіст" = / Хоча у нього з сестрою драматична історія, як і практично у всіх жителів села і т.д.

другого Кланнада. Тобто, там мгг протягом усієї історії допомагав оточуючим, тим самим збираючи начебто чудо вогники, а потім хеппі енд (відгук треба дивитись). Тут же мгг типу боровся із собою, приймаючи минуле та сьогодення. Можливо. Можливо тут йому прилетів і заслужений хеппі енд через це (у житті б так), якщо коротко.

флешфорвард

життя (відкриті) та смерть (сліпі), а я думав про гнів (закриті) і спокій та приняття (відкриті).