фінал мені не дуже зрозумілий, але із певністю можу сказати, що тоді під потягом Хаямі все ж загинула, інакше б потім про неї не казали в минулому часі "вона любила", але схоже що Отоха просто подарувала їй можливість жити, це можна побачити по здивуванні гг вкінці, або ж це щось філософське, накшталт "вона повернулася в ролі духа". Загалом мені сподобалося, попри сумну, або ж ні кінцівку. Чесно не зрозуміло, яка ця кінцівка на відміну від того ж Кланнаду, в якому він повернувся в минуле і підправив хід подій для щасливого кінця, поясніть мені краще, якщо що.

Вона чимось нагадує її з другого Кланнада. Там чГГ і Ко протягом усієї історії допомагаючи іншим людям зі школи і не тільки, збирав чарівні вогники, які колись дійшли до піку – допомогли йому в майбутньому, після всього пережитого повернути час назад і отримати заслужений хепі енд, де Нагіса та їхня дочка не вмирали, не хворіли тощо. Тут же, можливо, чгг проходив різні перешкоди на своєму шляху, боровся з собою, відпускав минуле і приймав сьогодення, тому Отоха змогла переконати духів після пройденого, тернистого шляху від імені чгг і не тільки - все ж таки повернути до життя Хаями Кохінату. Можливо, на цьому і буде побудований хепі енд. Нехай можу і помилятися та чесно кажучи, особливо багато про це не думав. Але кінцівка у будь-якому разі – цікава, є над чим подумати. Правда бачив, багатьом не подобалося, що Отоха то з'являлася, то зникала... Дивно, а чи нормально, багато хто сприйняв Ріку та іншу дівчину "всередені неї" в других Hiragushi? Коли Ханю стала матеріальною під кінець тому, що може і всю ту історію закінчили абсолютним хепі ендом.

По-перше, спочатку як і думав, все-таки був черговий/не частий (парадокс, так) флешфорвард, причому подали цей момент цікаво. Просто на самому початку нам показали сліпі очі в чгг, а після нього їх вилікувала Отоха містичним чином і так, поки він не став не причини сліпнути. Сенс можливо був у тому, що коли він слідував за дорогою життя (спокій, прийняття, кохання, дружба, творення тощо) він бачив, а коли слідував смерті (ненависть, не міг відпустити минуле, звинувачував навіть власну матір за те, що вона зробила суїцид і випустив свій гнів на жгг, яку кохав, але саме її сім'я свого часу довела його матір до суїциду),то починав сліпнути. Саме після "скандалу" чгг і Хаями, коли вона його спровокувала, а він вилили на неї весь свій накопичений гнів і знову осліп - цей фрагмент глядачеві і показали зі сліпими очима на початку першої серії. Загалом цікавий символізм нехай без містики тут не обійшлося.

Тем тут вистачало і одна з центральних: Чи діти відповідають за вчинки, діяння своїх батьків? Складне питання, на яке відповідати немає бажання навіть для себе та справа кожного, яку позицію тут варто зайняти. Тут же діти з горем навпіл розібралися не без допомоги чгг з комплексом рятівника в цій усій ситуації (чомусь тут згадав DAO з ворожнечею Кусландів та Хоу. Як гг Кусланд може все вирішити з Натаніелем і Делайлою Хоу) і якби не втрутилися дорослі зі своїми мотиваціями... починаючи зі страху та ревнощів, закінчуючи меркантильними та суто своїми (практичними) інтересами. У цілому тут варто Ф.В.Ніцше процитувати, на що вони самі згодом перетворилися, після того як перемогли сім'ю жгг Хаями Кохіната: "Хто бореться з чудовиськами, тому слід остерігатися, щоб самому при цьому не стати чудовиськом. І якщо ти довго дивишся у безодню, то безодня теж дивиться в тебе”.