Після смерті матері Тенцзін покинув місто й переселився жити до батька-лікаря, який мешкав у степах Тибету. Хоч праця лікаря в Тибеті є престижною, але батько не брав грошей з бідняків, тому заробіток був малим. І сім'я жила з вирощування овець, яких хлопець мусив випасати. Одного дня під час випасу на нього напав ведмідь. Коли Тенцзінові здалося, що всьому кінець, його врятував золотошерстий тибетський мастиф. Відтоді собака став його другом.